НАТО в допомогу: чи зміниться формат відносин Києва з Альянсом через загострення на Донбасі

У четвер, 8 квітня, на сайті Пентагону з'явилася спільна заява представників оборонних відомств США, Литви, Канади, Польщі та Великобританії. Суть колективного інформаційного сигналу сформульована гранично чітко: Кремль несе відповідальність за підрив процесу деескалації на Донбасі.

Цей меседж був оприлюднений за підсумками вчорашньої онлайн-зустрічі сторін. Сполучені Штати представляла в.о заступника міністра оборони з політичних питань Аманда Дорі, яка заявила наступне: «Лідери країн підтверджують свою непохитну підтримку суверенітету, територіальної цілісності і євроатлантичних устремлінь України, а також висловлюють стурбованість зростанням російської військової активності в регіоні. Підтверджуємо нашу відданість забезпеченню підготовки та підтримки збройних сил України для нарощування її потенціалу, спрямованого на збереження територіальної цілісності країни і подальшого прогресу в напрямку оперативної сумісності з НАТО».

Читайте також: Адміністрація Байдена планує нові санкції проти оточення Путіна і висилку дипломатів

Окремим рядком в заяві «квартету» йдеться про те, що «саме дестабілізуючі дії Росії підривають деескалацію напруженості».

За інформацією деяких європейських ЗМІ, зустріч керівництва оборонних установ чотирьох держав ініціював офіційний Лондон після телефонної розмови прем'єра Великобританії Бориса Джонсона з українським президентом Володимиром Зеленським. Бесіда двох лідерів, як відомо, відбулася під час перебування Зе з офіційним візитом в Катарі і, як повідомляють інсайди з ОП, «була перенасичена емоціями з обох сторін через зухвалість Москви».

Загострення на Донбасі Зеленський обговорив також з канадським прем'єром Джастіном Трюдо, у якого попросив підтримки на платформі НАТО. Втім, в самому Альянсі також не сидять, склавши руки. Генсек НАТО Йенс Столтенберґ в своєму Twitter пише: «Я подзвонив президенту Зеленському, щоб висловити свою підтримку і серйозне занепокоєння російської військової діяльністю в Україні. НАТО твердо підтримує суверенітет і територіальну цілісність України. Ми продовжуємо розвивати наше тісне партнерство».

За повідомленнями ЗМІ, в четвер-п'ятницю Володимир Зеленський в компанії військового керівництва, а також глави ОП Андрія Єрмака побуває на Донбасі. Близькі до Банкової політологи кажуть, що крім оперативної оцінки ситуації, своїм приїздом в зону ООС глава держави хоче використати момент, щоб актуалізувати ідею надання Плану дій з отримання членства (ПДЧ) в НАТО. Як відомо, днями нинішній господар Банкової, заявивши, що офіційний Київ відданий реформування армії та оборонного сектора, але одними реформами Росію не зупинити, додав: «НАТО - це єдиний шлях до закінчення війни на Донбасі і ПДЧ стане справжнім сигналом для РФ».

Незабаром після цього міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс заявив, що його країна в письмовому вигляді запропонує всім союзникам по НАТО надати Україні план дій щодо членства, реалізувавши який, вона могла б стати повноправним членом Північноатлантичного Альянсу. Ясно, що Литва не є топ-гравцем в оборонному клубі, проте на рівному місці подібні автономні ініціативи не з'являються. Тому не має значення, хто в даному випадку виступає локомотивом.

Нагадаємо, ПДЧ - це програма НАТО, в рамках якої країна веде підготовку до членства в Альянсі. Практично всі держави, що стали його членами, проходили цей етап. При цьому якщо одним вистачало п'яти років, то іншим потрібні всі двадцять. План дій - не остання, а передостання сходинка перед входом в НАТО: надання ПДЧ зовсім не гарантує участі в Альянсі. Рішення про членство претендента приймають на саміті лідери країн-учасниць організації. А з ними - країнами-членами - далеко не все так однозначно навіть на даному переговорному етапі...

У кулуарах говорять, що вже до кінця поточного тижня відбудеться тристоронній розмову за участю Зеленського, Меркель і Макрона. Український президент, як очікується, представить позицію Києва щодо ситуації в Донбасі і нагадає партнерам про бажання України підписати ПДЧ. Однак деякі експерти сумніваються, що Німеччина і Франція згодом підтримають цю ідею.

Нагадаємо, після недавньої розмови з Путіним Макрон і Меркель синхронно закликали до переговорів в Нормандські форматі. Тобто, Париж і Берлін, схоже, не налаштовані на конфронтацію з Кремлем. Лідери Німеччини/Франції вважають і не один раз говорили про це публічно, що надання нашій країні ПДЧ - це політика свідомого провокування РФ, що дає Кремлю зайвий привід для дестабілізації ситуації на Донбасі і створює загрозу безпеці в Європі. Словом, Німеччина, франкції і примкнула до них в цьому питанні Італія, вважають, що зараз не час надавати Україні ПДЧ, тим більше що наша країна вже бере участь в програмі «Партнерство розширених можливостей», приєднання до якої відбулося минулого літа.

У Кремлі занепокоїлися цим питанням. Втім, традиційно - в своєму стилі. «Глибоко сумніваємося в тому, що це (надання ПДЧ - ред.) допоможе якось Україні впоратися зі своєю внутрішньою проблемою. На наш погляд, це ще більше ускладнить ситуацію. Говорячи про вступ до НАТО, аж ніяк не можна абстрагуватися від думки людей, а якщо ви запитаєте думку кількох мільйонів людей в самопроголошених республіках, то ви зрозумієте, що членство в НАТО для цих людей глибоко неприйнятно», - так прокоментував спікер Путіна Пєсков пожвавлення взаімоконтактов між Києвом і Альянсом.

На Банковій чудово розуміють, що Кремль робитиме все можливе і неможливе, щоб мінімізувати зближення України з НАТО. Тому, як каже наш співрозмовник зі «Слуги народу», вирішальну ставку у Зеленського роблять на США: «Адміністрація Байдена, та й особисто сам 46-й президент, на відміну від свого попередника, відмінно обізнаний про всі нюанси україно-російського протистояння. Зараз зовнішньополітична команда нашого президента, використовує всі дипломатичні канали з тим, щоб Білий дім переконав колеблюющіеся країни НАТО змінити позицію щодо надання Україні ПДЧ».

Поки що у Байдена ситуацію коментують абстрактно-обтічно. Спікер американського президента Джен Дженніфер Псакі заявила, що не США, а всі члени НАТО приймають рішення про ПДЧ, а офіційний представник Держдепартаменту США Нед Прайс зазначив: «Ми повністю підтримуємо і підтверджуємо політику відкритих дверей НАТО і сподіваємося на тісну співпрацю з Україною у всіх проведених реформах для досягнення критеріїв членства в НАТО».

Тим часом український профільний віце-прем'єр Ольга Стефанишина анонсує, що наприкінці квітня відбудеться спеціальне засідання Ради нацбезпеки і оборони (РНБО), на якому очікується прийняття рішень з ключових заходів, необхідним для посилення внутрішньої роботи України на євроатлантичному напрямку. Це не тільки судова реформа і боротьба з корупцією. Серед ключових реформ в секторі безпеки і оборони - прийняття закону про СБУ, парламентський контроль і секретної інформації, завершення імплементації закону про оборонні закупівлі, корпоратизація «Укроборонпрому», зміцнення громадянського контролю над збройними силами, поділ повноважень між Міноборони і Генштабом тощо.

Нині в Зе-команді, як кажуть в політкулуарах, активно працює «мозковий центр», ключове завдання якого - переконати Байдена, твердо підтримати приєднання нашої країни до ПДЧ, аргументуючи це тим, що ставши учасником програми, Київ буде надійним провайдером безпеки в Чорноморському регіоні. При цьому Зеленський, як повідомляє наше джерело в Офісі президента, виставив дедлайн: чіткі сигнали щодо ПДЧ повинні бути отримані до Дня незалежності, тобто - 24 серпня. Примітно, що незадовго до цієї дати, імовірно в середині червня, відбудеться саміт НАТО, де буде прийматися десятирічна стратегія розвитку Альянсу, в якій, як очікують на Банковій, поряд з фіксацією політики відкритих дверей, окреме місце займають співпраця з Україною. Втім, розуміючи всю складність підготовчо-вступної конструкції, в ОП не мають на меті отримати ПДЧ «тут і зараз», але сподіваються, що лідери держав Альянсу, апелюючи до декларації Бухарестського саміту НАТО, сформулюють чіткі доручення міністрам закордонних справ держав-членів організації реально запустити процес з надання Україні ПДЧ.

І хоча у Зеленського випромінюють оптимізм, деякі експерти все ж демонструють скепсис. «Цікаво, як країни НАТО, які бояться продавати Україні зброю, не злякаються підписатися під захист України проти Росії, з якою вони мають спільні економічні або стратегічні інтереси? І потім. Що робив Зеленський за два роки, щоб Україна і її армія наблизилися до стандартів НАТО? Питання риторичне...», - зазначає політолог Юрій Романенко.

У плані відвертого небажання деяких членів НАТО лізти на рожен з Кремлем, з експертом можна погодитися. А ось в частині нібито пронатівського ступору «зеленої» влади - навряд чи, і ось чому.

За президентства Зеленського Україна продемонструвала досить непогану динаміку у впровадженні стандартів НАТО. Якщо в червні 2019 ця цифра становила 196 стандартів і керівних документів, то в січні 2021-го - 292. Такі дані наводяться в оприлюдненому нещодавно дослідженні центру Нова Європа. За словами директора цієї організації Олени Гетьманчук, в процентному співвідношенні офіційний Київ сьогодні впровадив вже близько 19% угод по стандартизації НАТО. Для порівняння з державами-членами Альянсу, станом на початок 2021 Чорногорії ввели близько 22% аналогічних угод, в Албанії - 29%, а Північна Македонія поки навіть не вийшла на рівень 1%. Що стосується держав-партнерів НАТО, то схожий з Україною показник має Австрія - 14% від загальної кількості. «Ці дані свідчать про цілком пристойному прогрес України у впровадженні стандартів НАТО, яка навіть не є членом Альянсу», - резюмує пані Гетьманчук.

Експерти звертають увагу на ще одне позитивне зміна - звіт по впровадженню стандартів НАТО став публічним. Так, на сайті Міністерства оборони було створено відповідне вкладення, на якому кожні півроку публікується покрокова інформація про стан реалізації стандартів Альянсу в Україні. Зараз також ведуться роботи зі створення офіційного сайту органу військової стандартизації, на якому буде публікуватися звіт про виконання Програми робіт з військової стандартизації (документ, який встановлює на три роки роботи по формуванню військових стандартів і впровадження стандартів НАТО) і щорічний план перевірки військових стандартів.

Тобто, як бачимо, говорити про те, що за президентства Зеленського євроатлантичний напрямок відійшло на задній план, не доводиться. Інше питання, що реальні реформи, а не їх видимість, потрібні, перш за все, самій Україні і проводити їх треба без оглядки на те, отримає наша країна ПДЧ чи ні. В іншому випадку, очевидно, що Україна так і залишиться країною з неефективної управлінської вертикаллю, слаборозвиненою економікою і корумпованими судами.

«США повинні мати достатньо вагомих аргументів, щоб надати Україні ПДЧ НАТО - читай, бути готовими «вписатися» за Україну. І перші з таких аргументів - ми всіма силами повинні демонструвати, наскільки ми ідеальний і надійний партнер. Демонструвати конкретні кроки і проявляти власну ініціативу на всіх проблемних напрямках. Хороших і повних ентузіазму заяв Зеленського зовсім недостатньо, щоб союзники схвалили значні витрати на нас і на початок військового протистояння з Росією. Повинні бути дії, при тому з конкретними результатами», - зазначає заступник керівника Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.

У свою чергу, політолог Віктор Таран наголошує: «Не дивлячись ні на що, є досить багато хороших новин. Днями до Києва прибув глава військового комітету НАТО головний маршал авіації Стюарт Піч, який, поспілкувавшись з Русланом Хомчак (головнокомандувач ЗСУ - ред.), Запевнив - ми Україну підтримаємо. Ще раз. Прибув не "шлепер з Троєщини», а маршал авіації. Це лише підтверджує і зміцнює моя думка, що якщо продовжиться гаряча стадія війни з Росією, НАТО закриє і захистить наше небо. В першу чергу авіацією. А це дуже і дуже немало».

Слід окремо зазначити, що, незважаючи на візуально чіткий пронатовський курс нинішньої влади, за непідтвердженою інформацією, на Печерських пагорбах сьогодні йде активна кулуарна боротьба між прихильниками надання Україні ПДЧ і отримання нашою країною статусу основного союзника США поза НАТО. І якщо президент Зеленський схиляється до того, щоб акцентувати зусилля на отримання ПДЧ (за що також виступають віце-прем'єр з питань євро і євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина, а також міністр закордонних справ Дмитро Кулеба), то головний лобіст отримання статусу основного союзника США (MNNA ) - перший віце-спікер Руслан Стефанчук, якого, за чутками, активно підтримує глава ОП Андрій Єрмак. Аргументи заступника голови Верховної Ради нібито зводяться до наступного: отримання ПДЧ - справа далекої перспективи, тому для воюючої України куди більш важливо мати статус MNNA. Опоненти ж «правої руки» Разумкова впевнені, що цей шлях, незважаючи на вигоди в короткостроковій перспективі, в майбутньому фактично заблокує для нашої країни двері до Альянсу, оскільки статус основного союзника США поза НАТО отримують, як правило, країни, які не претендують на повноцінне членство.

Тобто, всередині Зе-команди, незважаючи на публічну єдність в євроатлантичному питанні, існують розбіжності. Головне, щоб вони не стали фундаментальними...

Наталія Ромашова

Читайте також: Великий військовий табір з госпіталем розгорнула РФ біля кордону України