На екранах - новий «Король Лев»: супертехнології, мільярд доларів і Шекспір

Оцінки нової версії «Короля Лева» на самому авторитетному в світі американському зібранні рецензій Rotten Tomatoes знову розійшлися: в той час, як кінокритики виставили фільму рейтинг 55%, кіноглядачі дали йому 89%. Знову - тому, що рівно такий же випадок стався зі стрічкою, яка стартувала одночасно з «Королем Левом», «Анною» Люка Бессона. Тільки там ця різниця на Rotten Tomatoes була ще більш разючою - 27% і 82%.

Тут навіть немає сенсу повторювати стару тезу про те, що точно так само, як в магазині завжди правий покупець, в кінотеатрі - глядач. Те, що на виробництво нового «Короля Лева» витратили $250 млн не для того, щоб сподобатися, припустимо, 250 кінокритикам в світі (тобто по $  млн. на кожного) або навіть 2500 кінокритикам (по $100 тис. на кожного), очевидно . А ось серед глядачів свій $1 млрд або близько того новий «Король Лев», судячи з попередніх даних, може зібрати.

Питання тут в тому, чому оцінки розійшлися. І відповідь на нього проста - кінокритики оцінювали нові фільми в порівнянні з їх старими версіями. У випадку з «Анною» - з «Нікітою» Бессона 1990-го року випуску, у випадку з «Королем Левом» - з однойменним легендарним мультфільмом 1994-го. Тінейджери ж, які становлять сьогодні основну аудиторію кінотеатрів, історією кіно, як і історією взагалі, цікавляться мало. Їх цікавить те, що відбувається тут і зараз. Це по-перше.

А, по-друге, думка кінокритиків про те, що супертехнологічний новий «Король Лев» в творчому плані поступається старому, майже повністю повторюючи його в сюжеті, дуже нагадує те, що вже відбувалося в кіно в кінці 20-х років з приходом звуку. Глядачі ломилися в кінозали, щоб нарешті побачити на кіноекранах героїв, які говорять і навіть співають, а кінокритики писали, що «вульгарний звук» вбив «високе мистецтво» німого кіно.

Час показав, хто мав рацію. Причому не тільки в масовому кінематографі, а й в кіно як мистецтві, де звук ніяк не завадив появі таких великих режисерів як Бергман, Антоніоні, Вісконті, Фелліні - список можна продовжувати.

Цей історичний екскурс не випадковий. Новий «Король Лев» для анімаційного кіно з технологічної точки зору настільки ж революційний, як майже сто років тому звукове кіно для кінематографа в цілому. Це перший фільм такого роду, який цілком зроблений на комп'ютері, але при цьому настільки реалістично, що маленький глядач, тобто головна цільова аудиторія анімаційних стрічок, не відрізнить його від зйомок реальних звірів. А це відкриває перед анімацією нові широкі горизонти.

Єдина претензія, яку можна пред'явити до нового «Короля Лева» - якраз та, яку кінокритики не помітили. Прагнення сучасного Голлівуду писати сценарії анімаційних фільмів таким чином, щоб їх було цікаво дивитися самим різним віковим аудиторіям, відмінно спрацювало, наприклад, в нової «Історії іграшок».

Але в «Історії іграшок» мова йшла про зрозумілі в будь-якому віці почуття - дружба, любов, прихильність. А шекспірівські мотиви, які так ясно видно в «Королі Лева» (тут тобі і «Гамлет», і історичні хроніки), не кажучи вже про чисто маніпулятивні технології підступного Шрама, дядька-лева маленького Сімби, навряд чи можуть бути адекватно не тільки що оцінені, але і навіть зрозумілі маленьким глядачам.

Втім, на касові збори це ніяк не вплине - адже рішення про похід на сімейний фільм приймають дорослі. А тінейджери підуть на нового «Короля Лева» якраз через його нові технології. Так що близько $1 млрд. касових зборів фільму, схоже, світить.

Фото: Twitter