МЗС Китаю прокоментувало ескалацію навколо України

Китай бачить шлях виходу із кризи в Україні у виконанні Мінських угод. Необхідно зосередитись на реалізації мирних домовленостей, а не на посиленні напруги та поширенні паніки. Про це заявив міністр закордонних справ КНР Ван І на Мюнхенській безпековій конференції, в якій взяв участь віртуально, передає Укрінформ.

«Україна має бути мостом, який з'єднує Захід і Схід, а не лінією боротьби між великими державами», – наголосив Ван І.

Читайте також: Війну між Росією та Україною зупинить Китай: прогноз німецького політолога

Він зазначив, що суверенітет, незалежність та територіальна цілісність будь-якої держави, у тому числі й України, мають шануватись. Для Пекіна це незаперечний принцип.

Щодо НАТО, міністр закордонних справ Китаю висловив думку, що "необхідно керуватися нинішньою ситуацією і адаптувати Альянс".

Коментуючи ситуацію, що склалася у сфері безпеки, Ван І заявив, що всі сторони мають право висловити своє занепокоєння. Китай сподівається, що рішення буде знайдено через діалог та консультації, які дійсно гарантуватимуть стабільність та безпеку в Європі.

Раніше голова КНР Сі Цзіньпін та президент РФ Володимир Путін провели зустріч у Пекіні напередодні церемонії відкриття Олімпійських ігор. Дві країни опублікували спільну заяву, в якій виступили проти подальшого розширення НАТО. Цей документ викликав критику як в Україні, так і багатьох партнерів.

Читайте також: У Тихоокеанському регіоні виник новий військово-політичний альянс

Партнери Китаю у Східній Європі

Також президент Польщі Анджей Дуда провів зустріч із головою КНР Сі Цзіньпіном під час відкриття Олімпіади у Пекіні. Китай висловив бажання надати Польщі допомогу з будівництвом логістичного хаба, який дозволить цій країні стати ключовою ланкою у проекті "Один пояс - один шлях" щодо створення торговельно-транспортного коридору між Китаєм та Європою.

Офіційний Пекін також висловив намір збільшити закупівлю аграрної продукції в офіційної Варшави. Про це, за інформацією польської сторони, Сі Цзіньпін та президент Польщі Анджей Дуда домовилися під час зустрічі у Пекіні 6 лютого, пише "Независимая газета".

2020 року імпорт Китаю в Польщу становив 36 млрд доларів, пише Trend economy.

Читайте також: Лондон, Варшава та Київ створили військово-політичний альянс

Проект «Один пояс – один шлях»

Концепцію «Один пояс — один шлях» було висунуто головою КНР Сі Цзіньпіном у вересні 2013 року. Проект спрямований на створення нових торговельних шляхів, транспортних та економічних коридорів, що пов'язують Китай із країнами Центральної Азії, Європи та Африки. За планами Китаю, буде створено найдовший у світі економічний коридор, який охопить 4,4 млрд людей.

Читайте також: Десять російських регіонів у разі розвалу РФ відійдуть до Туреччини - ЗМІ

У рамках ініціативи документи про співпрацю з КНР уже підписали 138 країн та 31 міжнародна організація. В ініціативі Китаю бере участь 71 країна, які разом представляють понад третину світового ВВП та дві третини населення планети. Загальна сума проекту сягає майже 30 трильйонів доларів.

Читайте також: Байден хоче створити альтернативу китайському проекту світової торгівлі "Один пояс - один шлях"

Мінські угоди

"Мінські угоди" були підписані 12 лютого 2015 року за підсумками переговорів лідерів України, Росії, Франції та Німеччини. Документ передбачає припинення вогню, статус Донбасу і відновлення контролю української армії над кордоном з Росією.

17 лютого 2015 року резолюцію на підтримку угод ухвалила Рада Безпеки ООН. Для їх реалізації на міжнародному рівні обговорюється питання про введення миротворчої місії ООН.

Зокрема, в німецькій ініціативи щодо мирного врегулювання на Донбасі докладно описаний "цивільно-поліцейський компонент місії ООН" . Дана ініціатива отримала високу оцінку EUAM (місія ЄС для реформи українського сектору безпеки) і українських дипломатів.

Крім того, новий план мирного врегулювання на Донбасі повинен пройти ратифікацію країн «Нормандської четвірки» - України, РФ, Франції та Німеччини.

Читайте також: Байден і Сі Цзіньпін провели першу зустріч з прицілом на «розрядку»

«Формула Штайнмаєра» - дипломатична домовленість щодо мирного врегулювання конфлікту на Донбасі, що отримала ім'я свого автора - міністра закордонних справ Німеччини (2013-2017) Франка-Вальтера Штайнмаєра.

Колишній глава МЗС ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр в 2015 році запропонував порядок набуття чинності закону про надання ОРДО і ОРЛО особливого статусу. Згідно з ідеєю, надано його буде на тимчасовій основі в день проведення там позачергових виборів. Постійно ж почне діяти тільки після публікації звіту БДІПЛ ОБСЄ, що підтверджує легітимність результатів голосування.

Читайте також: Стало відомо, що вивело Байдена з себе під час економічного диспуту (ВІДЕО)

Схвалили ідею на зустрічі «нормандської четвірки» в Парижі 2 жовтня 2015 року. З тих пір вона отримала назву «формула Штайнмаєра». Домовленість передбачає припинення вогню, розведення військ, амністію, проведення місцевих виборів під егідою ОБСЄ. Стосується вона і термінів набуття чинності особливого статусу ОРДО і ОРЛО.

Останній саміт у Парижі

Нагадаємо, 9 грудня 2019 року на саміті "нормандської четвірки" в Парижі сторони домовилися про три наступні пункти розведення сил на Донбасі, обмін полоненими і припинення вогню.

Як писала Lenta.UA , Україна і Росія не змогли домовитися про встановлення контролю над кордоном. За визнанням тодішньогоканцлера Німеччини Ангели Меркель, реалізація політичної частини «Мінська-2» є найважчою, оскільки Україна і Росія мають два діаметрально протилежних інтереси. Якщо Київ хоче отримати контроль над кордоном до виборів на непідконтрольних територіях, то Москва посилається на Мінські угоди, згідно з якими кордон починає передаватися Україні після проведення виборів, а закінчиться після набуття чинності змін до Конституції, де особливий статус Донбасу буде зафіксований на постійній основі.

Читайте також: Україна втратила за час війни на Донбасі майже третину трильйона доларів

Фото: Укрінформ