"Людина-павук: Додому шляху нема", що вийшов в український прокат, виявився типовим тінейджерським фільмом

Відразу скажемо, що ця рецензія жодною мірою не скасовує того, що ми писали раніше , а саме - що за прогнозами голлівудських маркетологів нова "Людина-павук" може встановити цього року рекорд з касових зборів та, на радість Голлівуду, випередити два китайських фільма і повернути йому пальму першості. Адже у будь-якого супергеройського фільму основною категорією глядачів є тінейджери, а у "Людини-павука" у цьому сенсі влучення практично стовідсоткове.

І в цьому сенсі він відрізняється, наприклад, від таких супергеройських фільмів як "Шан-Чі та легенда десяти кілець" ( нашу рецензію на нього можна прочитати тут ), зробленого в дусі давніх китайських легенд, тобто високого мистецтва з тисячолітніми традиціями. На відміну від нього "Людина-павук: Додому шляху нема" - типове підліткове кіно з типово підлітковими проблемами головного героя без спроб, як, наприклад, у фінальних "Месниках" вийти на глобальні проблеми. Та й це не дуже складне завдання вирішується на екрані не цілком переконливо - наприклад, головні герої тільки ще намагаються вступити до коледжу, хоча і Том Холланд і Зендея виглядають на екрані на свої реальні 25 років (хай навіть під час зйомок вони були на рік молодші) ).

Все інше, в принципі, цілком прийнятно - інші супергерої різноманітні за своїми якостями, хоча й дуже вже, якщо говорити про психологічні характеристики, одномірні (знову ж таки, не порівняти з тими ж "Месниками"), а бойові сцени (хоча і тут фільм слабкіший порівняно з "Шан-Чі", де демонструють справжній бойовий балет) та епізоди зі спецефектами зроблені цілком професійно. Фінальні титри обіцяють продовження, що викликає легкий подив - невже Холланд і Зендея збираються зображати тінейджерів, доки не досягнуть тридцятиліття?

Фото: Twitter