Євроінтеграція як складова перемоги

Російська інтервенція, з одного боку, радикально прискорила євроінтеграцію України, з іншого - змусила Брюссель переглянути стратегічні пріоритети на східному напрямі. Європейська політика сусідства вже виглядає архаїкою, а безпековий "стратегічний компас" - потребує, як мінімум, переосмислення.

Ми багато писали про необхідність нової якості відносин Україна-ЄС, і, на жаль, лише зараз, в умовах війни, це починає реалізовуватись. Європарламент і Рада ЄС нарешті ввімкнули "зелене світло", і нині справа за Єврокомісією.

Читайте також: Переплюнути Геббельса: як Путін прикривається жертвами Голокосту

Не є передчасною ця євротема? Ні, навпаки. По-перше, формалізоване кандидатство в ЄС є вагомим морально-психологічним стимулом для українського суспільства ("Асоційоване тріо", на жаль, це вже історія з іншої довоєнної реальності).

По-друге, Угода про Асоціацію Україна-ЄС має бути перетворена на компактну дорожню карту прискореної євроінтеграції з чіткими етапами і часовими рамками. При чому країни ЄС мали би бути відповідальними кураторами реалізації різних сфер цієї карти. Ідеться про своєрідний "бліц-план Маршала" для України. Очевидно, що про післявоєнне майбутнє країни треба думати вже зараз і готувати з Брюсселем 24й Саміт Україна - ЄС, який стане однією зі складових нашої перемоги.

Читайте також: РФ погрозила українським сценарієм ще одній європейській країні