День святого Валентина - як і чому виникло свято закоханих

День святого Валентина, який ми відсвяткуємо 14-го лютого, має другу назву - "день закоханих", але не має чіткого приводу. Ну, наприклад, поки пара взаємно закохана одна в одну, для них кожен день – свято. День освідчення в коханні? Але той, хто закохався навесні, влітку чи восени, не чекатиме для визнання в цьому 14-го лютого наступного року.

Тож, мабуть, найточнішим визначенням буде День подарунків. Хоча, звичайно, справжні закохані готові робити подарунки один одному щодня, 14 лютого це робити обов'язково. Економічний ефект такої традиції в усьому світі загалом не підрахований, але, наприклад, у Японії він становить $500 млн. - стільки ж, приносить 14 березня японський "Білий день" (аналог нашого 8 березня). Але досить про гроші, хоча кохання з ними, на жаль, нерідко прямо пов'язане. (Звернемося за прикладами знову до Азії: як вважають економісти, третина покупок житла в Китаї робиться для того, щоб залучити перспективою свого "сімейного гніздечка" майбутню дружину – у Піднебесній чоловіків більше, ніж жінок).

Поговоримо про традиції. Якщо говорити про дохристиянське коріння цього свята, то він сходить до давньоримських римських луперкалій, під час яких у жертву приносилися тварини, зі шкур яких робилися бичі. Потіміз цими бичами голі молоді римляни бігали вулицями, стібаючи ними жінок. Вважалося, що таким чином збільшувалася жіноча здатність до народження дітей. Екзотично, але навряд чи можна сьогодні відтворити.

Потім юна християнська церква, яка не мала спочатку сил боротися з язичницькими святами, і тому вона просто перетворювала їх на релігійні, зробила луперкалії Днем святого Валентина. Але в новітні часи достовірність легенди про святого Валентина, який таємно прийняв християнство, таємно вінчав у Стародавньому Римі закоханих за християнським обрядом і постраждав за це, з 1969-го року не визнається римсько-католицькою церквою, а у православних Валентинів день взагалі припадає на липень. Проте, до речі, нинішній Папа Римський Франциск, відомий своїми ліберальними поглядами, закоханих із Днем святого Валентина минулого року привітав.

І тут треба зауважити, що коли йдеться про витоки Дня святого Валентина, то вони беруть початок саме у християнському розумінні кохання. Адже ще в Стародавньому Римі, як було показано, вище луперкалії пов'язувалися в народному створенні саме з родючістю, хоча вже до цього давньогрецький філософ Платон першим "роз'єднав" родючість і любов у легенді про андрогінів, які своєю могутністю настільки лякали богів, що ті розсікли їх надвоє, розкидавши половинки по світу. З тих пір ці половинки шукають одна одну і тільки після того, як з'єднаються одна з одною, становляться однією повноцінною істотою.

Все це так схоже на відчуття щасливих закоханих, що ніхто краще за Платона з тих пір суть кохання не описав. Але, тим не менш, поняття "романтичного кохання" (кохання на відстані, кохання без можливості з'єднатися в майбутньому, як андрогіні у Платона, нерозділеного кохання, кохання за листуванням - всіх "модифікацій" цього явища не порахувати) виникло тільки в середні віки в первісному вигляді поклоніння лицаря його Прекрасній Дамі. Потім, за доби літературного сентименталізму, . воно з піднесеного поняття перетворилося на приземлену життєву ситуацію, коли закоханих розлучають не високі цілі (як у лицаря хрестовий похід для визволення Гробу Господнього), а деякі обставини. 

В епоху розвиненого капіталізму ці обставини перетворилися в світовій літературі на матеріальні. Найпоширеніший сюжет того часу - страждання бідних у всіх сенсах цього слова закоханих через те, що "її" віддають заміж за нелюбимого (і найчастіше старого) багатія. І нинішній День святого Валентина – свідчення того, що матеріальне становище закоханих за останні 150 років значно покращало.

Фото: Вікіпедія