Історія Війна і мир

70 років тому Альберт Ейнштейн закликав президента США запустити атомний проект

06:33 11 жов.  468 Читайте на: УКР РУС

Справжніми авторами знаменитого «листа Ейнштейна» Рузвельту були фізики-емігранти з Угорщини Лео Сілард, Юджин Вігнер та Едвард Теллер, котрі розуміли, що нацистська Німеччина незабаром може отримати ядерну зброю.

Першим на сполох забив втікший свого часу із Німеччини фізик Лео Сілард, що обгрунтував у 1939-му можливість ядерної реакції при поділі ядер урану. Разом із лауреатом Нобелівської премії з фізики Енріко Фермі, що на той час теж осів у США, Лео намагався пояснити американській владі важливість атомних досліджень, але... безуспішно.

Лео Сілард

Тоді Сілард вирішив звернутися до «головного фізика світу» — Альберта Ейнштейна, благо вони були знайомі по спільній роботі в Берліні. 12 липня 1939 року Лео Сілард і його колега Юджин Вігнер зустрілися з Ейнштейном у його будинку на Лонг-Айленді. Розповідь гостей про можливості використання ланцюгової реакції у військових цілях справила на Ейнштейна враження. В той самий час фізики вирішили звернутися до бельгійської королеви Єлизавети, з якою був дружний Ейнштейн, з проханням вплинути на свій уряд, що поставляв Німеччині уран з бельгійського Конго.

Ейнштейн навіть продиктував чернетку листа німецькою, але вчені згадали, що емігранти не можуть звертатися до іноземних лідерів без повідомлення Державного департаменту США. Так відпав «бельгійський» варіант і з'явилася ідея прямого звернення до президента Франкліна Рузвельта.

2 серпня того ж року Сілард знову відвідав Ейнштейна, вже у супроводі іншого фізика, майбутнього «батька» водневої бомби — Едварда Теллера. Вчені привезли два варіанти готового листа президенту: короткий і довгий. Ейнштейн зупинився на довгій версії, після чого текст був перекладений з німецької на англійську, відредагований і передрукований на машинці.

Готовий лист було передано другу і неофіційному раднику Рузвельта з питань економіки, фінансисту Олександру Саксу, який часто зустрічався з президентом. Сакс, втім, не відрізнявся оперативністю, і передав лист адресату лише 11 жовтня, вже після початку Другої світової війни. «Внаслідок ядерної реакції у великій масі урану може бути звільнена значна енергія.., — писав Ейнштейн. — Це нове явище здатне привести до створення бомб, можливо ...виключно потужних бомб нового типу».

У відповідь лист Рузвельта Ейнштейну

19 жовтня 1939 Рузвельт направив вченому у відповідь лист, де повідомляв про перші кроки по реалізації атомного проекту. Два дні потому пройшло перше секретне засідання Консультативного комітету по урану, на яке отримав запрошення і Альберт Ейнштейн, але відмовився, пославшись на зайнятість. Втім, навіть авторитет великого фізика не переконав військових у величезних потенційних можливостях атомної зброї. Правда, у листопаді глава комітету Лайман Бріггс запропонував виділити 167 000 доларів США на дослідження урану, але лише два роки потому — 28 червня 1941 року — Рузвельт підписав наказ 8807 про створення Бюро наукових досліджень і розробок.

Серед істориків як і раніше точаться суперечки про те, чи зіграв лист Ейнштейна вирішальну роль у розробці ядерної зброї або на це вплинули інші фактори. Так чи інакше, знаменитий Манхеттенський проект був запущений лише восени 1943-го — чотири роки після звернення Ейнштейна.

Випробування першої атомної бомби «Трініті» на полігоні Аламогордо, 16 липня 1945 року

Що стосується самого вченого, то він не брав участі в атомному проекті, а обставини, при яких відправив лист президентові, пояснював наступним чином: «Моя участь у створенні ядерної бомби складалося в одному-єдиному вчинку. Я підписав лист президентові Рузвельту, в якому наголошував на необхідності проведення ...експериментів з вивчення можливості створення ядерної бомби. Я повністю усвідомлював, наскільки небезпечний для людства успіх цього заходу. Однак імовірність того, що над тією ж самою проблемою з надією на успіх могла працювати і нацистська Німеччина, змусила мене зважитися на цей крок. Я не мав іншого вибору, хоча завжди був переконаним пацифістом».

Максим Суханов, Lenta.UA

Новини

Найпопулярніше