У США помер видатний голлівудський актор другого плану Майкл Лернер

Майкл Лернер належить до тих акторів, прізвище яких не пам'ятаєш, зате дуже добре пам'ятаєш в обличчя.

Ось і автор цих рядків, коли прочитав сьогодні вранці в The Hollywood Reporter, повідомлення про його смерть на 81-му році і побачив фотографію, одразу почав згадувати, де він недавно бачив це обличчя. І - згадав: у чудовій комедії 1993 року "Еймос і Ендрю", яку регулярно переглядає і вам рекомендує те ж саме. (У Вікіпедії, до речі, ця роль Лернера серед найкращих не згадується, що в черговий раз говорить про "якість" самої Вікіпедії).

Власне кажучи, з товстенького адвоката, якого грає Лернер), і його дружини і починається дія фільму, коли вони бачать з вулиці у вікні будинку їхх сусідів якогось чорношкірого (відмінна роль ще молодого Семюеля Л. Джексона), і дзвонять у поліцію, оскільки впевнені, що це злодій. (Хоча насправді - престижний письменник, який щойно купив цей будинок). І тут завертається смішний гармидер за участю, знову ж таки. молодого Ніколаса Кейджа (ще одна відмінна роль), що висміює расові стереотипи американського "вищого середнього класу". (Персонаж Лернера – адвокат).

Продовжуючи копатися в пам'яті, згадуєш, що Лернер вже грав адвоката на ім'я містер Катц (Лернер і "за життям" був просто класичним американським євреєм - народився в нью-йоркському Брукліні в сім'ї торговця антикваріатом, "насправді - мотлохом", як пізніше говорив актор і працював у молодості продавцем на Брайтон-Біч). Було це в фільмі, що став класикою "Листоноша завжди дзвонить двічі" з Джеком Ніколсоном і Джесікою Ленг у головних ролях.

Так що вже за одними прізвищами акторів, в ансамблі з якими він грав на рівних (просто менше часу був на екрані), можна уявити собі рівень професіоналізму Лернера. Однак не можна сказати, що він був, порівняно зі своїми даними. актором-невдахою - за роль продюсера у "Бартоні Фінці" його номінували на "Оскара".

Всього ж Лерн6ер зіграв у багатьох десятках фільмів і був цілком матеріально успішним - якщо згадати, наприклад, що він колекціонував рідкісні старовинні книги (можливо, батько залишив йому у спадок хоча б пристрасть до антикваріату) і йому по кишені були, наприклад, видання байок Езопа XVII ст. А ще він любив кубинські сигари.

Загалом, судячи з способу життя, він був майже копією своїх персонажів, Щоправда, з однією відмінністю - працюючи, як вже було сказано вище, щоб допомогти сім'ї, продавцем делікатесів у магазині свого старшого брата на Брайтон-Біч, Лернер планував стати професором англійської мови. І став би, якби не підвернулася ще найкраща нагода - вчитися завдяки стипендії Фулбрайта в Лондонській академії музики та драматичного мистецтва.

Фото: Лернер разом із Джесікою Ленг та Джеком Ніколсоном у фільмі "Листочок завжди дзвонить двічі" Twitter