Київкультурний фронт

У Києві у «колір крові» пофарбували пам'ятники російської та радянської культури (ФОТО)

12:15 07 лис 2023.  309Читайте на: УКРРУС

Владі української столиці нагадали, що півзаходи з декомунізацією не пройдуть.

У Києві активісти нагадали столичній владі, що настав час знести пам'ятники Пушкіну і Щорсу. Вони облили монументи червоною фарбою та залишили відповідні написи. Про це повідомляє tg-канал "Реальний Київ".

«Активісти у Києві залили пам'ятник Пушкіну червоною фарбою», — йдеться у підписі до фотографії.

Читайте також: Росіянин спробував «пустити червоного півня» на мумію Леніна

Крім того, прохання знести пам'ятник з'явилося і на монументі Щорсу.

106 років тому в ніч з 25 на 26 жовтня 1917 року за старим стилем, а за новим з 6 на 7 листопада, більшовики здійснили у тодішній Російській імперії революцію і створили тоталітарну державу, яка на 70 років поневолила народи на більшій частині континенту.

Цей день у СРСР став офіційним святом та приводом для парадів, на які зганяли поневолених людей.

Історичні паралелі

Російська імперія номінально існувала з 1613 до 1913 року. Після Першої світової війни вона разом з Османською, Австро-Угорською та Німецькою припинила своє існування. 1917 року монархія була повалена, а 1922 року за підтримки ззовні було створено тоталітарний «червоний» Радянський Союз. 1991 року СРСР припинив існування, але не генератори «червоних» режимів. У війні в Україні як третій світовій гібридній війні зійшлися питання транзиту влади та майбутнього існування Росії та майбутній устрій усього світу. Перед судом історії мають постати «червоні» ідеології, а також «червоно-коричневі» (православно-імперські), як у 1946 році в Нюрнберзі була засуджена тоталітарна «чорна» ідеологія Гітлера.

Також необхідна справедлива відплата за геноцид українського народу, який загалом триває стільки, скільки триває російсько-українська війна — з 2014 року і донині. Українці буквально платять кров'ю за майбутнє світу.

Фото: zn.ua

 

Читайте також: Томик Бродського у розстрільній кімнаті, або Чи можлива російська культура після Бучі?

Ірина Костюченко

Найпопулярніше