У Британії заборонили вивезення з країни посібника для самітниць XV століття

Міністр культури Сполученого Королівства Хелен Уейтлі заблокувала продаж іноземцям рукописи, створеної у XV столітті невідомим автором середньоанглійською мовою. Speculum Inclusorum являє собою керівництво для жінок-самітниць, натхнених прикладом отців-пустельників, що вибрали ізоляцію і самозречення.

Як правило, вони були мирянки, що свідомо присвятили життя служінню Богу. Цікаво, що в XIII столітті серед затворників в Англії жінок налічувалося в три рази більше, ніж чоловіків, а в XIV і XV століттях — у два рази більше. До їх числа належить і знаменита Юліана Норвічська — автор «Шістнадцяти одкровень Божественної любові» — першої книги, написаної жінкою англійською мовою. Серед іншого, Юліана була духовною наставницею Марджері Кемпе, відомої як автор першої створеної по-англійськи автобіографії.

Першим кроком до прийняття обітниці було звернення до єпископа, який повинен був підтвердити, що кандидат у відлюдники має достатньо коштів, щоб прогодувати себе протягом всього терміну перебування в келії. Отримавши дозвіл, жінка віддалялася у свою комірчину, і священики читали по ній щось на зразок заупокійної молитви, посипаючи самітницю попелом, натякаючи на біблійну фразу «порохом ти є і в порох повернешся».

Що стосується самої келії при монастирі, то вона являла собою приміщення розміром приблизно три на три метри, що, по суті, не мало входу — воно повинно було нагадувати могилу, а деякі самітниці і жили в виритих в землі відкритих могилах, де будуть поховані після смерті. Найчастіше все ж мова йшла про келії з трьома віконцями — через одне жінка слухала церковну службу, інше служило для доставки їжі, а третє використовувалося для зв'язку із зовнішнім світом — бесід зі сповідником і відвідувачами. Гості тут бували вкрай рідко — весь сенс відлюдництва — в ізоляції, тому самітниці не рекомендувалося приймати їжу з відвідувачами, бо це не пристало «живим мерцям». З іншого боку, анонімний рукопис XIII століття закликає затворників не морити плоть самобичуванням батогом зі свинцевим наконечником, не носити залізних вериг і «сорочок з їжаковими голками».

Поява таких посібників для самітниць не випадкова — ці жінки були дуже грамотні і освічені. Разом з тим, крім Speculum Inclusorum, до наших днів дійшов лише один подібний манускрипт, який зберігається в Британській бібліотеці, причому в ньому відсутній пролог і приблизно третина основного тексту. Тим цінніше представляється рукопис «Зерцало затворників», де навіть вказана точна дата роботи над книгою — жовтень 1414 року.

З огляду на це, Комітет з видачі дозволів на вивезення творів мистецтва і культурних артефактів (RCEWA) рекомендував заблокувати продаж манускрипту іноземним колекціонерам і музеям до 13 квітня 2020 року. Це дасть можливість державним музеям і бібліотекам Британії купити книгу, за яку нинішній власник виклав 168 750 фунтів стерлінгів. Якщо хтось із потенційних покупців почне збір коштів, але не встигне зібрати необхідну суму до зазначеної дати, заборона на вивезення може бути продовжена до серпня.

Максим Суханов, Lenta.UA

На ілюстрації: розворот Speculum Inclusorum. фото: Christie's