Треш і кеш під куполом: чим відзначилася за рік після виборів Верховна Рада

Напередодні річниці парламентських виборів спікер Дмитро Разумков дав прес-конференцію, в ході якої оцінив роботу депутатського корпусу за п'ятибальною системою: «Я думаю так - на четвірку. Тому що сказати, що працювали на «відмінно», буде неправда. Сказати, що ми працювали погано, теж буде неправда. Четвірка - це якраз та оцінка, яка дає можливість рухатися вперед, розвиватися і надалі досягати кращих результатів. Мені дуже хотілося б, щоб Верховна Рада IX скликання рано чи пізно отримала оцінку «відмінно». Причому, не від голови парламенту, а від українських громадян».

Про те, чи дійсно власники депутатських мандатів заслуговують ту «четвірку», на яку їх діяльність оцінив спікер, і чим за рік, що минув з моменту виборів відзначилася Верховна Рада, Lenta.ua поговорила з відомими політекспертами. Забігаючи наперед відзначимо, що «відмінно» парламентаріям не поставив ніхто, а ось одна двійка у парламентському активі є. За що нардепи отримали незадовільно, а за які рішення їм варто навіть поаплодувати - далі в матеріалі.

«Верховна Рада України - в першу чергу представницький орган і в даному випадку це вимірюється рівнем довіри до парламенту в цілому і політичним силам, які в ньому представлені. Цей показник досі залишається досить високим, як і рівень довіри безпосередньо до монобільшості. Тобто, представницька місія виконується цілком ефективно. Друга функція парламенту - це формування органів виконавчої влади. Ця Рада уникла такого ганебного явища, як коаліціада. Цей термін взагалі зник з нашого політичного лексикону. Зрозуміло, що це завдяки тому, що є монобільшість, але все одно - це великий плюс», - підкреслює політолог і експерт аналітичного порталу «Слово і діло» Валентин Гладких. Нинішня Верховна Рада, каже експерт, вже двічі сформувала уряд і зробила це досить швидко і ефективно, що є «великим позитивом». «Ще однією функцією парламенту є, звичайно ж, законотворчість. Тут можна говорити кількісно і якісно. У плані кількості вони ефективні, причому, значна кількість законів затверджується конституційною більшістю. І це, незважаючи на наявність монобільшості. Тобто, рівень консенсусу в цьому парламенті є достатньо високим. У минулому скликанні нам розповідали, ось, мовляв, демократична постмайданна більшість і так далі, а ця більшість конфліктувала між собою набагато більше, ніж сьогодні більшість і її опоненти. Це вкрай важливо. Відштовхуючись від всіх факторів, я б за рік, що минув з моменту виборів поставив Верховній Раді четвірку, тому що завжди хочеться ще краще. А якщо абстрагуватися від диференційованих балів, я б поставив «зараховано». Цей рік ВР пройшла досить успішно», - резюмує Гладких.

Куди більш суворий і безапеляційний у оцінці роботи депутатського корпусу політолог Юрій Романенко: «Я б їм вліпив двійку, не замислюючись, тому що вони не вирішили і навіть не намагаються вирішити ті завдання, під які їх вибирали. По-перше, парламент взагалі перестав бути самостійним інститутом. Це, правда, оформилося ще при Порошенкові, а зараз ми спостерігаємо продовження даної лінії. По-друге, депутати не демонструють якоїсь особливої ініціативи і лише слухняно пливуть за течією, організованій Офісом президенту. Після усвідомлення того, що особисто президент не керує цією всією конструкцією, передовірив все Єрмаку і всім цим товаришам, суб'єктність у парламенті почала даватися взнаки на рівні різних груп впливу. Тобто, ВР поділилася на групи за інтересами». Виходячи з цього, на переконання експерта, парламент сьогодні виконує функцію обслуговування різних інтересів, а президент втратив авторитет у приміщенні під скляним куполом на Грушевського. «Ми бачимо, як стає все складніше і складніше «вибивати» те чи інше необхідне рішення. Як приклад тут можна навести торги за так званий антіколомойскій закон і закон про землю. Потім депутати прокотили програму Шмигаля. Це - пробудження не парламенту як інституту, а окремих груп впливу, які після початкового шоку від входження в систему антисистемного президента зрозуміли, що тіньову державу він не переграє і все залишається як і раніше. У підсумку, «Слуги народу» почали умонтуватися до існуючої системи - сідати на потоки, отримувати тіньову зарплату і так далі», - робить висновок Юрій Романенко.

Трійку або чотири з мінусом отримують нардепи від керівника центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимира Фесенка через численні скандали і низьку якість окремих законопроектів. «Але моя оцінка досить висока, тому що результативність цієї Ради значно вища, ніж попередньої. Крім того, я б відзначив, що ця Рада долає такі ганебні явища нашого парламентаризму, як кнопкодавство. За це, як відомо, ввели кримінальну відповідальність і в принципі, вони вже не кнопкодавлять. Також ця ВР відрізняється високим рівнем відвідуваності пленарних засідань. У минулому скликанні, особливо по п'ятницям було позорище, коли збиралося півтора десятки депутатів. Ну, і, нарешті, є ряд важливих законопроектів, хоча ставлення до них неоднозначне. Я говорю про закон про ринок землі, ігровий бізнес», підкреслює Фесенко. Головним законодавчо-політичним досягненням Верховної Ради нинішнього скликання політолог вважає скасування конституційної норми про депутатську недоторканність: «20 років безперервно всі сурмили про зняття недоторканності на кожному розі, але ніхто нічого по суті не робив. Зараз же зробили. Так, процедура залишилася ускладненою, але відсутність саме конституційної норми надає можливість швидше і ефективніше застосовувати слідчі дії у відношенні до депутатів. Хоча, що цікаво, з цим особливо не поспішають, подивимося, як буде далі».

«Складно оцінювати роботу цієї Верховної Ради однозначно. З одного боку, спостерігається кричуща некомпетентність, неякісні закони, нерозуміння юридичної та правової техніки, протиріччя законодавчих ініціатив Конституції, а також іншими законами. Такого в історії українського парламентаризму ще не було. З іншого боку, є монобільшість, чого також ніколи не було. Правда, ця монобільшість - не такий вже медичний факт і йому регулярно доводиться доводити своє існування. Окремо слід віддати належне, що ми зараз маємо досить ефективного спікера, якому вдається приборкувати пристрасті у Верховній Раді і за допомогою різних механізмів досягти результативної роботи від парламентаріїв. Тому, оцінюючи роботу ВР, Разумкову я б поставив чотири, а Раді - трійку», - зазначає директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.

У свою чергу, політолог Олександр Палій констатує: «Я б нинішній Верховній Раді поставив трієчку, тому що занадто багато некомпетентності та ігор в різні антидержавні речі внаслідок чого українське суспільство перебуває у постійній напрузі. З іншого боку, не все так погано, оскільки деякі раціональні і правильні рішення все-таки приймаються, як-то «антіколомойскій» закон. А в цілому ... скандали, скандали і ще раз скандали. Один депутат з ОПЗЖ прямо під час пленарного засідання займається, вибачте, онанізмом, другий від «Слуги народу» домовляється про зустріч з повіями, третій пропонує продати чотириногого друга, щоб погасити борги по комуналці, четверта видала сентенцію про неякісних дітей. Тобто, в парламенті спостерігається натуральний треш в плані зрілості, розуму і відповідальності. Але плюсом є те, що Коломойському не вдалося, не дивлячись ні на що, забрати у Зеленського всю фракцію, тому коли міжнародні партнери підштовхують владу до правильних кроків, парламент ці кроки здійснює».

Ігор Когут, голова ради «Лабораторії законодавчих ініціатив», оцінюючи роботу нардепів, ставить їм трійку з плюсом. «Парламент, на жаль, є інституційно слабким, він не здійснює свої головні функції, не формує уряд, не контролює його діяльність. Особиста заслуга спікера полягає в тому, що від відомого турборежима, депутати, нарешті, перейшли до більш-менш стабільного режиму роботи. Але парламент не представляє наших, як громадян інтересів, ховаючись за образом і відповідальністю президента. Тобто, всю відповідальність колективний орган, такий важливий в умовах демократії, переклав на плечі однієї людини - Володимира Зеленського», констатує Когут. 

На трійку, як і він, правда, з мінусом, оцінює роботу парламенту політолог Олександр Кочетков. «Моя оцінка обумовлена не тим, що вони зробили менше, ніж інші, а тому, що у них були найкращі в історії можливості для ефективної законодавчої діяльності. Тобто, при наявності всіх умов, депутати не використали настільки унікальні шанси для впровадження якісних змін в країні. Разом з тим повинен окремо відзначити, що нинішній спікер Разумков - один з найкращих, зважених і неангажованих спікерів. Ось особисто він четвірку точно заслуговує», - аргументує експерт.

Трійку з мінусом майже річної роботи ВР нинішнього скликання ставить експерт з політики Олександр Солонтай та пояснює свою позицію: «Головна проблема, яку не подолав цей парламент- це працездатність. Кількість днів, які вони працюють, засідають, занадто мало. Більшість робочого часу депутати займаються тим, чим їм заманеться. Хтось скаже, мовляв, ну у нас же карантин. Але карантин не скасовує сотні не розглянутих законопроектів і тисячі невирішених проблем. Наш парламент, на жаль, не перетворився на той європейський законодавчий орган, який мав би бути в країні, де впроваджуються реформи. Попередній парламент не зміг себе реформувати і цей, схоже, теж не зможе».

Є речі, за які депутати заслуговують оплесків, переконаний політолог Кирило Сазонов і як приклад наводить закони про ринок землі і легалізацію грального бізнесу. «З іншого боку, ми всі бачили брудну роботу лобістів, коли провалювали банківський закон за допомогою законодавчого спаму, а за це вже треба ставити в кут. В цілому ж, нинішня Верховна Рада прийняла кілька дуже важливих рішень. Однак деякі важливі рішення вони ухвалили під колосальним тиском президента, тому більше, ніж чотири з мінусом я б їм не поставив», - підсумовує політолог.

Наталія Ромашова

Фото: Слово і Діло