Тефлоновий Марк: що означає для України прихід нового генсека НАТО

Отже, уродженець Гааги, 57-річний Марк Рютте незабаром замінить на посаді генсека Північноатлантичного Альянсу Йєнса Столтенберга, термін повноважень якого спливає 1 жовтня. Він керував НАТО з 2014 року.

Пан Столтенберг мав залишити посаду голови Альянсу ще рік тому, але його повноваження продовжили після того, як його очікуваний наступник, тодішній міністр оборони Британії Бен Уоллес зняв свою кандидатуру, не отримавши, як повідомляли провідні світові ЗМІ, схвалення з боку Вашингтона.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Марк Рютте виставив свою кандидатуру на вищу посаду Альянсу лише після того, як заявив, що піде з політики. У липні минулого року після розпаду його правлячої коаліції в Нідерландах він уточнив, що продовжуватиме очолювати тимчасовий уряд, проте виставляти свою кандидатуру на виборах не збирається. В результаті нову коаліцію було створено після загальних виборів у Нідерландах, які відбулися наприкінці травня. Чотири партії, що її утворили, погодили кандидатуру Діка Шуфа як прем'єр-міністра, але Рютте поки що виконує обов'язки глави уряду.

Важливо відзначити, що кандидатуру Рютте, враховуючи його майже 15-річне перебування у вищих ешелонах європейської політики, так само як і його послідовну підтримку України, позитивно сприйняли у більшості країн НАТО, зокрема й у США, Великій Британії, Франції та Німеччині. Були, втім, гравці, які спочатку виступили проти. У тому числі значилися Туреччина, Угорщина та Румунія. Анкара зняла свої заперечення після того, як Рютте особисто вирушив туди навесні, де провів переговори face to face із тамтешнім президентом Реджепом Тайіпом Ердоганом. З Румунією все було просто – після того, як президент Йоганнес зняв свою кандидатуру, він попросив Раду оборони Румунії підтримати Рютте, що та і зробила.

А от із Будапештом було дещо складніше, оскільки у 2021 році Рютте як прем'єр-міністр Нідерландів заявив, що Угорщині нічого робити в ЄС після того, як вона ухвалила закони, що дискримінують ЛГБТ+.

Але 18 червня Угорщина таки погодилася зняти свої заперечення після того, як Рютте пообіцяв, що не вимагатиме від угорського уряду надавати військову допомогу Україні. Повідомлялося, що домовленості Рютте та Орбана були закріплені у письмовому форматі, хоча досі документ ніде в інформпросторі не світився.

Зазначимо, що Марк Рютте є прихильником дипломатичного врегулювання російсько-українського військового протистояння. Зокрема, виступаючи нещодавно на Саміті світу у Швейцарії, він висловив жаль, що Путін не був присутнім за столом переговорів. "Багато хто за цим столом говорили, що Росія має бути тут сьогодні, і я повністю згоден, ви повинні бути тут", - сказав Рютте на саміті, звертаючись заочно до кремлівського диктатора.

«Нам потрібно, щоб Росія брала участь, але сьогодні ми переконливо говоримо про те, що мир можливий лише в тому випадку, якщо Росія дотримуватиметься основних правил і цінностей, що застосовуються до всіх нас», - підсумував без п'яти хвилин генсек НАТО. Тим часом, якраз після старту путінської «спецоперації» Рютте закликав до введення особистих санкцій проти Путіна та урядовців РФ. У лютому 2024-го уряд Рютте пообіцяв виділити €100 млн на допомогу Україні, а потім збільшив суму до €250 мільйонів.

Через солідний політичний досвід, а також гнучкість у дипломатичних колах Європи пана Рютте за очі називають не інакше, як «тефлоновий Марк». І, як зазначив співрозмовник Lenta.UA з вітчизняного МЗС, таке прізвисько він отримав цілком виправдано. «Якби Кравчук був сьогодні живий, він напевно позаздрив би вмінню Марка Рютте ходити поміж крапельок. Справді, він дуже і дуже гнучкий політично, і це має як плюси, так і мінуси для нас. Якщо позитив полягає в його вмінні порозумітися з недоброзичливцями України в НАТО в особі того ж Орбана, то негатив – залежність від сильних гравців як США і ФРН. Тобто, напевно, вибачте, прогинатиметься перед Вашингтоном і Берліном, при тому, що в Альянсі де-юре нібито всі члени рівноправні. Втім, навіть його вміння приструнювати Орбана, який постійно вставляє ціпки в колеса українського велосипеда – вже добре, а далі буде видно», - підсумував співрозмовник.

До речі, про Орбана. Напередодні переходу головування в ЄС до Будапешта 1 липня прем'єр-міністр Угорщини поїхав європейськими столицями. Побувавши в Берліні та Римі, 26 червня політик прибув до Парижа. Французька столиця стала останньою зупинкою угорського прем'єра перед поїздкою до Брюсселя на саміт ЄС, на якому Обран зустрівся із Зеленським. Цікаво, що Орбан підійшов до Зеленського, вони знизали руки, після чого емоційно поспілкувалися. Відео інциденту потрапило на офіційну трансляцію із Брюсселя. Можна лише здогадуватися про які моменти йшлося під час несподіваного рандеву. Розмова двох лідерів, до речі, відбулася після підписання договорів безпеки України з ЄС, а також з Литвою та Естонією.

Ще минулого тижня Віктор Орбан побував у гостях у канцлера ФРН Олафа Шольца. І хоча у двох лідерів знайшовся час для неформальних заходів – вони разом відвідали матч чемпіонату Європи з футболу між командами своїх країн, що проходить у Німеччині, - розмова у них у результаті вийшла прохолодною, зазначали німецькі ЗМІ. Обійшлися навіть без спільної прес-конференції. Бундестім, до речі, також не відзначився гостинністю та обіграв угорців із рахунком 2:0.

Утім, до Берліна пан Орбан їхав не за перемогою і навіть не за участю, а, швидше, з попередженням, що за головування Угорщини порядок денний ЄС, як він заявляв раніше, буде «більш миротворчим».

З таким самим посилом він приїхав і до Риму. Щоправда, ідеї Віктора Орбана у прем'єра Італії Джорджі Мелоні, здається, знайшли більше розуміння, ніж у пана Шольца. Угорський лідер пояснив, що Будапешт, зокрема, мотивуватиме інших учасників союзу боротися з нелегальною міграцією, підвищуватиме конкурентоспроможність Європи та вирішуватиме проблему зниження народжуваності. Пані Мелоні зізналася, що всі три пункти хвилюють і Італію, а тому Будапешт може розраховувати на підтримку Риму у просуванні цих тем. Щоправда, і вона не почала приховувати, що з багатьох інших питань, зокрема – щодо російсько-української війни у її країни зберігаються розбіжності з Угорщиною.

26 червня Орбан прибув до Парижа. Президент Макрон, до речі, вирішив не просто послухати презентацію планів на головування в ЄС, а й відвести розмову у бік обговорення підтримки Києва та питань європейської оборонної промисловості, яка в останні два роки також тією чи іншою мірою пов'язана з російсько-українською війною. На думку нинішнього господаря Єлисейського палацу, Євросоюз має зробити все можливе для підтримки Києва, «а українську тему треба не прибирати з порядку денного, а навпаки, розгортати».

Орбан цю позицію пана Макрона коментувати не став. Але так чи інакше, як зазначають західні ЗМІ, головування Угорщини, яка вирішила відпрацювати його під гаслом «Зробимо Європу знову великою», буде, ймовірно, не найприємнішим, але й не катастрофічним часом. Країна-голова не має особливих повноважень при ухваленні рішень, а її функції зводяться до формування загального офіційного порядку денного на різних засіданнях. У зв'язку з цим деякі експерти проогнозують, що Україна, яка, як правило, займає перший рядок у програмі всіх зустрічей на рівні організації останніх двох років, відкотиться в цьому списку на нижчі позиції. Але навряд чи зникне з поля зору Брюсселя, над яким Будапешт не має влади. До того ж, ще до старту угорського головування Україна та Молдова розпочали переговорний процес щодо вступу до Євросоюзу. Міжурядові конференції завершились увечері 25 червня у Люксембурзі та стали офіційним стартом переговорів. Влада обох країн назвала подію історичною.

Історичним назвала момент і глава МЗС Бельгії, що головує поки що в ЄС, Хаджа Лябіб. Але відразу обмовилася, що переговори «суворі і трудомісткі». Віктор Орбан, однак, не прогавив можливості позначити своє ставлення до старту переговорів: «Угорщина не згодна з цим процесом вступу, але ми не блокуємо його».

Треба розуміти, що вступ до ЄС - це багато в чому рутина. Брюссель має проаналізувати законодавство кожної з країн у різних сферах, щоб зрозуміти, наскільки воно відповідає євростандартам. Переговорних розділів лише 33, вони розбиті на кластери.

«Все тільки починається, але переговори з ЄС – це геополітичний та ціннісний зсув. Для Путіна та Кремля членство України в Євросоюзі і є стратегічною поразкою, адже там хочуть зруйнувати Захід та світ, що утворився після Другої світової. У Москві хотіли назавжди відкласти нашу інтеграцію до ЄС – це призвело до того, що і ми та ЄС включили «іншу передачу» та спільно виставили мету руху – не в політичних заявах, а в реальних діях. Для нас цей процес життєво важливий, від нього залежить наше існування як країни та нації», - зазначає екс-міністр закордонних справ Павло Клімкін.

«У Кремлі також розуміють, що наше повернення до Європи – це кінець реальності, яку вони собі вигадали, а значить, це для них теж життєво важливо, тільки в негативному сенсі. Там зроблять все можливе та неможливе, щоб нашу інтеграцію вбити та зруйнувати. До речі, з Москви вже запускають Європою хвилі про те, що наше сільське господарство доб'є Євросоюз, а всі залишаться без своїх бюджетів. І нам дуже важливо просувати в країнах ЄС тезу, що з нами він сильніший, що ми не є частиною проблеми, а є частиною єдино можливого для нього рішення в майбутньому не потрапити під російський каток. Це ще очевидно далеко не для всіх, і це потрібно буде доводити. Геополітична Європа може виникнути лише з Україною чи взагалі не виникне», - резюмував дипломат.

На болотах, до речі, поки що відмовчуються щодо євроінтеграційних просувань Києва. Тим часом узгодження кандидатури Рютте на пост генсека Альянсу в країні-агресорі вже прокоментували. Зокрема, путінський спікер Пєсков заявив наступне: «Метою НАТО є стратегічне придушення Росії і це ворожий у всіх сенсах для нас альянс. Затвердження прем'єра Нідерландів Марка Рютте на пост генсека НАТО навряд чи щось змінить у генеральній лінії цієї структури».

Тим часом, президент Володимир Зеленський привітав узгодження кандидатури Марка Рютте. За словами глави держави, коли у жовтні Рютте перейде ця посада від Йєнса Столтенберга, «ми розраховуємо на продовження спільної роботи із забезпечення захисту людей та свободи у всьому нашому євроатлантичному співтоваристві».

«Я знаю Марка Рютте як принципового та сильного лідера, який останніми роками неодноразово демонстрував свою рішучість та далекоглядність», – наголосив нинішній господар Банкової.

Читайте також: Зеленський назвав умови для зупинення російського терору

Читайте також: Україна підписала ще дві угоди про гарантії безпеки