Стрес-тест для НАТО: що показав інцидент із російськими дронами у Польщі

Перші повідомлення про появу невідомих безпілотників у сусідній Польщі надійшли на світанку 10 вересня. Спочатку польське Міноборони говорило про «приблизно десять» дронів, що увійшли до повітряного простору в період з 23:30 9 вересня до 6:30 10 вересня. До обіду повідомляли вже про 19 безпілотників. Уламки дронів виявили, зокрема, у Мнішкуві (300 км від українського кордону) та Чоснувці (50 км від кордону з Білоруссю). Також нібито знайдено частини ракети. Жертв немає, проте пошкоджено кілька будинків. Про тип БПЛА, що залетіли, офіційно не повідомляли, але деякі західні медіа ідентифікували їх як російські «Гербери».

Зазначимо, що безпілотний літальний апарат «Гербера», згідно з даними відкритих джерел, у базовому варіанті не несе бойової частини і в основному використовується рашистами як «хибна мета», що імітує ударні БПЛА «Герань». Літно-технічні характеристики не розкриваються, перші згадки про застосування з'явилися у 2024 році.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, виступаючи у Сеймі 10 вересня, поклав відповідальність за інцидент на Росію та зазначив, що частина дронів залетіла з території Білорусі. За його словами, військово-повітряні сили РП збили три або чотири дрони.

Польща офіційно запросила активацію ст. 4 Статуту НАТО, що передбачає проведення консультацій країнами-членами у разі загрози «територіальної цілісності, політичної незалежності або безпеки» однієї з них. Прохання офіційної Варшави було задоволене.

Тим часом лідер опозиційної партії «Право і справедливість» Ярослав Качинський закликав до радикальніших заходів. Він стверджує, що необхідно задіяти ст. 5 Статуту НАТО, який передбачає принцип колективної оборони. Представник тієї ж таки ПіС – президент Польщі Кароль Навроцький дистанціювався від подібної ідеї, але заявив про «безпрецедентний момент в історії Північноатлантичного Альянсу та в сучасній історії Польщі». На «килим» до польського МЗС було викликано тимчасового повіреного у справах Росії Андрія Ордаша.

Генсек НАТО Марк Рютте на спеціальному брифінгу повідомив, що Альянс на запит Польщі провів консультації і що за цим буде повна оцінка інциденту з дронами. Наразі в НАТО все ще вивчають, чи була атака навмисною.

А поки що в НАТО вивчають деталі, у Євросоюзі (ЄС) висновки вже зробили. Зокрема, глава європейської дипломатії Кая Каллас у пості в соцмережі Х назвала подію «навмисною, а не випадковою». Її позицію підтримав глава МЗС Німеччини Йохан Вадефуль: «Росія безрозсудно пішла на небезпечну ескалацію». Франція та Італія висловили Польщі підтримку, але у більш стриманих формулюваннях. Великобританія заявила про намір розглянути можливість посилення ППО, а Словаччина запропонувала допомогу у розслідуванні.

У Білорусі тим часом заявили, що зв'язувалися по військових каналах з Польщею і Литвою і попереджали про дрони, що наближаються. За версією Мінська, безпілотники відхилилися від курсу через дію систем РЕБ України та сусідніх країн. У свою чергу, РосМіноборони заявило про «масований удар» по підприємствах ВПК в Івано-Франківській, Хмельницькій та Житомирській областях, а також у Вінниці та Львові. «Об'єкти для ураження на території Польщі не планувалися. Максимальна дальність польоту російських БПЛА, які застосовуються в ударі, які нібито перетнули кордон з Польщею, не перевищує 700 км. Тим не менш, ми готові на цю тему провести консультації з Міністерством оборони Польщі», - зазначили у відомстві Білоусова. Водночас путінський спікер Пєсков додав, що «керівництво ЄС та НАТО щодня звинувачує Росію у провокаціях, не наводячи доказів». МЗС РФ звинуватило Польщу у поширенні міфів «для ще більшої ескалації української кризи».

Нинішній інцидент із прильотом дронів на територію Польщі став не першим, але наймасштабнішим з початку повномасштабної війни. Раніше відзначалися лише поодинокі подібні випадки. На Банковій неодноразово закликали Польщу (як і інших сусідів) почати збивати об'єкти ще в українському повітряному просторі. 10 вересня глава МЗС Польщі Радослав Сікорський повідомив, що тепер НАТО може розглянути це питання.

«Що там із порушенням Росією повітряного простору Польщі дронами? Почалося!», - так президент США у соцмережі Truth Social відреагував на інцидент.

Водночас Володимир Зеленський констатував: «З першої години ночі наші військові фіксували рух російських дронів у напрямку кордону з Польщею. Цей рух – не випадковість чи помилка, а цілеспрямований рух. Росіяни задіяли для заходу до польського повітряного простору і нашу територію, і територію Білорусі. Майже два десятки дронів увійшли до Польщі, і з боку України вони завели, схоже, менше половини загальної кількості. Прораховано російську активність. І ми бачимо, яка ситуація в результаті – як складно було з цим впоратися. Україна запропонувала Польщі необхідну допомогу у протидії. Ніхто не може гарантувати, що не буде сотень, якщо вже є десятки дронів. Лише спільні європейські сили можуть захистити. Ми готові допомогти і технологією, і навчанням екіпажів, і необхідними розвідувальними даними».

Констатувавши, що «на жаль», Росія не отримала жорсткої реакції глобальних лідерів, глава держави резюмував: «Заяв достатньо, а ось дії поки що в дефіциті. Межі можливого росіяни зазнають. Реакцію зазнають. Фіксують, як діють збройні сили країн НАТО, що вони можуть і поки що не можуть. На території Білорусі розпочалися спільні з росіянами навчання, і це може бути частиною, так би мовити, плану навчань».

Коментуючи, м'яко кажучи, непересічний повітряний інцидент, колишній посол України в США Валерій Чалий зазначає: «Згідно з нормами міжнародного права, правилами міжнародних відносин, просто здоровим глуздом – це пряма атака на Польщу російськими ударними БПЛА. Тобто, це пряма атака на НАТО. Не побачимо після належної реакції (не просто заяв, а дій) – тоді далі буде… Це було зрозуміло і раніше, а тепер має вже «дійти», нарешті, і до наших партнерів!».

Тим часом, редактор Європравди Сергій Сидоренко дещо по-іншому оцінює ситуацію. «Вибачте, буду не в тренді. Те, що відбувається зараз, не є причиною застосування п'ятої статті договору НАТО. Ось просто об'єктивно. І інциденти за часів СРСР, які також можна вважати подібними – також не запускали статтю 5 жодного разу. Ні, це не можна класифікувати як «напад на країну або кілька країн-членів НАТО» (термінологія Вашингтонського договору). І Росія, навмисно (не маю сумніву!) запускаючи пачку дронів до Польщі – чудово знала, де проходить кордон. До речі, ставлю на те, що жодного шахеда в пачці не було – тільки «Гербери» і неясно, чи взагалі споряджені вибуховою часткою. Нагадаю також, що «агресія» та «напад» - це також різні слова та різні терміни. Рівень «акту агресії» у визначенні 1974 року – на моє переконання, був подоланий, і ймовірно, що не вперше. Але рівень «злочину агресії» (це ще один окремий термін) чи «нападу» у розумінні Північноатлантичного Альянсу – немає. Це не скасовує проблеми боягузливості окремих керівників ключових держав Альянсу, але саме тут не в них справа. Це не виключає того, що реакція і Польщі, і Альянсу після цієї атаки має бути. І ми маємо вимагати, щоб вона була жорсткою. Це не заперечує того, що польське військо та МО зараз жують соплі та ще більше робили це раніше. І це треба вказувати. Але статті 5 немає і підстав для неї не було. Це просто факт. Вибачте, якщо комусь не подобається реальність – але це не привід жити поза нею», – написав колега-журналіст у себе на Facebook.

Політолог Вадим Денисенко оцінює нашу дронову історію під наступним кутом: «Спроба качати 5 статтю НАТО – це елемент спроби Путіна повернути свою суб'єктність. Справа в тому, що Путіна зараз загнано у певний геополітичний кут: він має два варіанти: торгуватися зі США і зняти санкції (але тут головний противник Європа, яка вимагає зупинки війни і не тільки). Другий - впасти в обійми Китаю. Головний козир росіян на сьогоднішній день – рідкісноземельні метали, які росіяни не можуть видобути через технологічну відсталість. Вони пробують ними торгувати між США, яким вони потрібні і Китаєм, який не хоче, щоб росіяни починали їхній видобуток, поки Китай на 100% не володітиме родовищами. Тому ця стратегія Путіна – це виключно стратегія затягування часу. А тепер ще й спроба ескалації, сподіваючись, що Захід і Трамп просто промовчать».

Акцентувавши, що свідомо чи не свідомо Путін прискорює переговори по лінії США-Китай, експерт підсумував: «Тут Китай має всі шанси стати тією країною, яка утихомирюватиме Путіна. Навіть якщо Китаю нічого не було відомо про атаку на Польщу – вона вигідна Пекіну з погляду майбутніх переговорів. І насамкінець: не переживайте, до третьої світової ще дуже далеко».

Читайте також: Польща обмежила польоти біля кордонів з Україною та Білоруссю

Читайте також: Українські дрони знищили десятки тисяч цілей окупантів