Справу голови Госпсуду Києва Босого має контролювати Зеленський незалежно від зв’язків судді в ОП – блогер

Про це йдеться у блозі Сергія Бондаренка для видання Цензор.

Автор відзначає, що Національне агентство з питань запобігання корупції відмовилось проводити перевірку декларацій судді Босого, посилаючись на воєнний стан, хоча раніше громадські активісти навели низку доводів щодо його ймовірного незаконного збагачення. Зокрема, йдеться про можливо фіктивне розлучення очільника Госпсуду Києва, а також низку квартир і автомобілів, придбаних на “колишню” дружину, дитину і батьків, які не мали належного рівня доходів.

Читайте також: Суд обрав запобіжний захід меру Сум, який погорів на хабарі

Бондаренко відзначає, що відмова від перевірки декларації з посиланням на воєнний стан є маніпулятивною. 

“Обмеження щодо проведення перевірок під час воєнного стану стосуються виключно декларацій, термін подачі яких припадає на період дії воєнного стану. А оскільки звернення активістів стосується періодів до 2021 року – ніщо не заважає НАЗК провести відповідні перевірки. Тим більше, що закон “Про запобігання корупції” не містить жодних обмежень щодо здійснення НАЗК своїх функцій у період воєнного стану”, - йдеться в матеріалі.

Автор припускає, що НАЗК самостійно – або з подачі інших органів або персоналій – не бажає брати до уваги очевидні ознаки ймовірного незаконного збагачення з боку голови Господарського суду м. Києва. “Причина може бути вагомою, бо результати перевірки НАЗК можуть відкрити простір для роботи іншого антикорупційного органу – НАБУ. Якщо дані підтвердяться, мова може йти про фіктивне розлучення і, відповідно, про приховування доходів та про незаконне збагачення (це стаття 368-2 КК України, санкція якої передбачає до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна і забороною обіймати певні посади на строк до 3 років)”.

Бондаренко допускає, що тиск на НАЗК можуть чинити чиновники Офісу Президента. “Відомо, що за судову систему на Банковій відповідає заступник глави Офісу Андрій Смирнов, а за силовий блок – Олег Татаров. Навіть незалежний аудит фіксував факти небажання НАЗК самостійно проводити глибинні перевірки, моніторинг і відслідковування конфлікту інтересів там, де вони зобов’язані робити це по закону. Тож цілком можна припустити, що цього разу із суддею Босим йдеться про такий самий випадок”.

Блогер відзначає, що справа Босого має особливе значення і на міжнародному рівні з огляду на негативне ставлення партнерів України до проявів корупції. “Ще влітку Володимир Зеленський своїм указом зобов’язав посилити відповідальність за корупцію саме в судах".

“Мають бути перевірки доброчесності суддів, і не лише перед призначенням на посаду”, заявив тоді глава держави на фоні скандалу з хабарем голові Верховного суду. Проте, як показує історія з головою Господарського суду Києва, на нижніх ланках питання незаконного збагачення стоять не менш гостро, ніж на вершині суддівської піраміди”, - йдеться в матеріалі.

“Чим не нагода взяти цей випадок під особистий контроль і показово об’єктивно розібратися з реальними підставами отримання суддею квартир і машин – незалежно від того, чиї зв’язки він виставляє напоказ на закритих нарадах і неформальних заходах?”, - додає автор.

Бондаренко нагадує, що в публічній площині Босий відомий як фігурант скандальних “плівок Вовка” (голова Окружного адмінсуду Києва Павло Вовк). Журналісти проекту “Слідство.Інфо” розповідали, що в 2019 році Босий “зекономив” 9 млрд грн. для олігарха Ігоря Коломойського у спорі з Національним банком. Крім того, ще одне проблемне рішення Босого стосувалось виплат Київським метрополітеном майже двох мільярдів гривень на користь структур Павла Фукса. Тоді суддя затвердив “кабальну” для столиці мирову угоду з компанією проросійського олігарха, згідно з якою 2 гривні з фактично кожної поїздки в київській підземці мали б перераховуватися на рахунки Фукса.

Читайте також: На Київщині спіймали прокурора-хабарника