Список Вакарчука: нова обкладинка з олігархічним вмістом

У суботу музикант Святослав Вакарчук представив список своєї партії «Голос». У соцмережах і креативному класі спостерігаються досить високі очікування від походу нового/старого політика/музиканта до Верховної Ради. Лідера Океану Ельзи називають певною альтернативою президенту Зеленському та його команді. Існує обивательська думка, що співак зможе забрати голоси у партії шоумена. Правда, поки політтехнологи запевняють, що Вакарчук відбирає голоси у команди Петра Порошенка і основна битва буде зосереджена на Західній Україні. Примітно, що мажоритарники, яких підтримав і висунув «Голос», зосереджені переважно в центральних і західних областях, практично не покриваючи Схід і Південь країни. З точки зору технології - крок зрозумілий, з точки зору заявки на створення всеукраїнської партії - вкрай сумнівний.

Були дивні речі і в проведенні самого з'їзду. Вакарчук і Ко піддалися новому віянню українського політикуму проводити з'їзд в незвичайних місцях - у Зеленського наступного дня зібралися в ботанічному саду, а «Опозиційна платформа - За Життя» за кілька днів до цього на базі футбольного клубу. В результаті «Голос» вирішив зібратися в музеї історії. Правда, журналістів туди ніхто так і не пустив, і вони були змушені спостерігати за процесом на великих екранах, виставлених на вулиці.

Що стосується списку, то в цілому, для молодіжного електорату і близькополітичної прогресивної медіа-тусовки він виглядає привабливим - радісних панегіриків на адресу Вакарчука і його нової політсили в соцмережах можна було знайти чимало. Однак при найближчому розгляді спостерігаються дві серйозні проблеми: по-перше, вкрай вузька електоральна база, на яку розрахований список. По-друге, скелети в шафі кандидатів. Зокрема, їх близькість до різних фінансово-промислових груп.

Перший номер списку - сам Святослав Вакарчук, який позиціонує себе новим політиком, хоча вже мав досвід перебування у Верховній Раді в 6 скликанні. Друга - Юлія Клименко, керівник виборчого штабу Голосу. Клименко відносять як до креатуру Бориса Ложкіна, так і до Віктора Пінчука. Так, не варто забувати, що Київську школу економіки, віце-президентом якої вона є, фінансує Пінчук.

Кіра Рудик (№3) позиціонує себе як відома IT-шніца, будучи керівницею компанії COO Ring Ukraine.

Ярослав Железняк (№4) позначений як експерт зі зв'язків з парламентом Стратегічної групи радників при Кабміні. Значився радником прем'єр-міністра Гройсмана, а також є викладачем згаданої вище Київської школи економіки, яку фінансує Пінчук. При цьому в ВР 6 скликання він на громадських засадах був помічником-консультантом нардепа від Партії регіонів Олексія Плотнікова. У нинішньому скликанні він виявився помічником у нардепа Вікторії Пташник, якій, до речі, теж знайшлося місце в партії.

Александа Устинова (№5) - експерт Центру протидії корупції. Варто нагадати, що ЦПК бере участь в якості членів виборчого комітету в теле-шоу «Нові лідери», яке влаштовує медіа-холдинг Пінчука.

Олег Макаров (№6) - один з керівних партнерів фірми «Василь Кісіль і партнери», де керівним партнером був близький до Бориса Ложкіна екс-заступник глави АП при Порошенку Олексій Філатов. Активіст Олексій Герман називає Макарова лобістом великого бізнесу і кращим фахівцем по офшорах. Вуха Філатова стирчать і серед кандидатів по мажоритарних округах. Так, по округу №223 в Києві йде згадана вище Пташник - колишня представниця «Самопомочі», яку виключили з фракції і яка опинилася в групі нардепів, лояльних Банковій. Її чоловік - Олександр Мамуня - співвласник компанії AEQUO, частка в якій належить цивільній дружині Філатова.

Ярослав Юрчишин (№7) - активіст з Transparency International. Вважається близьким до Петра Порошенка. Саме Юрчишин був організатором і ідеологом зустрічей президента з антикорупційною громадськістю перед другим туром виборів президента.

Сергій Рахманін (№8) - політичний журналіст газети «Дзеркало тижня». На перший погляд, це виглядає мало не зрадою: головним редактором ДТ є Юлія Мостова, дружина Анатолія Гриценка, який теж намагається потрапити до Верховної Ради зі своїм проектом «Громадянська позиція». Однак, схоже, в даному випадку проблем з походом Рахманіна в «чужий» табір немає. Тим більше, що дочка Анатолія Гриценка - Світлана - працює в фонді все того ж Віктора Пінчука.

Соломія Бобровська (№9) - активістка, волонтерка. Колишній заступник глави Одеської області Михайла Саакашвілі.

Ольга Стефанишина (№10) - заступник міністра охорони здоров'я. Стефанишина довгі роки щільно співпрацювала з Фондом Олени Пінчук.

Є свої представники у Вакарчука в Київраді. Крім Макарова мова йде про №13 в списку Андрія Осадчука. Вони обидва - вихідці з «Самопомочі», але у вересні 2018 року було вигнано з партії через звинувачення у політичній корупції. Тоді, до речі, прибрали і главу фракції Сергія Гусовського...

У цілому, очевидно, що пріоритет у «Голосу» - західна Україна. У цьому контексті варто звернути увагу на те, що в списках Вакарчука чимало представників Української Галицької партії (УДП) - вельми специфічної політсилі, тягу до «федеративних» настроїв якої вже видно з назви. Наприклад, глава даної політсили - Роман Лозинський - виявився в партійному списку «Голосу» під №15. УГП створювалася як проект мера Львова Садового з метою - коли потрібно - заявити про те, що «Галичину не чують». Не так давно УГП підписала угоду про співпрацю з Демократичною Сокирою, політичним проектом, створеним Адміністрацією президента Петра Порошенка.

Орієнтація на один регіон може зіграти з «Голосом» поганий жарт на майбутніх виборах. По-перше, є високий ризик, що молодь на західній Україні під час виборів просто опиниться поза зоною досяжності виборчих дільниць. Низька явка для Вакарчука - смерті подібна, а в сезон відпусток варто очікувати серйозні проблеми з відвідуваністю виборців. По-друге, за голоси доведеться поборотися з іншими політсилами, що роблять ставку на захід. Йдеться про «Свободу», яка незважаючи на загальне падіння рейтингу, залишається серйозним фактором в регіоні. Але головний конкурент - проект Петра Порошенка. Уже колишній президент, схоже, вирішив остаточно «осісти» на західній Україні...

Віктор Калашников