Сьогодні – літнє сонцестояння: як його святкують у різних країнах

Раніше літнє сонцестояння збігалося зі святом Івана Купала і, відповідно, несло у собі безліч язичницьких традицій. Церква, як і в інших аналогічних випадках, перетворила сонцестояння на День Іоанна Предтечі. Тим більше, що за змістом це збігалося з євангельським висловом Хрестителя про Христа: «Мені треба маліти, а Йому - рости». Адже літнє сонцестояння – рубіж, після якого тривалість дня йде на спад.

Язичницькі звичаї, пов'язані з літнім сонцестоянням, «пішли» до свята Івана Купала на 7 липня. Але не скрізь – у країнах, де сильні язичницькі традиції, що ґрунтуються на солярному культі (тобто вшануванні сонця), літнє сонцестояння залишилося приводом для свята. Є природна причина, через яку це сталося насамперед у скандинавських країнах – адже там дефіцитне сонячне світло та тепло відіграють особливу роль.

При цьому саме свято не прив'язане точно день-день до астрономічного літнього сонцестояння. Так, у Фінляндії, де свято літнього сонцестояння є державним, та Швеції, його (очевидно, щоб "заощадити" вихідні), зазначають у першу суботу після 19 червня. У Фінляндії він називається Юханнус (Іванів день), а у Швеції - Мідсоммар, тобто свято середини літа. На побутовому рівні він пов'язаний із тим самим, із чим свято Івана Купала у нас – розпалюванням багать і купанням у річковій воді.

А ось у країнах Південної Європи, де сонця вистачає із надлишком, наприклад, у Португалії, свято відзначають як християнський День святого Іоанна (Festa de São João). Але, проте, язичницькі вогнища цього дня розводять і вірять у їхню очищувальну силу.

Фото: Festa de São João у Португалії Twitter