Саудівська Аравія висунула Росії жорсткий ультиматум

Саудівська Аравія зайняла вкрай жорстку позицію щодо Росії під час обговорення нової угоди щодо скорочення видобутку і вимагає, щоб російської нафти пішло з ринку більше, ніж саудівської, повідомляють іноЗМІ.

Поки домовитися не вдається - тому переговори уформаті відеоконференції, спочатку намічені на 6 квітня, довелося перенести на четвер, 9 квітня.

Хоча обсяг угоди - не менше 10 млн барелів на добу - не викликає суперечок, «яблуком розбрату» стали індивідуальні квоти, що визначають, скільки нафти має прибрати з ринку кожен учасник.

За інформацією The Wall Street Journal, попередньо угода виглядає так: Саудівська Аравія скорочує видобуток на 3 млн барелів на добу, її близькосхідні союзники - на 1,5 млн барелів кожен, Росія - на 1,5 млн барелів.

При цьому Bloomberg з посиланням на джерело, знайоме з ходом переговорів, повідомляє, що Саудівська Аравія запропонувала відраховувати ці обсяги від квітня - місяця, коли Ер-Ріяд, Об'єднані Арабські емірати та Ірак різко наростили видобуток.

Саудівська Аравія збільшила виробництво у квітні з 9,8 до 12,3 млн барелів на добу. Таким чином, у рамках угоди її видобуток упаде до 9,3 млн барелів, що всього на 0,5 млн нижче рівнів початку березня.

ОАЕ збільшили видобуток з 3 до 4 млн барелів на день, а скоротять до 2,5 млн (на 1,5 млн щодо квітня і 0,5 млн відносно березня). Ірак наростив виробництво на 200 тисяч барелів у квітні, а значить його квота з 1,5 млн барелів на добу перетворюється в 1,3 млн.

Росія ж видобуток до квітня не нарощувала (11,2 млн барелів на день) і при такому форматі угоди змушена прибрати всі 1,5 млн барелів щоденного видобутку.

Російська делегація наполягає на тому, щоб квоти на скорочення застосовувалися до середнього обсягу за перший квартал, коли саудівці качали 9,8 млн барелів на день, і поки розбіжності зберігаються.

З великих експортерів нафти у переговорах ОПЕК + візьмуть участь лише Бразилія і Норвегія. Канада і США відмовилися брати участь у конференції, але дипломати не залишають спроб залучити їх у рамках «Великої двадцятки», міністри якої обговорять нафтову кризу у п'ятницю, 10 квітня.

Американську участь в ОПЕК+ лобіюють великі сланцеві компанії, такі, як Pioneer Natural Resources, тоді як мейджори галузі, включаючи Exxon Mobil і Chevron, виступають проти. Президент США Дональд Трамп в суботу пригрозив ввести мита на зарубіжну нафту, а через день заявив, що не очікує, що йому доведеться їх використовувати.

Шанси на повноцінну угоду, яка привела б до реального скорочення виробництва, невеликі, але неформальні переговори тривають. Адміністрація Трампа здійснює сильний політичний тиск на (кронпринца) Мохаммеда бен Сальмана, щоб той показав, що королівство не намагається довести до банкрутства американську сланцеву промисловість.

Що стосується Росії, то їй важливо, щоб США взяли участь у загальних зусиллях, що знизить для Путіна ризик здатися слабким.

Але ціна, яку доведеться заплатити за участь, висока. Скоротивши видобуток, Росія ризикує його вже не відновити, або це буде дуже дорого. Саме тому Москва завжди опиралася скорочення: якщо заморозити свердловини на виснажених радянських і полярних родовищах, з ними з великою ймовірністю можна попрощатися.

Ілюстративне фото: іноЗМІ