Війна і мирРакети

Ракети та сюжети: що показав «приліт» до Польщі

16:32 17 лис 2022.  2634Читайте на: УКРРУС

На десятому місяці повномасштабної війни путінський режим, визнаний на міжнародному рівні терористичним, продовжує «воювати» з мирним населенням, засипаючи нашу країну з неба своїм залізом. У вівторок, 15 листопада, рашисти завдали найбільш масованого ракетного удару по вітчизняній енергетиці за всю війну. Однак резонанс міжнародного масштабу викликав не цей надзвичайний факт, а приліт ракети до сусідньої Польщі, яка є членом НАТО. За яким сценарієм розвивається ситуація і яку "відповідь" включить Північноатлантичний Альянс, розбиралася Lenta.UA.

Осінь видалася для пересічних українців щедрою на кремлівські привіти. В Офісі президента 15 листопада заявили про 96 ракет і 15 попадань по об'єктах енергетики. У Києві збили ракети, які летіли об'єктом критичної інфраструктури, їхні уламки потрапили до житлових будинків на Печерську. Є загибла. Загалом влада заявила про два «прильоти» по столиці. Половина киян після цього залишилася без світла та зв'язку.

«Прильоти» та збиті ракети були у Київській області (там постраждало близько десяти житлових будинків), а також у кількох обласних центрах та містах. Попадання, зокрема, мали місце в Одесі, Кривому Розі, Харкові, Хмельницькому, Житомирі, Львові, Вінниці, Ковелі, під Кременчуком, Черкасами, Рівному та Кропивницькому.

Читайте також: У Київській області електроенергії може не бути днями

Наслідки скрізь різні. У Харкові, наприклад, на якийсь час зупинилося метро, у Львові спостерігалися проблеми з мобільним зв'язком та 80% людей аж до ранку 16 листопада залишалися без електрики. На Тернопільщині без електрики залишилося дев'яносто відсотків населення, хоча там і обійшлося без прильотів. Тобто навіть у містах, де не було ударів, почалися аварійні відключення світла, синхронно з яким часто «лягає» зв'язок та інтернет.

Світло, до речі, почало пропадати позавчора і по всій Молдові, яка частково отримує електрику з нашої країни.

Втім, Молдова — не єдина сусідня країна, яка так чи інакше відчула на собі деякі «принади» путінської «спецоперації». Польський уряд провів термінове засідання після повідомлень ЗМІ про те, що на території Польщі, неподалік кордону з Україною, впали дві ракети. Варшава підтвердила, що в результаті вибухів загинули двоє польських громадян, але з однозначними висновками не поспішає. Президент РП Анджей Дуда зазначив лише, що ракета російського виробництва.

Після екстреного засідання представник польського уряду Петро Мюллер заявив, що Польща активізує статтю четверту статуту НАТО, тобто розпочне консультації в Альянсі щодо загрози, яка турбує одного з його членів.

Зазначимо, що першою про інцидент із ракетами повідомила польська радіостанція Radio ZET – вона послалася на свої джерела та не вказала, чи були ракети російськими. Пізніше агентство Ассошіейтед прес написало, з посиланням на неназваних високопосадовців американської розвідки, що ракети залетіли на територію Польщі і були російськими. Однак незабаром те саме агентство, посилаючись на три джерела, повідомило, що, за попередніми оцінками, ракета була випущена українськими військовими по російській ракеті, що наближалася, під час масованої атаки на об'єкти енергетичної інфраструктури.

Міністерство оборони Росії назвало повідомлення про падіння російських ракет у районі Пшеводува «навмисною провокацією з метою ескалації обстановки». «Жодних ударів по цілям поблизу українсько-польського державного кордону російськими засобами ураження не наносилося», - сказано у заяві відомства Шойгу.

Позицію РФ зі зрозумілих причин можна було б не наводити в принципі, якби не одне "але". Чому це Росія, яка, як трубять із кожної праски тамтешні пропагандисти, воює не з Україною, а з НАТО, в істеричному поспіху відхрестилася від причетності до удару територією країни-члена цього самого Альянсу? Питання — риторичне…

Президент Володимир Зеленський у своїй вечірній заяві наголосив: «Сьогодні російські ракети вдарили територією Польщі, територією нашої дружньої країни, загинули люди. Прийміть, будь ласка, співчуття від усіх українських братів. Скільки разів Україна говорила, що нашою країною країна-терорист не обмежиться? Польща, країни Балтії – це питання часу, коли російський терор піде далі».

Керівництво Латвії, Литви, Естонії та Румунії в унісон жорстко засудили в інциденті РФ, а ось президент США Джо Байден «за гарячими слідами» заявив, що ракета, що впала в польському селі, навряд чи була запущена РФ. «Не хочу говорити цього, перш ніж ми проведемо повне розслідування, але з погляду її траєкторії малоймовірно, що вона була запущена з Росії. Подивимося», - підкреслив нинішній господар Білого дому, який одразу після «прильоту» до Польщі очолив на Балі екстрену нараду лідерів G7 та НАТО.

«Чи стане це НП приводом для вступу НАТО чи хоча б окремо Польщі у війну проти російської недоімперії? Ні, поки не стане — обережне НАТО упиратиметься з усіх сил. Тригером входу Польщі у війну може бути агресія Білорусі проти України, якщо така відбудеться (імовірність цього все менше). Чи стане НП стимулом для того, щоб сучасна зброя, включаючи тактичні ракети, потрапила в Україну раніше очікуваного? Обов'язково стане. Росія на чолі з валізою фюрерком досягла дивовижної вправності в копанні власної могили і це тішить», - зазначає політолог Олександр Кочетков.

Реакція Альянсу, озвучена в середу вранці, збігається із прогнозними оцінками експерта. Лідери та представники країн, що входять до «Великої сімки» та НАТО у спільній заяві констатували: «Ми засуджуємо варварські ракетні атаки, які Росія здійснила українськими містами та цивільною інфраструктурою 15 листопада. Ми підтверджуємо нашу непохитну підтримку України та українського народу перед російською агресією, що триває, а також нашу незмінну готовність притягнути Росію до відповідальності за її зухвалі напади на українські громади». Тобто про Польщу жодного слова, окрім готовності сприяти розслідуванню «ракетного» інциденту.

«Саме розслідування падіння ракет у Польщі займе час. Тому що потрібні незаперечні докази. Тут швидких рішень чекати не варто», - наголошує політолог Максим Ялі. А ось його колега з експертного цеху Кирило Сазонов наголошує: «Ракета по Польщі – не випадковість і не промах. Будь-який артилерист вам це скаже. Я запитав і якщо усунути всі нецензурні слова з пояснень, то суть така: там програма та введення координат мети виключають відхилення від маршруту. Отже, що маємо? Це було їхнє рішення, не спонтанне. І вони чекають на свій результат. Може, я перебільшую важливість новин, але мені здається, що тут було саме медійне завдання. Безкарно вдарити по країні, яка в НАТО. Це має перекрити позорище та поразки в Україні. Ну ок. Побратими з Польщі можуть бути досить різкими. І я думаю, що Росія даремно пішла на підвищення ставок».

Зі шквалом критики на адресу НАТО обрушився політолог Юрій Романенко: «Ситуація з ракетами ще один переконливий аргумент, що НАТО – це організація з повними штанами лайна, накладеними від страху. Зараз вони відчайдушно петлятимуть, щоб знайти аргумент, що це не те, що вимагає пункту 5. Польща та країни Балтії вкотре переконаються, що їхнє майбутнє залежить від стійкості України, а не «гарантій» НАТО. Проте реальність така – ракета прилетіла до Польщі внаслідок ударів Росії. Якщо Альянс, який обісрався від страху, хоче, щоб на територію його країн не залітали ракети, то або дайте ППО Україні, або закрийте небо над Україною своєю ППО, або зробіть те й інше. Все ж так просто».

На офіційному рівні, окрім емоційних коментарів нинішнього господаря Банкової, ракетний інцидент прокоментував глава МЗС. «Україна підтверджує свою повну солідарність із Польщею та готова надати будь-яку необхідну підтримку. Колективна відповідь на дії Росії має бути жорсткою та принциповою», - написав у Twitter Дмитро Кулеба і серед першочергових кроків назвав проведення саміту НАТО за участю України для вироблення подальших спільних дій, «що змусить Росію змінити курс на ескалацію», надання Києву сучасних літаків типу F-15 та F-16, а також додаткових систем протиповітряної оборони.

«Захистити сьогодні небо України – це означає захистити НАТО», - наголосив голова вітчизняної дипломатії. Він, до речі, як і деякі інші чиновники топ-рівню провели переговори з керівником ЦРУ Вільямом Бернсом, який перебуває з візитом у Києві, якому під час ракетного «нетримання» Кремля довелося, як кажуть у кулуарах, ховатися в спецприміщеннях американського посольства. Але суть не в місці дислокації шановного заокеанського гостя, а в тому, що ефект присутності (про що, до речі, нещодавно відверто зізнавався німецький канцлер Шольц, що посидів в українському бомбосховищі) стимулює до більш рішучих дій.

Втім, показово, що американці в особі Джо Байдена протягують тезу про те, що швидше за все ракети, що впали в Польщі, були наші. Це заперечує українська сторона, зокрема президент Володимир Зеленський. Як би там не було, але це не скасовує першопричини – масованої ракетної атаки рашистів. І все це разом, безумовно, актуалізує кейс постачання сучасних систем ППО та ПРО Україні. Однак ці танці навколо ракет нівелювали ідею безпосередньої участі НАТО в антиросійській операції.

Читайте також: У Росії не зрозуміли пропозицію Зеленського про публічні переговори

Ромашова Наталя

Найпопулярніше