П'ять найкращих фільмів Крістофера Ллойда (відео)

Ллойд поїхав до Нью-Йорка вчитися акторській майстерності відразу після закінчення школи. Однак визнання прийшло до нього пізно – лише у 37 років, коли він зіграв у фільмі «Пролітаючи над гніздом зозулі». Режисер Мілош Форман задумував його як малобюджетну артхаусну стрічку, зняту за законами європейської «кіноправди» - актори деякий час навіть жили в будівлі психіатричної лікарні, обравши кожен для себе спостереження та копіювання якогось пацієнта.

Очевидно, що вибір Ллойда виявився найвдалішим, оскільки з тієї групи пацієнтів сестри Ретчед, які грають головні ролі у фільмі, він саме як божевільний виглядає найбільш переконливо. Згодом ці звички свого героя Макса Тебера (підвищену збудливість та моторику) він переніс до інших фільмів, куди його запрошували. А запрошувати його після несподіваного для самих творців успіху стрічки «Пролітаючи над гніздом зозулі», яка здобула всі п'ять головних «Оскарів», стали багато.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

У знаменитій кінофраншизі «Назад у майбутнє» його герой, творець машини часу Еммет Браун – один в один Макс Тебер, тільки вже не просто божевільний, але ще й геніальний винахідник. Втім, пред'являти до Ллойда якісь претензії щодо цього безглуздо – адже успішні комічні актори, як правило, все життя носять одну й ту саму маску, як Чарлі Чаплін, однофамілець актора Гарольд Ллойд, Бастер Кітон та всі разом узяті брати Маркс.

Тож навіщо було щось змінювати, якщо такі ролі Ллойд грав, без перебільшення, геніально – наприклад, у двох легендарних нині фільмах про сімейку Аддамс, де 53-річний актор постав у ролі Фестера Аддамса, старшого брата головного героя.

Розбагатілий Фестер мріє одружитися і в другому фільмі, де актору вже 55 років, потрапляє в лапи 30-річної розважливої панночки, яка з цією метою найнялася в няні до сімейства Аддамс. До речі, сам Крістофер Ллойд був одружений і розлучався чотири рази, а вп'яте став чоловіком у віці 78 років.

Щоправда, дітей у нього немає – але, незважаючи на це, він чудово зіграв роль ще одного напівбожевільного винахідника та глави того, хто страждає через це сімейство, яке притулило космічного коммандо, у фільмі «Коммандо з передмістя». Там взагалі акторський склад був блискучим – коммандо зіграв Халк Хоган (і це, напевно, найкраща його роль), а дружину героя Ллойда – Шеллі Дюволл, визнана (не за цю, звичайно, роль) у Каннах у 1977-му році найкращою актрисою.

Натомість у сентиментальній сімейній комедії «Дитина напрокат», яка стала популярною настільки, що по ній потім зняли ремейк, Ллойд зіграв якраз чоловіка, який піклується про чужих дітей. І виявилось, що ролі без ексцентрики теж вдаються йому чудово. Як і, наприклад, у другому «Місті гріхів» за коміксами Френка Міллера.

Фото: Вікіпедія