Путінський захід: як Україна та світ реагують на рішення РФ про визнання «ЛДНР»

У вівторок, 22 лютого, політичне життя в Україні било ключем. З ранку раніше нардепи, виявивши небувалу консолідацію, 336 голосами «за» затвердили звернення до міжнародних організацій та країн світу, в якому визнання Москвою «ЛДНР» оцінили як грубе порушення суверенітету України, а також статуту ООН та закликали запровадити санкції щодо Росії.

Вчора ввечері Володимир Зеленський уперше з моменту обрання його президентом запросив до себе до Офісу всіх лідерів парламентських сил. Розмова стосувалася сфери безпеки, проводилася у закритому режимі і, судячи з реакції його учасників, усі залишилися задоволені. Незабаром після цієї зустрічі Банкова оприлюднила чергове звернення глави держави до народу.

Читайте також: Росія нарощує війська на кордоні з Харківщиною

Очікувалося, що президент відповість на запит МЗС, що надійшов вранці, про розрив дипломатичних відносин з Росією. Міністр Дмитро Кулеба, нагадаємо, заявив, що таке рішення слід було ухвалити ще 2014 року, після кримського «референдуму». Багато нардепів підтримали цю ідею і, більше того, закликали Зеленського запровадити військовий стан у Донецькій та Луганській областях, оскільки в Росії визнали «ДНР/ЛНР» у межах областей, що означало ймовірність бойових дій за ті райони, які досі залишалися під контролем української сторони.

Зе, втім, не став приймати рішення у турборежимі. «Щодо воєнного стану. Це питання для нас зрозуміле. Ми віримо у те, що війни не буде потужною проти України. І не буде широкої ескалації з боку РФ. Якщо буде - буде введено військовий стан», - зазначив президент, додавши при цьому, що подумає над тим, чи варто ставити крапку у відносинах з Кремлем. Втім, російське посольство, спустивши прапори та оголосивши евакуацію, саме дає підстави для прийняття відповідних рішень.

Тим часом, якщо питання буде вирішено позитивно і Банкова піде на цей крок, особливої шкоди двостороннім відносинам це не завдасть, оскільки цих відносин і так немає. Глава вітчизняного МЗС Дмитро Кулеба з минулого року перебуває у російських списках санкцій і в жодних форматах не ще не зустрічався зі своїм російським колегою Сергієм Лавровим. На найвищому рівні ситуація ідентична: Зеленський та Путін face to face бачилися лише одного разу на «нормандському» саміті у грудні 2019 року.

У вчорашньому вечірньому відеозверненні Зеленський цілком очікувано заявив, що Росія в односторонньому порядку вийшла з Мінських домовленостей, а також повідомив, що підписав указ про призов на службу резервістів, але запевнив, що у повній мобілізації не потрібно. Щодо «Мінська», то нинішній гарант Конституції чітко дав зрозуміти, що сам за цей формат не тримається. І додав, що готовий до переговорів із Путіним – як у двосторонньому форматі, так і разом із лідерами інших країн.

Візуально комунікував недавно з широкою аудиторією і президент США. У своєму спецзверненні Джо Байден розповів, які санкції проти Росії запровадить Вашингтон. На жаль, поки що вони є порівняно м'якими. Будуть санкції проти російського суверенного боргу, деяких фізичних та юридичних осіб. Відключення від SWIFT та заходів проти ключових галузей російської економіки господар Білого дому не пообіцяв, хоча анонсував найближчим часом вжити низки обмежувальних кроків щодо представників російських еліт. В принципі, це теж важливо щодо розхитування кремлівських «веж».

Під час вчорашнього екстреного засідання Ради ЄС у Парижі Євросоюз ухвалив рішення про новий пакет санкцій проти РФ. «Санкційні механізми неодмінно завдадуть удару по 351 депутату Держдуми, які проголосували за визнання про ЛНР і ДНР. До чорного списку включено 27 приватних осіб та організацій, які підривають територіальну цілісність, суверенітет та незалежність України. Не буде їм більше шопінгу в Мілані, вечірок у Сан-Тропі, діамантів в Антверпені», - написав верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки ЄС Жозеп Боррель у своєму Twitter.

Глави МЗС країн Євросоюзу також обмежили можливості розміщення російських державних цінних паперів на фінансових ринках ЄС і заборонили будь-які бізнес-контакти з «республіками». Таким чином, європейські санкції схожі з американськими, включивши в себе і призупинення сертифікації «Північного потоку-2» (відповідне рішення ухвалено в уряді Німеччини).

Тим часом Рада федерації РФ дозволила використання збройних сил за кордоном. Як і з якою метою залучає Путін своїх «зелених чоловічків», поки що незрозуміло. Але важливо наголосити, що це «добро» отримано на тлі позиції Москви про те, що кордони двох республік Донбасу мають співпадати з адміністративними кордонами Донецької та Луганської областей України. Сьогодні з Москви звучать досить суперечливі сигнали про те, як це слід трактувати. Одні, як, наприклад, заступник голови комітету Ради федерації РФ у міжнародних справах Андрій Клімов, кажуть, що Росія визнала республіки у нинішніх кордонах. Інші, як голова думського комітету у справах СНД Леонід Калашніков, заявляють про те, що «республіки» мають бути відновлені у розмірах Донецької та Луганської областей.

Втім, російські дипломати, чиновники та експерти можуть говорити все, що завгодно і скільки завгодно, але зрозуміло, що орієнтуватися слід на одного персонажа, який приймає остаточні рішення. А Путін учора заявив, що спірні питання щодо кордонів мають бути вирішені у ході переговорів між Києвом, з одного боку, та «ЛДНР» з іншого.

Цілком зрозуміло, що ніхто з представників української влади на провокаційні хитрощі Кремля не піде і не наводитиме комунікаційні мости із сепаратистами. Тому зараз Київ і Москва мають лише один предмет переговорів: недопущення подальшої ескалації конфлікту, оскільки загроза загострення нікуди не випарувалася – саме після рішення Росії визнати незалежний статус самопроголошених утворень відразу стали фіксувати нову військову техніку на Донбасі.

На даний момент Володимир Путін, через рішення якого щодо «ЛДНР», весь цивілізований світ сьогодні крутить вказівним пальцем біля скроні, продовжує гнути ультимативну лінію. Вчора господар Кремля відверто заявив, що «найкращим вирішенням питання було б, щоб київська влада сама відмовилася від вступу в НАТО і дотримувалася б нейтралітету». Ця репліка - чергове підтвердження того, що незмінний керівник Російської Федерації йде, м'яко кажучи, не в ногу з часом і не розуміє змістовну абсурдність свого меседжа. По-перше, євроатлантичний курс України зафіксований на конституційному рівні і для того, щоб демонтувати цей кейс у парламенті має знайтися як мінімум триста голосів, що є нереальним у принципі. По-друге, українська влада, з усіма своїми численними та різноплановими «зашкварами», на відміну від російської правлячої верхівки, зважає на громадську думку, яка навіть близько не перетинається з відмовою від маршруту до Північноатлантичного Альянсу.

На Банковій чергові "хотілки" Путіна коментувати не стали. Єдина статусна реакція – заява прем'єра Дениса Шмигаля, озвучена у вчорашньому вечірньому політичному ток-шоу на одному із загальнонаціональних телеканалів. Виконання умов президента Росії суперечить вибору українського народу і, відповідно, є апріорі неможливим, - зазначив глава Кабміну і це той самий випадок, коли через безліч причин можна і треба беззастережно з ним погодитися.

Однак, очевидно, що велика гра – з новими правилами, можливостями та ризиками тільки починається і зараз як ніколи необхідна консолідація вітчизняних політичних та бізнес-еліт, а також максимальне залучення їх контактних можливостей за кордоном з користю для України як в оперативній, так і в історичній перспективи.

Читайте також: Окупанти примусово вивозять вагітних жінок із Донбасу до Росії