Путін дрейфує, Лукашенко тріумфує: що показала реакція диктаторів на бунт «Вагнера»

Учора Лукашенко, який перетворив територію своєї країни на плацдарм російських «визволителів», розповів, як запобіг кровопролиттю, яким міг обернутися похід на Москву Євгена Пригожина та його вагнерівців. Приводом, який дав змогу зібрати «Луці» велику аудиторію, стало вручення генеральських погонів білоруським силовикам. У викладі Олександра Лукашенка вся ця гучна історія виглядала крутіше за сюжет голлівудського бойовика.

«На ранок суботи з восьмої години мені вже надходить тривожна інформація про ситуацію в Росії. Доповідають: президент Путін хоче зв'язатися. Будь ласка. Домовилися о пів на десяту, що ми переговоримо в будь-який зручний для нього час. Коли о 10-й він виступив з телезверненням, о 10:10 зателефонував і докладно поінформував мене про ситуацію, яка відбувається в Росії», - підкреслив білоруський диктатор. Розмова, судячи з слів Лукашенка, була довгою і непростою.

Читайте також: Зеленський прокоментував перекидання ПВК «Вагнер» до Білорусі

Лукашенко просив Путіна утриматися від жорстких дій щодо маршируючих на Москву вагнерівців і сам зголосився поговорити з Євгеном Пригожиним. Путін, як повідомив Лукашенко, у відповідь попередив його: «Слухай, Сашко, марно. Він навіть слухавку не бере, ні з ким розмовляти не хоче». Але «Саша» все ж таки проявив наполегливість і в результаті зв'язався з Пригожиним: «Розмовляли перший раунд хвилин 30 матюками. Винятково. Слів матюків було вдесятеро більше, ніж нормальної лексики». Євген Пригожин, продовжував розповідати Олександр Лукашенко, у розмові зазначав, що йому не так багато треба: «Я ж нічого, Олександре Григоровичу, не прошу. Нехай мені віддадуть Шойгу та Герасимова (міністра оборони РФ та голову Генштабу – ред.). І мені треба зустрітися з Путіним».

Самопроголошений президент РБ, за його словами, пояснив співрозмовнику, що нічого з перерахованого йому не світить. Протягом суботи Пригожин та Лукашенко, за словами останнього, говорили «шість чи вісім разів». Зрештою, голова ПВК «Вагнер» погодився зупинити марш – під гарантії безпеки від президента Білорусії. «О п'ятій годині вечора він мені зателефонував і каже: «Олександре Григоровичу, я приймаю всі ваші умови. Але... Що мені робити? Зупиняємось – вони почнуть нас мочити», – переказував діалог Олександр Лукашенко. - Я говорю: «Не почнуть. Я тобі гарантую. Це я беру на себе».

Якщо вірити «Луці», то недоторканність бунтівників він особисто погодив із російськими феесбешниками: «У контакті були з керівництвом Росії, ФСБ займалася переважно цим питанням, з Бортниковим. Я просто просив цього не робити. Бортников розумна людина. Він сказав: «Олександре Григоровичу, ну я ж не дурень, я ж розумію, що може бути».

Розповів білоруський диктатор і про те, як того дня організував розмову між Євгеном Пригожиним та головою ФСБ: «Я говорю: «Олександр Васильович (Бортніков – ред.), обов'язково візьми слухавку, якщо тобі зателефонує Пригожин». У нього, звичайно, всередині все клекоче. Я говорю: «Слухай, відклади все вбік і зроби, як ми з ним домовилися». Вони переговорили. Він розгорнув колону, і вони пішли до своїх таборів у Луганську область».

«Смуту, таким чином, запобігли. Небезпечні події, які могли бути, були зняті», - наголосив Лукашенко. Себе він при цьому назвав не посередником, а учасником подій: «Я – такий самий учасник цих подій, як президент Путін. Тому що це наша Батьківщина. Ще раз повторюю. Тому якщо хтось там у Росії, а я це чую, каже про посередництво Лукашенка, жодного посередництва! Це така сама проблема наша, моя, як і президента Путіна та росіян».

Відомий політолог Олександр Кочетков вважає, що білоруський диктатор у тій ситуації виступив у ролі підставної фігури, не більше. «Реальні переговори вів Патрушев. Лукашенко – суто ширма. Тому що російська влада як би не може безпосередньо вести переговори з тими, кого вона оголосила заколотниками. Верхівці «Вагнера» обіцяно амністію та виїзд до Африки через Білорусь. Зрозуміло, Пригожина кинуть. І йому треба проявити чудеса спритності, щоб сховатися в Африці. Та й там він може нюхнути «новачка». Шойгу та Герасимова поміняти можуть. Але не тому, що цього вимагав Пригожин, а тому що дістали всіх», - зазначає експерт.

До речі, Лукашенко підтвердив, що Пригожин уже у Білорусі. При цьому у Росії офіційно заявили, що закрили кримінальну справу проти куратора ПВК. Тобто, деякі домовленості справді існують і поки що дотримуються. Але ключове питання – чим тепер займатиметься особисто Пригожин та його підопічні найманці – поки що залишається відкритим. Лукашенко спростував чутки про будівництво на своїй території таборів «Вагнера», але додав, що запропонував ПВК розміститися в одній із занедбаних частин – «поки визначаться, чим займатися».

Поки вагнерівці, які приєдналися до Пригожина, ще не з'явилися на території Білорусі, а залишаються на своїх базах у «ЛНР», заявив Лукашенко. Хоча, судячи зі слів самопроголошеного президента РБ, білоруські військові мають плани на пригожинський підрозділ: «Якщо їхні командири приїдуть до нас і допоможуть нам... Досвід у них ого... вони на передовій – штурмові загони. Розкажуть нам, що зараз важливо. Вони через це пройшли. Вони розкажуть про зброю: яка добре працювала, яка ні. І тактика, і озброєння, і як наступати, як оборонятися. Це безцінне. Ось це нам від вагнерівців треба взяти».

Дуже примітно, що, за словами Лукашенка, вагнерівці будуть перебувати в Білорусі власним коштом. При цьому Путін заявив, що з травня 2022 року "Вагнер" отримав із російського бюджету 86 мільярдів рублів і повністю фінансувався державою. Зважаючи на все, у Білорусі такого заробітку у пригожинських «орлів» не буде – якщо тільки ЧВК не почне знову фінансувати Кремль для виконання якихось своїх завдань. А це означає, що у РБ вагнерівці можуть довго не затриматися.

Німецька газета Bild називає три ймовірні країни, де можуть осісти найманці. Перша точка дислокації – Малі, де вже зараз перебуває майже тисяча російських найманців, а військова хунта країни відкрито заявляла, що спиратиметься на сили «Вагнера».

Другий ймовірний «притулок» вагнерівців – Центральноафриканська Республіка. У ЦАР пригожинські найманці допомогли зміцнитися при владі місцевому диктатору та борються з повстанцями, за що отримали права на золоті та алмазні копальні.

Ну і, нарешті, третій гіпотетичний дислокаційний пункт – Лівія. Близько 4 тис вагнерівців на гроші ОАЕ допомагають тут Халіфі Хафтару боротися з міжнародно-визнаним урядом.

Поки що до кінця неясно, яка частина вагнерівців захоче вирушити спочатку до Білорусі (а вже потім, як карта ляже), де зараз влаштувався лише сам Пригожин, а яка погодиться підписати контракт з міноборони РФ. У Росії вчора, до речі, теж багато говорили про Вагнера. Зокрема, чимало заяв прозвучало з вуст Путіна під час його зустрічі з військовими та силовиками, «що брали участь у придушенні заколоту».

«Сьогодні тут, на історичній Соборній площі Московського Кремля… солдати та офіцери, справжні захисники Вітчизни, які у важку для країни годину разом із бойовими товаришами встали на шляху смути, результатом якої неминуче був би хаос», - викарбував колишній чекіст Путін перевиконаний пафос. своїх спічрайтерів. «Ви захистили конституційний лад, життя, безпеку та свободу наших громадян, уберегли нашу Батьківщину від потрясінь, фактично зупинили громадянську війну – продовжив кремлівський диктатор. – Нам не довелося знімати бойові підрозділи із зони «СВО». Це, до речі, нова подробиця, а ось наскільки вона відповідає дійсності поки не зрозуміло, оскільки у ЗСУ цей кейс поки не коментували, а вірити придворним спікерам Банкової означає самовільно поринати в дезінформаційну річку.

Загалом, якщо зі вчорашнього словесного путінського потоку виділити щось варте, то тут слід звернути увагу на кілька нюансів. По-перше, бункерний мешканець підтвердив, що його ставлення до «заколоту» не змінилося. Путін вважає його організаторами зрадниками. По-друге, незмінний господар Кремля дав зрозуміти, що «Вагнер» у своєму колишньому вигляді існувати не буде і ПВК-шники повинні або підписати контракти з міноборони або з іншими силовими структурами, або вирушити додому, або виїхати до Білорусі. При цьому треба розуміти, що технічно питання переміщення кількох тисяч озброєних людей не найпростіше, а тому лише після розформування пригожинської ПВК «під ключ» можна буде сказати, що заколот уже закінчено. Адже поки що вагнерівці існують як організована збройна сила, вони у будь-який момент можуть переграти домовленості аж до початку нового бунту. До речі, «бунтарний» сценарій, щоправда, не обов'язково з вагнерівцями у головній ролі, не виключає політолог Олександр Кочетков: «Заколот обов'язково повториться. Тому що виявилось, що це можна. І неважко. Але він, мабуть, повторений не Пригожиним як ключовим гравцем, а кимось іншим. Кадиров - в цьому списку. І російські опозиціонери з РДК – теж. Тим більше, що в недоімперії вітають будь-кого, хто на танку та з автоматом. Але я поставив би на націоналістів з якоїсь далекої прикордонної області, які згадають національне коріння і підуть маршем на свій обласний центр, щоб відокремитися від Москви. Що ж до «Вагнера», то рядовий склад ПВК розкидають по інших підрозділах і поступово утилізують у боях в Україні».

Читайте також: Зеленський висловився щодо «заморозки» війни в Україні