Празький «торт»: чим важливі для України та світу президентські вибори у Чехії

Минулої п'ятниці та суботи у Чехії відбувся другий тур президентських виборів, де вирішальна битва за електоральне золото розгорнулася між Петром Павлом – кандидатом, який виступає за поразку Росії у війні, постачання ЗСУ озброєнь та вступ України до НАТО та Андрієм Бабишем – претендентом з проросійською риторикою, завуальованою під щедрою порцією "солодкого" популізму. Після підрахунку всіх голосів переконливу перемогу здобув 61-річний генерал у відставці Петро Павло (58,2%). 68-річний мільярдер Андрій Бабіш фінішував із результатом 41,68 відсотків.

Після першого туру виборів у них була майже однакова кількість голосів, проте всі кандидати, які фінішували в п'ятірці, підтримали саме «проукраїнського» Павела, що, на думку тамтешніх аналітиків, відіграло якщо не вирішальну, то дуже і дуже важливу роль. Зокрема, голосувати «за» Павела закликали популярна в Чехії екс-ректор університету в Брно Дануша Нерудова (13,93% голосів у першому турі), сенатори Павло Фішер (6,75%) та Марек Гілшер (2, 5%), IT-підприємець Карел Дівіш (1,35%).

Читайте також: Стало відомо, коли Великобританія передасть танки Україні

Андрій Бабіш, який програв, позиціонував себе як прихильник мирних переговорів і заперечував необхідність продовження поставок зброї Україні, наголошуючи, «що нам потрібна зброя для чеської армії». Також він виступав за проведення «мирної» конференції щодо України, яка нібито допоможе закінчити війну, а вступ нашої країни до НАТО називав «нереальним».

Водночас Петр Павло, навпаки, зазначав, що Росія має програти в Україні і на будь-які переговори з Кремлем можна йти лише після того, як Київ щонайменше поверне всі території, втрачені після 24 лютого. Він також виступав за постачання воюючої Україні зброї та всього необхідного для відбиття російської агресії.

Зазначимо, що чинний чеський президент (інавгурація Павела пройде лише в березні – ред.) Мілош Земан відомий заявами про «громадянську війну в Україні», засудженням санкцій проти путінської Росії та оголошеній у 2017 р. пропозиції Києву взяти за анексований Крим «якусь компенсацію або у фінансовій формі, або нафтогазовій».

Втім, заради об'єктивності треба відзначити, що коли Путін 24 лютого 2022 року заявив про початок своєї «спецоперації», Земан визнав, що помилявся у намірах Росії і закликав «ізолювати божевільних». Але при цьому Земан під час виборів підтримував Бабіша, який звинувачує політику ЄС щодо Росії у погіршенні рівня життя чехів і закликає шукати взаєморозуміння з кремлівським диктатором.

Тему безпосередню участб у війні на цих виборах спробували зробити страшилкою для чеських виборців за допомогою різноманітних маніпулятивних технологій на межі фолу. Так незабаром після закінчення першого туру виборів з'явилися плакати Бабіша «Не дамо втягнути нас у війну. Я не генерал, я дипломат». А вже перед другим туром чехам приходили смс-ки нібито від Петра Павела із закликом іти та записуватись добровольцями на війну в Україну.

Зрозуміло, що за цими політтехнологіями стояв штаб Бабіша, який на кожному розі трубив, що не допустить залучення Чехії у війну і навіть не надішле війська на допомогу союзникам у разі нападу Росії на балтійські країни. Тут, до речі, важливо окремо відзначити, що вибори в Чехії стали першими, де кейс російсько-української війни зайняв центральне місце, відкинувши на агітаційні задвірки більшість соціально-економічних та інших питань національного порядку денного.

Проте всілякі військові «страшилки» команди Бабіша не лише не спрацювали, а й призвели до протилежного ефекту. Згідно з результатами другого туру, явка побила рекорд – на дільниці прийшли 70,25% чехів, які мають право голосу. Рекордною стала явка виборців за кордоном – там підтримка Петра Павела досягла 95 відсотків. Загалом екс-генерал НАТО виграв переважну більшість муніципалітетів, у тому числі ті, де за результатами першого туру лідирував Бабіш. А Празі, відомій своїми помірно-ліберальними поглядами, результат Павела загалом перевищив 76%. Таким чином очевидно, що Петро Павло не просто став призером виборчого марафону. Він отримає найсильніший мандат довіри з усіх, які досі мали чеські президенти, оскільки виграв прямі вибори (які, до речі, лише втретє проводяться в Чехії – ред.) за високої явки з високим результатом.

Так, виконавча влада в цій країні переважно належить уряду, який визначається за результатами парламентських виборів, проте не слід недооцінювати і повноваження чеського президента. Саме він формально обирає і призначає прем'єра з партій, які отримали більшість, і таким чином може втручатися в, як правило, нелегкий процес тамтешньої «коаліціади». Крім цього, глава чеської держави має право вето, тобто може блокувати закони, що стосуються зокрема позиції офіційної Праги з міжнародних питань. Також президент призначає суддів до Конституційного суду, голови Нацбанку і навіть університетських професорів.

Плюс до цього саме глава держави зазвичай представляє країну на зовнішньополітичній арені. І хоча зовнішню політику Чехії формує МЗС, заяви президента регулярно чути і в місцевих, і міжнародних медіа.

Вкрай важливо наголосити, що за час повномасштабної війни Чехія продемонструвала себе одним із найнадійніших союзників України. Уряд Петра Фіали спочатку підтримує нашу країну на міжнародній арені, на майданчиках ООН, ЄС та НАТО. Чехія надала Україні десятки танків Т-72, БМП, ЗРК, РСЗВ та гелікоптери Мі-24В. Також у Чехії восени 2022 року створено спільний українсько-чеський оборонний кластер за участю «Укроборонпрому», де виробляють боєприпаси та ремонтують військову техніку. Це дуже й дуже важливе для нас рішення.

Окрім підтримки на міжнародній арені та допомоги зброєю, Чехія посідає третє місце (після Польщі та Німеччини) серед європейських країн за кількістю українців, які знайшли в країні тимчасовий притулок. 473 тисячі наших із вами співвітчизників отримали тут тимчасовий захист.

Ще навесні 2022 року, якраз після старту повномасштабного вторгнення, соцопитування давали, що 73% чехів підтримували надання фінансової допомоги Україні, 54% - допомога озброєннями. При цьому 58% жителів Чеської Республіки виступали за членство України в ЄС та 41% у НАТО, а 63% підтримували політичну та економічну ізоляцію Росії. Показово, що 18 відсотків чехів загалом вважало, що в Україну треба послати чеську армію воювати проти путінських «визволителів».

«Нам сьогодні необхідно ловити момент, адже у Чехії зараз склалася унікальна ситуація, коли і президент, і законодавча та виконавча влада перебувають на боці. України. Це чудове вікно можливостей. Так, нехай президент Чехії – церемоніальна посада, проте у питанні про підтримку України тепер у Празі спостерігатиметься повна єдність влади. У разі перемоги Бабіша все було б зовсім по-іншому», - зазначає у розмові з Lenta.UA нардеп, який представляє у Верховній Раді комітет із міжнародних справ.

Наш співрозмовник також особливо зазначає, що перемога Павела, серед іншого, означає, що «зашкварений» угорський прем'єр Орбан не матиме такого бажаного партнера з критики політики ЄС у російсько-українській війні, а також демонструє, що у Європі та світі «вичерпується популістський тренд, заданий Трампом у 2016 році».

На думку експертів-міжнародників, поразка Бабіша може вплинути на політичні процеси у сусідній Словаччині та перешкодити реваншу проросійських популістів у цій країні. І в цьому світлі явно невипадковим є візит президента Словаччини Зузани Чапутової до штабу генерала Павела буквально в перші ж хвилини після того, як стало відомо про його перемогу на виборах глави держави.

Президенту Петру Павлу вдалося зробити блискучу військову кар'єру. З 2015 по 2018 роки генерал Павло обіймав посаду голови Військового комітету НАТО – другу посаду в Альянсі після генсека. Такої високої посади в НАТО не обіймав жоден громадянин ні Чехії, ні іншої держави Центральної та Східної Європи. До речі, перебування Павела на посаді НАТО збіглося з анексією Криму та початком війни на Донбасі. Генерал постійно наголошував на тому, що путінська Росія є більшою загрозою вільному світу, ніж ІДІЛ, і підтримував допомогу Києву, у тому числі в плані надання зброї.

Перед приходом до штабу НАТО Павел досяг посади голови Генерального штабу Чехії. При цьому він – бойовий генерал. Найбільш яскравим епізодом його військової кар'єри є участь у миротворчій місії в Югославії у 1993 році – тоді чехословацький батальйон, яким він, як підполковник, керував під ворожим вогнем, зумів провести евакуацію французів з військової бази Карін. Тоді було врятовано 55 французьких військовослужбовців. За цю місію Петр Павел був нагороджений французьким військовим хрестом, а згодом став офіцером Ордену почесного легіону. Тож не дивно, що президент Франції Еммануель Макрон одним із перших привітав Павела з перемогою.

Вітав його та Володимир Зеленський. «Я щиро вітаю Петра Павела із переконливою перемогою на виборах президента Чеської Республіки. Я ціную вашу підтримку України та нашої боротьби з російською агресією. Сподіваюся на нашу тісну співпрацю на благо народів України та Чехії та заради об'єднаної Європи» - написав нинішній господар Банкової у Twitter чеською мовою.

Сам Павел вже оголосив: хоча свій перший міжнародний візит на президентській посаді він планує здійснити до Словаччини, після цього разом зі словацькою колегою Зузаною Чапутовою планує візит до України. Тому очевидно, що підтримка України Чехією, і так дуже значуща, не просто збережеться, а й посилиться. До того ж, зв'язки нового президента здатні зробити голос Праги сильнішим і найвпливовішим на геополітичній арені.

Насамкінець наведемо одну з цитат Павела з інтерв'ю виданню Politiko напередодні виборів. Ці слова вкрай важливі у світлі дискусій, що актуалізувалися, про «хороших росіян». «Жодної демократичної революції в Росії в найближчому майбутньому не буде. Не лише через міцність режиму, а й через ментальність росіян. У Росії немає простору виникнення справжнього опозиційного руху. Навіть Олексій Навальний насправді не є справжнім опозиційним лідером. Він безперечно не ліберальний демократ, він просто іншого типу російський націоналіст. Хоча, звісно, як партнер на переговорах він був би кращим, ніж нинішнє керівництво», - зазначив Павло.

«Неприйняття мобілізації – це не повстання проти режиму та не допомога Україні. Ці росіяни все одно вважають, що Україну треба покарати, просто не хочуть, щоби до цього залучали широку громадськість. А ці молоді люди, які біжать із Росії, турбуються за своє життя, але це не означає, що вони проти війни. Я впевнений, що багато хто з них, як і раніше, підтримує націоналістичну політику Путіна», - підсумував Петро Павло, з яким тут важко не погодитися.

Читайте також: У НАТО заявили, що Путін проводить підготовку до нового наступу