Поза бункером: з чим і навіщо Путін їздив до Китаю

Вчора в Ізраїлі перебував із одноденним візитом президент США Джо Байден. Напередодні його приїзду в сектор Газа мав місце приліт по лікарні. За даними палестинської влади, там загинуло майже 500 людей, у чому ХАМАС, а також ісламські країни однозначно звинуватили Ізраїль. В усьому світі серед мусульман почалися антиізраїльські протести. Тель-Авів заявив у свою чергу, що удару по шпиталю завдало палестинське угруповання «Ісламський джихад» і опублікував відповідне відео. Також ізраїльтяни оприлюднили нібито телефонну розмову бойовиків, перехоплену ЦАХАЛ, на якій один із них визнає, що це їхні ракети, «випущені з цвинтаря за лікарнею». Палестинці у відповідь заявили, що це відео фейкове. США підтримали версію Ізраїлю. При цьому Байден додав, що є прихильники іншої точки зору.

«На підставі того, що я бачив, схоже, що це було зроблено іншою командою, не вами. Але багато людей у цьому не впевнені. Тож ми маємо подолати безліч речей», - підкреслив нинішній господар Білого дому на зустрічі з прем'єром Ізраїлю Нетаньяху. Також про невинуватість Тель-Авіва заявили у Британії, чий прем'єр Ріші Сунак сьогодні прибув до Ізраїлю.

Читайте також: ХАМАС хоче вбивати і не отримувати за це жодного покарання

При цьому ісламські країни своєї позиції не змінювали – звинувачують Ізраїль. Цю позицію висловили зокрема Саудівська Аравія, Пакистан (єдина у світі ісламська ядерна держава), Туреччина та Іран. А також Йорданія та сама Палестинська автономія, які скасували зустрічі своїх лідерів із Байденом.

Впливові американські ЗМІ, аналізуючи ситуацію, наголошують на тому, що Вашингтон вкрай зацікавлений у тому, щоб очікувана сухопутна операція Ізраїлю в секторі Газа не призвела до великої війни на Близькому сході і не зруйнувала відносини Заходу з усіма арабськими країнами. Саме тому Адміністрація Байдена так багато приділяла уваги контактам із лідерами арабських держав. Насамперед, з Єгиптом, Саудівською Аравією та Йорданією.

Очевидно, що удар по лікарні серйозно ускладнив ці зусилля і, більше того, збільшив ймовірність ескалації конфлікту та вступу до нього нових гравців. Так, союзна Ірану ліванська «Хезболла» вже заявила про «день помсти», сили ООН йдуть із кордону Ізраїлю та Лівану, а Саудівська Аравія закликає своїх громадян «негайно» залишити Ліван.

Наслідки конфлікту в Ізраїлі та секторі Газа поки що опосередковано, але позначаються і на ситуації навколо війни в Україні. Financial Times пише, що підтримка Ізраїлю з боку Заходу перекреслила зусилля США та ЄС щодо перетягування країн «глобального Півдня» на бік нашої країни. Десятки західних чиновників сказали виданню, що це «звело нанівець багатомісячну роботу із зображення Москви як глобального ізгоя за порушення міжнародного права і тепер Захід звинувачують у лицемірстві, оскільки Ізраїль також порушує правила ведення війни».

Колишній генсек НАТО Яап де Хооп Схеффер каже таке: «Є ризик, що на наступному голосуванні в Генеральній Асамблеї ООН з підтримки України ми побачимо великий вибух кількості тих, хто утримався, і Росія використовуватиме ситуацію».

Росія, втім, і не чекаючи, хай і важливих в іміджевому плані, але де-юре нікчемних голосувань в ООН, вже по повній програмі розігрує всілякі геополітичні карти з протекцією на путінську спецоперацію в Україні. Так, Путін заявив, що авіація РФ з «Кинжалами» на борту на постійній основі патрулюватиме в нейтральній зоні повітряного простору над Чорним морем. Він пов'язав це з підходом американських авіаносців до берегів Ізраїлю: «Ось вони взяли, затягли два авіаційні угруповання до Середземного моря. Хочу сказати, це не погроза, але на моє доручення військово-космічні сили Росії починають на постійній основі патрулювання в нейтральній зоні повітряного простору над Чорним морем. І наші літаки Міг-31 озброєні комплексами «Кінжал». Вони, як відомо, мають дальність понад тисячу кілометрів зі швидкістю дев'ять Махів».

Тобто, як бачимо, кремлівський диктатор недвозначно натякає, що дальності горезвісних «Кинджалів» вистачить для ураження цілей у Середземному морі. Ну а для нашої з вами країни такі вильоти, на думку військових експертів, означатимуть збільшення кількості повітряних тривог. Такий прогноз, до речі, вже підтвердили і у Повітряних силах України. Зазначивши, що своїми заявами Путін намагається максимально розхитати морально-психологічний стан українців, спікер ПС Юрій Ігнат констатував: «При надходженні інформації про злет МіГ-31К включатиметься повітряна тривога».

Заяву про те, що Чорне море тепер цілодобово патрулюватиме МіГ-31 із «Кинжалами» на борту Путін озвучив учора в Пекіні, куди прибув на форум «Один пояс – один шлях». Але з ще більшою пристрастю, на межі емоційної агонії, російський вождь, як ми вже писали, коментував американські постачання Україні ракет ATACMS, запевняючи, що «це помилка США, яка кардинально взагалі не може змінити ситуацію на лінії дотику».

Трохи пізніше Путін, виступаючи на брифінгу якраз після переговорів із главою КНР, зачепився за слова одного з журналістів щодо того, що Джо Байден, мовляв, сказав, що Росія вже програла війну. «Якщо війну програно Росією, то навіщо постачати ATACMS? Нехай забере назад ATACMS, все інше озброєння, сідає за млинці, приїжджає до нас, переможених на чаювання. Якщо програно війну, про що говорити? Поставте йому це питання! Ну, смішно ж!».

Насправді щодо реакції Путіна на появу в Україні ATACMS цілком очевидно, що якщо йому й смішно, то цей сміх явно нервово-істеричний. І, переконаний політолог Максим Ялі, це навіть виправдано: «Дуже символічно і не випадково ATACMS вперше були застосовані саме тоді, коли Путін і Сі зустрічалися в Китаї. Це була «домашня заготівля» Києва та Вашингтона. Сигнал абсолютно зрозумілий – старатимитеся і наполягатимете на окупації нових українських територій, витрати від війни різко зростуть. КПД застосування ATACMS позамежний. Немає ще точних даних про втрати після першого удару, але, судячи з відео, вони великі. Гелікоптери та літаки – це дуже дорогі «іграшки» і не можуть бути оперативно відновлені. Якщо ЗСУ оперативно використовуватимуть ATACMS так само ефективно, користуючись моментом несподіванки, перевага рашистів на небі буде значно знижена. Як мінімум у тактичній авіації. Ще один важливий сигнал для всіх – незважаючи на ескалацію палестино-ізраїльського конфлікту, допомога Україні буде не лише продовжена, а й якісно збільшена».

А ось у тому, що допомогу Піднебесної РФ після візиту Путіна до Пекіна збільшено, не переконаний екс-глава українського МЗС Павло Клімкін. «Зброї китайці Путіну не дадуть. Цю червону лінію – найчервонішу з усіх червоних – вони точно не перетинатимуть. Вони можуть і надалі грати у товари подвійного використання. Вони й надалі допомагатимуть Путіну обходити санкції, але одночасно триматимуть його на відстані. Тому що відносини між Сі та Путіним фундаментально змінилися. Вони не просто рівні, вони збалансовані. Це відносини домінуючого та відносини того, над ким домінують», - наголошує дипломат.

Схожу оцінку в розмові з Lenta.UA дає співрозмовник із вітчизняного зовнішньополітичного відомства: «Путін, як ми бачимо, повсюдно, аж до нудоти запобігливо підносить і саму КНР, і Сі Цзіньпіна. Він, особливо й не маскуючись за абстрактними дипломатичними жалюзі, пропонує себе Китаю як молодший партнер, а КНР недбало відмахуючись від цих настирливих пропозицій, приховує свою зневагу та холодний розрахунок за широкою східною усмішкою».

«Пекін і Москва намагаються бути диригентами глобальної світової кризи і спіймати США в пастку цієї світової кризи так, щоб у президента Джо Байдена була лише одна функція: працювати пожежником і гасити всі ці пожежі, які створюють керівники авторитарних держав. Адже саме генерація цих пожеж є доказом сили та впливу, які можуть застосувати Путін для того, щоб переконати західних лідерів у необхідності діалогу з Москвою. І коли такого діалогу не відбувається, то, звичайно, важливим посередником між Росією та США стає саме Сі Цзіньпін», - констатує у своєму авторському блозі на Youtube відомий журналіст-міжнародник Віталій Портніков.

До речі, вчора в Пекіні, Путін також прокоментував і переговорний кейс, щоправда, не з США, а з Києвом. Вони – комунікаційні контакти – з Україною, за його словами, зараз «реальніші, ніж раніше». «Ось там пан Боррель (верховний представник Євросоюзу із закордонних справ Жозеп Боррель - ред.) говорить про це вже активно. За це я його похвалю! Але цього не достатньо. Потрібно робити конкретне, якщо є бажання справді домовлятися», – резюмував бункерний мешканець.

На Банковій вустами радника голови ОП Подоляка від будь-яких переговорів з Москвою вже відхрестилися, зазначивши, що це нереально, неможливо і не потрібно в принципі. Тим часом дуже і дуже показово, що в Україні за останній рік зросла кількість людей, які вважають, що чинна влада готова на неприйнятні компроміси з РФ. Про це свідчать оприлюднені днями дані опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС). Так, у готовність Зе-команди до «неприйнятних компромісів» з Росією 2022-го вірили 5%, а поточного року – вже 12%. Але при цьому 80% – не вірять. Водночас спостерігається зростання тих, хто готовий до територіальних поступок задля досягнення миру. Якщо у травні 2023 року такий варіант досягнення миру підтримували 10% українців, то у жовтні таких уже 14%.

«Насправді зростання незначне, якщо врахувати, що статистична похибка може становити приблизно 2-2,5%. І це – не біда. Але тенденція, на жаль, є. А це вже може стати лихом. Напевно, таке зростання українців, готових до територіальних поступок, є результатом тривалого продовження війни, жертв серед захисників, захисниць та мирного населення, а також так званою втомою від війни. При цьому «втомилися» від війни, на мою думку, ті, кого можна віднести до групи, як я її називаю, «спостерігачів і ждунів» завершення війни, які, як правило, жодним чином не допомагають ЗСУ та живуть у регіонах, де війна практично відсутня в їхньому повсякденному житті. Вони спокійно святкують, розважаються та виступають із позитивними меседжами, бо війна – це негатив. І, на жаль, таких багато серед молоді. Також, на мою думку, тенденція зростання людей, готових на територіальні поступки заради миру, є результатом помилкової та провальної інформаційної політики влади», - коментує дані соцопитування КМІС політолог Віталій Бала.

На переконання експерта, «сьогодні потрібно негайно почати робити реальні кроки щодо наближення перемоги України та встановлення миру без будь-яких територіальних поступок». Серед таких кроків пан Бала називає ухвалення закону «Про оголошення стану війни» та виключення будь-яких можливостей втручання у військові справи і взагалі в тему оборонної політики цивільних, які не мають ні знань, ні досвіду в цих питаннях.

Читайте також: Байден пообіцяв виділити 100 млн доларів на гуманітарну допомогу Газі