Помер видатний європейський кінорежисер

Заголовки сьогоднішніх ЗМІ, які повідомляють про смерть Іржі Менцеля, «помер володар «Оскара» і т.п., відображають сумну ситуацію в нинішньому кінематографі, де все вимірюється призами, але навіть в цьому випадку ієрархія призів перевернута. Іржі Менцель дійсно отримав за свою стрічку «Потяги під особливим наглядом» приз Американської кіноакадемії за кращий іноземний фільм ще в 1966-му, коли йому було всього 28 років. Але тут зіграла свою роль і політична ситуація - «нова хвиля» в чеському кінематографі (про яку, знову ж таки, сьогодні мало хто знає), об'єднувалася в свідомості західної творчої інтелігенції з тим, що два роки по тому в Празі назвали «соціалізмом з людським обличчям». Мистецтво і література тут, як завжди, випереджали реальне життя, і призи їх представникам видавали на Заході почасти авансом.

А ось коли в серпні 1968-го року «празька весна» була розчавлена танками країн Варшавського Договору, тут і проявився весь характер Менцеля. Він не поїхав на Захід, як його знаменитий співвітчизник Мілош Форман (хоча у Менцеля була можливість після отримання «Оскара» два роки стажуватися в Голлівуді), а продовжував знімати кіно. Коли в кіно стало під тиском партійного керівництва зовсім нестерпно, він пішов звідти і ставив в кращих  «диссидентських» празьких театрах п'єси. (До речі, проявляючи заодно і неабиякий акторський талант).

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

При цьому Менцель не змінив своїм творчим принципам (критики з самого початку називали його стиль «сумішшю Кафки і Гашека», часто це було пов'язано з тим, що режисер екранізував твори свого співвітчизника і однодумця письменника Богуміла Грабала), так що в «соціалістичній Чехословаччині» йому доводилося нелегко. Але зате, коли його фільми отримували черговий приз на якому-небудь престижному міжнародному кінофестивалі, ця нагорода, крім самого Менцеля, діставалася і його рідній країні, а не Голлівуду, як у випадку з тим же Форманом.

Тут можна згадати, що точно така ж ситуація була і в інших соціалістичних країнах того часу. З Польщі, наприклад, поїхав Роман Поланскі, про якого мало хто пам'ятає, що він отримував свої перші призи як польський кінорежисер, а Кшиштоф Зануссі, наше інтерв'ю з якому можна прочитати тут , дисидент нітрохи не менше, ніж Поланскі, а, мабуть, і більше, залишився вдома. Але при цьому вони залишилися ще й зразковими європейськими інтелектуалами, і Європа про це пам'ятала - так, наприклад, в 1990-му році уряд Франції нагородив Іржі Менцеля Орденом мистецтва і літератури.

Фото: Echo 24