Помер британський актор-легенда

Світ електронних засобів масової інформації нині влаштований так, що для того, щоб новину прочитали (мовою інтернету - "відкрили"), заголовок повинен "чіпляти" читача чимось знайомим.

У випадку з Майклом Гембоном, про смерть якого сьогодні повідомляють як термінову новину усі солідні європейські ЗМІ, така "зачіпка" - це його участь у кінопоттеріані в ролі директора Гоґвортсу, про що пишуть у своїх заголовках, здаються усі. 

В даному випадку для тих, хто "в темі", це виглядає як знущання - згадувати прохідні ролі в якихось комерційних блокбастерах для актора, який, не кажучи вже про кіно, де він отримав купу нагород, у тому числі чотири британські. "Оскара" (премій BAFTA), грав у театрі головні ролі у п'єсах двох Нобелівських лауреатів з літератури Самюеля Беккета та Гарольда Пінтера, а також, що природно для британця (хоча Гембон – ірландець, а не англієць), Шекспіра.

Для того, щоб акторський діапазон Гембона в театрі був зрозумілим, досить просто назвати його дві його шекспірівські ролі - Макбет і Фальстаф, персонажі, абсолютно несхожі один на одного, яких він зіграв з однаковою майстерністю. Колеги згадують, що замолоду він навіть міг з'явитися на сцені у двох різних шекспирівських п'єсах за один день.

Зайве говорити, що зі своєю зовнішністю він переграв у кіно купу гангстерів, детективів, лордів, королів і одного разу навіть президента США. До речі, сам він був присвячений у лицарі ще в 1998-му році, так що правильно називати його сер Гембон, але сам він цього не любив. Крім того, за відгуками колег, він мав приголомшливе почуття гумору і терпіти не міг запам'ятовувати ролі, тому імпровізував текст на ходу. Також любив, розповідаючи про себе журналістам, вигадувати якісь нісенітниці.

Ну і, нарешті, згадаємо про Гаррі Потера. Як сказав сам Гембон, все, що він пам'ятає про свою роль, так це "костюм, який був на мені: всього два шари шовку та килимові капці. Дуже зручно".

Фото: Pinterest