Подвійна суцільна: як Зеленському не порушити законодавчу «розмітку» в конфлікті з Конституційним судом

Кризовий клубок між виконавчою та судовою гілками влади розплутується гранично оперативно і може вирішитися без радикальних наслідків. У всякому разі, певні передумови до цього є. Президент Володимир Зеленський, який ще днями заявляв про ризик кровопролиття і ймовірне дострокове припинення повноважень Верховної Ради у разі, якщо нардепи не звільнять із займаних посад суддів Конституційного суду (КС), пішов в інформаційну тінь. І тепер м'яч на стороні парламентаріїв. Від того, як в конфліктної ситуації зіграють власники мандатів і, перш за все, представники монобільшості, багато в чому залежить подальша співпраця України з Заходом, а також рядом структур, таких як Міжнародний валютний фонд (МВФ) і Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР). 

Те, що внутрішній колапс ризикує обернутися глобальними наслідками, активно обговорюють експерти. Очевидно, що розуміють то, наскільки високі ставки в цій «грі» на Банковій, тому хоч і в пожежному режимі розробили не один, а відразу кілька маршрутів, що дозволяють вийти з кризового лабіринту. На них - планах Офісу президента і зупинимося.

Читайте також: Стало відомо, хто може стати членом Конституційного суду від «слуг народу»

Як відомо, минулого тижня судді КС ухвалили рішення, яке фактично обнулило функції низки антикорупційних структур, позбавляючи їх, серед іншого, права контролювати топ-чиновників на предмет «чистоти» отриманих доходів.

Якраз після того, як був оприлюднений вердикт КС про скасування покарання за неправдиві дані в деклараціях (про що ратували представники фракції ОПЗЖ Медведчука-Бойка і депутатської групи «За майбутнє», близької до Ігоря Коломойського) Банкова пішла в контрнаступ. Президент Зеленський скликав екстрене закрите засідання Ради національної безпеки і оборони (РНБО), за підсумками якого стало відомо, що глава держави подає в парламент документ, ключовим пунктом якого є звільнення суддів КС. Тим часом, дану ініціативу гаранта в багнети сприйняли не тільки в опозиційних фракціях, а й провладної «Слугу народу», оскільки Конституція чітко визначать процедуру призначення/звільнення суддів КС і парламент там не фігурує від слова - взагалі. Згідно з Основним законом, звільнення суддів Конституційного суду можливо тільки якщо за це проголосують 2/3 їхніх колег - а не парламентаріїв.

Разом з тим, будучи обізнаним в тому, що «антисудійський» законопроект не набирає потрібної кількості голосів у Раді, Володимир Зеленський, який на недавньому засіданні фракції СН назвав КС в нинішньому його вигляді раковою пухлиною державного організму, всіляко педалював тему його розпуску. Більш того, глава держави навіть не виключив позаплановий розпуск Верховної Ради у разі, якщо депутатський корпус відмовиться звільняти весь склад КС.

Втім, як повідомило нам джерело в «Слугу народу», насправді Зе не збирається достроково припиняти повноваження нині діючого складу ВР, а його погрози про можливе перезавантаження Ради - не більше ніж сигнал «Stop» деяким «слугам», які на догоду різним, в тому числі олігархічним групам, часто розхитують човен монобільшості зсередини.

Як розповів нам близький до Банкової політолог, подаючи свій законопроект, Володимир Зеленський прекрасно розумів, що перспективи його прийняття вельми примарні: «Президент фактично зробив політичний хід конем - на тлі явного «зашквара» КС, він продемонстрував суспільству свою рішучість, одночасно перевівши стрілки на парламент. Тобто, історія з проектом закону Зеленського, де, серед іншого, присутній сумнівний з юридичної точки зору пункт про звільнення суддів, був просто політичною грою на публіку. Офіс президента і не збирався «продавлювати» цей документ у Раді, роблячи ставку на альтернативний законопроект Разумкова, з якого багато опонентів президента намагаються «ліпити» конкурента Зеленському. Насправді це не так. Дмитро Олександрович синхронізує свої дії з ОП, розуміючи, що його шанси стати самостійною і повноцінною політичною одиницею зараз мізерні».

Втім, як розповіло Lenta.UA, джерело, близьке до Разумкова, той, формально звітуючи з Банковою, все-таки орієнтується і на інших політичних гравців, які беруть участь в так званому «антиконституційному перевороту». Йдеться про Ігоря Коломойського, до якого спікер ВР останнім часом помітно тяжіє.

Як би там не було, але теза про те, що радикальний по відношенню до КС законопроект президента - не більше, ніж політико-технологічний хід, побічно підтверджує в свіжому інтерв'ю виданню Lb.ua заступник голови ОП, який курирує юридичний блок, Андрій Смирнов. «Законопроект президента - політична позиція президента країни, вона проявляє незгоду з тим, як поводиться Конституційний суд», - наголосив пан Смирнов. Правда, при цьому, він «проїхався» і по ініціативі спікера: «Законопроект Разумкова передбачає відкат законодавства на момент до прийняття рішення КС в тому вигляді, в якому воно існувало. Тобто, він не відповідає на головне запит дня - повернення довіри до конституційного судочинства. У ньому немає відповіді на це питання. Тому, він є мірою половинчастими». Таким чином, заступник Єрмака констатував, що президент грає в довгу, а пропозиція Разумкова - скоріше, вимушена ситуативно-екстрена компромісна міра.

З урахуванням того, що діяти потрібно «тут і зараз», саме спікерський законопроект пішов в розробку, а президентський навіть і не виносився на комітетський розгляд, що зайвий раз доводить його декоративність. Вчора антикорупційний комітет підтримав проект закону авторства голови ВР Дмитра Разумкова, яким пропонується відновити електронне декларування в первісному вигляді. При цьому, в документі нічого не говориться про відставку суддів КС.

За нашою інформацією, законодавче напрацювання Разумкова, має підтримку не тільки в «Слугу народу», а й в інших фракціях («Голос», ЄС, «Батьківщині») буде прийнята вже до кінця поточного пленарного тижня. До слова, профільний комітет рекомендує прийняти законопроект в турборежимі - за основу та в цілому, тобто, відразу як закон.

А поки законопроект спікера проходить неминучі кола процедурно-часового «чистилища», представники монобольшінства намагаються всіляко продемонструвати свою вірність президенту Зеленському. На вівторковому пленарному засіданні, попередньо зібравши 150 підписів, «слуги» озвучили звернення до суддів КС з вимогою піти у відставку. Треба відзначити, що звернення - це не постанова, за яку потім може настати юридична відповідальність, а лише папірець з депутатськими автографами із серії «а поговорити».

Але навіть незважаючи на очевидну декоративність заяви, не може не звернути на себе увагу той факт, що розписалася під ним всього лише 150 нардепів від СН, тоді як фракція на сьогодні налічує 240 «багнетів». Це, звичайно, не похоронний дзвін, але, тим не менш, черговий тривожний дзвіночок для Банкової, на який, очевидно, слід звернути увагу.

Зрозуміло, що ніхто з КС «по-хорошому» не втече, хто б до цього не закликав: президент, депутатський корпус або все разом узяті. Саме тому, рухаючи по підготовчих сходах вищезгаданий законопроект спікера Разумкова, паралельно в Зе-команді розглядається і варіант відкликання указів про призначення суддів, а також прийняття закону про збільшення квоти для прийняття рішень до 17 осіб, що повністю заблокує роботу суду (зараз в ньому 15 людина і три вакансії - від Верховної Ради - незаповнені). Паралізує роботу КС і скасування указів про призначення суддів за президентською квотою (це 6 осіб). І, судячи з усього, саме через торгів навколо цих питань, які є куди більш витонченим шахом КС з боку Банкової, Конституційний суд поставив свою роботу на паузу, хоча в його порядку денному значаться такі резонансні і суспільно значущі питання, як ринок землі і мовний закон.

Зараз же представники проросійської ОПЗЖ і їх сателіти в цьому контексті розкручують тему про те, що глава ОП Андрій Єрмак з тим, щоб служителі Феміди були більш поступливими, носить на Жилянську, де знаходиться КС, валізи з мільярдами. Зрозуміло, що дані звинувачення висмоктані з пальця і не мають абсолютно ніяких підтверджень. Разом з тим, ніяких додаткових підтверджень не потребує той факт, що за півтора року перебування біля владного керма, Зе-команда на чолі з президентом, володіючи монополією на владу, в тому числі майже весь її силовий блок, так і не навчилася грати на випередження, вирішуючи проблеми - глобальні та локальні - в міру їх надходження. Реагувати на виклики в режимі «постфактум» влади ще можна було б собі дозволити при спокійній політичній обстановці, але точно не тоді, коли в країні триває неоголошена війна, а соціально-економічна погода, м'яко кажучи, залишає бажати кращого.

Наталія Ромашова

Читайте також: У «Слузі народу» пропонують повернути до Конституційного суду скандального главу