Почесний консул Ізраїлю Олег Вишняков розкрив причини холодної громадянської війни у США

Про це у блозі Cursorinfo написав почесний консул держави Ізраїль у Західному регіоні України, ізраїльський та український підприємець і меценат Олег Вишняков.

США скасували рабовласництво 1865 року. Однак расова сегрегація в Америці залишалася ще довго, поки її законодавчо не скасували через 100 років у 1964 році. Скасувати-то скасували, але практично, особливо у південних штатах, сегрегація тривала ще майже десять років. Поступово, особливо після мирних маршів лідера Мартіна Лютера Кінга, вона стала сходити нанівець. Расова неприязнь, зрозуміло, існує, але лише на побутовому рівні - завжди хтось когось не любить: чорних, євреїв, китайців, та ін. Нічого не поробиш - людська натура.

Як сказав з іншого приводу Плеханов, «щоб випрямити криву палицю, її треба перегнути в інштй бік». Ось і перегнули. У 1965 році Президент-ліберал Джонсон встановив affirmative action (стверджувальну дію) - ефемерне назва, що означає, що чорні мають перед білими перевагу при вступі на роботу, навчання, отримання посібників, і т.д. Тобто, ввів «позитивну дискримінацію» або сегрегацію навпаки. І пішло-поїхало. Негрів, до того працьовитий народ, підсадили на голку халяви: чорні матері отримували допомогу на кожну дитину, а тому намагалися не працювати, а народжувати від кого завгодно і як можна частіше.

Дітей , які розплодилися, ніхто не виховував, а вчитися вони не бажали. Жили на посібники у безкоштовних квартирах - «Проджект». Коли ці дітлахи ледь входили у пубертатний вік, у свою чергу плодили безліч таких же неписьменних, неприкаяних і безконтрольних, що сидять на шиї у держави. Серед чорних росла злочинність: наркотики, бійки, грабежі, вбивства. Халява - це сильний наркотик. Вона розбещує і виробляє ментальність рабської залежності від дарувальника.

У США є дві основні партії: Демократична і Республіканська. У 19-му столітті перша була партією південних-рабовласників, Ку-Клукс-Клану, судів Лінча та сегрегації. На противагу їй, республіканська партія Авраама Лінкольна у Громадянську війну 1861-1865 років воювала проти мешканців півдня за скасування рабства. Всі чотири мільйони чорних рабів належали лише демократам. Ніколи ніде жоден республіканець, ні на Півночі, ні на Півдні, не мав раба.

27 років тому, коли досить безбарвного та похмурого Президента республіканця Джорджа Буша-старшого змінив харизматичний молодий Клінтон, демократи нарешті дорвалися до влади. Влада - штука чарівна, дурманяча, і отримавши її один раз, хочеться тримати при собі завжди. Вісім років Білла Клінтона у Білому Домі були для демократів часом захвату, але будучи людьми зовсім не дурними, вони дивилися у майбутнє і стали шукати способи, щоб утримати владу якомога довше, бажано назавжди. І цей спосіб вони знайшли. Ось тут-то ми підходимо до головної проблеми Америки - до ями, в яку вона впала і, на мій жаль, я не бачу зараз реального шляху як з неї вибратися.

У Декларації Незалежності 1776 року прописано, що голосувати мають право лише землевласники. Коли Президентом обирали Вашингтона, лише 6% населення могли голосувати. У 1870 році отримали право голосувати всі чоловіки, незалежно від раси, в 1920 р - всі жінки, а 1964 року 24-а поправка до Конституції дозволила голосувати кожному, навіть якщо він (вона) не платить податки, тобто не працює. Ось це і є та яма, куди впала країна. Ця поправка означає, що будь-який нехлюй, який ніде не працює і працювати не бажає, має такий же голос, як і той, хто пропрацював в Америці до пенсії з самого першого дня. На виборах усі рівні, незалежно від своєї значущості та вкладу. У загальному виборчому праві (одна людина - один голос) демократи і побачили свою паличку-виручалочку. Щоб отримати владу потрібно набрати якомога більше голосів, тому вся подальша історія країни - це люта боротьба за голоси виборців, за обробіток електорату.

Республіканці, будучи партією консерваторів і підприємців, намагалися завоювати голоси через підйом економіки та рівня життя, так би мовити старомодним способом - заробити ці голоси. У повну протилежність їм, демократи зрозуміли, що голоси куди простіше купити, ніж заробити. «Купити» не у прямому сенсі, зрозуміло, це було б незаконно, але купувати голоси через халяву, тобто роздаючи виборцям всілякі привілеї: дешеве житло, грошову допомогу, безкоштовну медицину, дешеву іпотеку, політичні подачки, впускаючи до країни мільйони малограмотних іммігрантів, і так далі.

Природно, людина, яка отримує все даром, підтримуватиме свого дарувальника, тобто стане від нього повністю залежним, як звір  зоопарку стає рабом того, хто його годує. Халява коштує великих грошей, а де їх взяти? Лише обкладаючи податками тих, хто трудиться. Тому партійною програмою демократів став перерозподіл багатств, кажучи простіше: «відняти і поділити», що завжди було гаслом комуністів. Ось так демократична партія стала зрушуватися вліво. Колишні рабовласники вирішили повернутися до старого і отримати сьогодні собі у рабство всіх громадян США, на цей раз незалежно від раси і кольору шкіри. Ті, хто жили за Радянської влади добре розуміли, що були рабами системи. Рабовласником, нашим господарем, була держава. Саме такий розклад милий серцю лівих американських демократів і він є їхньою кінцевою метою.

Республіканці зрозуміли мету демократів лише до кінця президентства Клінтона, активно взялися за вибори, але промахнулися зі своїм кандидатом - Президентом став Буш-молодший, абсолютно бездарна особистість. Він просидів у Білому Домі вісім років і наробив стільки дурних помилок, що вся країна прийшла в острах і на цій хвилі невдоволення президентом став Обама. Ліберальні дурники схлипували від розчулення і захоплення: «Як символічно, що ми позбулися расизму і вибрали чорного Президента!» До них не доходило, що побутовий расизм не зник, а просто згорнувся - став з білого чорним.

Ще при Буші-старшому ліві зрозуміли, що грунт для своєї влади треба обробляти заздалегідь, угноювати його і періодично розпушувати. Як там вчив Ленін? Для захоплення влади спочатку треба захопити пошту, телеграф і телефон. Саме так зробили демократи за сучасними мірками: вони захопили практично всі медіа та індустрію розваг (Голлівуд, Бродвей, газети, журнали, Гугл, Фейсбук, і т.д.). Над вихованням молодого покоління стали працювати ліві професори у коледжах й університетах (за халявні гроші у вигляді грантів). Почалася небачена за масштабами промивка мізків зеленої молоді.

Не знаю, чи вивчили ліваки уроки більшовиків, або може уважно прочитали Джорджа Оруелла, тільки добре усвідомили могутню силу слова - як назвеш річ, такою вона і стане. Так, вони створили брехливий язик політкоректності. Слова набули іншого, вигідного їм сенсу: шахраї та злодії стали «громадянами з альтернативної мораллю», ідіоти перетворилися на людей зі «спеціальним мисленням», негри перетворилися на «афро-американців», ретроград став «прогресивним», людина, що має думку, відмінну від лівих поглядів, оголошується «фашистом», а фашисти стали називатися «анти-фашистами», і так далі.

Коли вісім років Обамівського президентства підходили до кінця, ліві політ-технологи розробили плавний перехід влади до рук його сподвижниці та однодумниці Хілларі Клінтон - злісної пані, корумпованої до мозку кісток, та ще із запаленою жагою влади.

Але ось настав листопад 2016 року. Ніхто не сумнівався у перемозі Хілларі над ексцентричним і балакучим бізнесменом Трампом. Але не сталося, Трамп несподівано переміг. Демократи прийшли у жах - світла будівля їхньої нової системи, будівництво якої при Обамі йшло повним ходом, захиталося, заблищали блискавки і грянув грім. Катастрофа! Річ зовсім не втім: демократ Трамп або республіканець, а в тому, що він, як Петрушка з коробки, виник з абсолютно незнайомого їм світу вільного підприємництва. Він нічим не пов'язаний з вашингтонськими бюрократами і ніяк не залежав від жодної партії, хоча формально був обраний як республіканець. Ліві побачили у ньому бомбу уповільненої дії та руйнівника всіх їхніх підвалин.

Багато конгресменів і сенаторів-демократи відмовилися визнати законність виборів і не з'явилися на інавгурацію Трампа. Такого в історії Америки ще не було. У стилі своєї новомови демократи тут же оголосили Трампа новим Гітлером, який незаконно захопив владу, веде країну до диктатури, а отже будь-які заходи для його повалення виправдані та моральні. Нагадаю - невизнання законності зміни влади є початком громадянської війни. Вона і почалася - поки що холодна громадянська війна між лівими і всіма іншими. Холодна, тому, що демократи поки не готові до збройного повстання, але намагаються використовувати будь-які легальні заходи для повалення Трампа.

Бачу ціль. Не бачу перешкод. Навіть якщо «Не бачити» доводиться життя і благополуччя американців.