Плаваючий Зеленський і «падаючий» ОПЗЖ: кого і чому українці бачать у вищій політлізі

Чинний глава держави утримує першість в рейтингах президентських симпатій. У першому турі за Володимира Зеленського готові проголосувати 28% визначилися зі своїм кандидатом українців, які точно планують йти на вибори. Про це свідчать оприлюднені вчора результати соцопитування, проведеного під завісу квітня фахівці Центру Разумкова. Другу сходинку в шкалі «президентських» переваг займає колишній гарант Петро Порошенко з показником 18%. Електоральна «бронза» знаходиться в руках одного з лідерів ОПЗЖ Юрія Бойко (14,5%). Примітно, що ще один ватажок Опоплатформи - Віктор Медведчук в кандидатському шорт-листі не фігурує. Зате є в переліку потенційних гарантів екс-регіонал Олександр Вілкул, який, як кажуть в кулуарах, знову зблизився з олігархом Ахметовим.

Правда, рейтинг пана Вілкула становить один жалюгідний відсоток. Втім, у Ріната Леонідовича, який активізувався останнім часом з-за лаштунків, існує достатній пул «ручних» політиків, які міцно прописалися на медійних телемайданчиках, які належать олігарху. Проте, не дивлячись на, скажімо м'яко, безперспективні політичні показники Вілкула, днями сталася історія, де в негласному протистоянні Ахметова з Банкової фігурує саме його прізвище.

Читайте також: Хто поділить шкуру недобитого Медведчука

«Щоб привести знахабнілого олігарха в себе, Зеленський передав йому привіт руками українських спецслужб. У інформпростір викинули перехоплена телефонна розмова між колишнім депутатом Верховної Ради Олександром Вілкулом та куратором України в адміністрації Володимира Путіна, ідеологом всіх терористичних угруповань окупованих територій Владиславом Сурковим», - написав у себе в Telegram близький до президентського Офісу екс-парламентарій, а нині - член наглядової ради «Укрзалізниці» Сергій Лещенко. Розмова, про яку повідомляє Лещенко, стосується того, що Вілкул після парламентських виборів 2014 року мав прилетіти в Москву і отримати інструкції від Суркова, «як їм діяти в Україні».

«Оскільки на той момент Вілкул був повністю під Ахметовим і проходив кастинг на роль його ключового політичного гравця, оприлюднення цих записів з трущоб українських спецслужб є чітким сигналом Ахметову, що краще з владою не жартувати. Олігархові більше немає віри, а тільки строгий контроль над тим, як він за новими правилами поповнює український бюджет», - підкреслює Сергій Лещенко, натякаючи на те, що, незважаючи на різнопланове протидію Ахметова до 1 липня повинні заробити дуже серйозні податкові навантаження на топ- олігарха, що стосуються ренти на залізну руду.

Своїми голосуваннями в парламенті лояльність до Ахметова неодноразово демонструвала «Батьківщина», лідера якої Юлію Тимошенко в якості потенційного глави держави, сьогодні бачать 10,5% українців.

Ситуація з рейтингами ЮВТ досить цікава. З одного боку, вона дихає в спину Бойко, демонструючи відрив в межах статистичної похибки. З іншого боку, відразу після неї з показником 6% в рейтингу Центру Разумкова значиться колишній глава Служби безпеки Ігор Смешко.

Електоральний феномен колишнього головного спецслужбіста країни експерти пояснюють періодично спалахуючим і згасаючим в суспільстві запитом на сильну руку. Втім, як запевняють фахівці, коли справа доходить безпосередньо до голосування, українці дружно «прокочують» політгравців типажу Ігоря Смешка, а потім і зовсім опускають до рівня плінтуса. Про це, до речі, свідчить свіжий двохвідсотковий президентський рейтинг колишнього міністра оборони Анатолія Гриценка. Нижче нього, в свіжому соцопитуванні, крім згаданого Вілкула з його 1%, розташовується спікер Разумков (2%), колишній віце-голова ВР Руслан Кошулинський (2%) і незмінний столичний мер Кличко з одним відсотком.

Слід зазначити, що в порівнянні з березневим опитуванням того ж Центру Разумкова, рейтинг Володимира Зеленського виріс на 1%. Аналогічне невелике збільшення Зе в межах похибки показує і недавнє опитування КМІС - згідно з ним, за нинішнього господаря Банкової готові проголосувати 31% визначилися з вибором українців.

Куди більш впевнено виглядає нинішній президент у другому турі, де в разі ймовірного «зіткнення» з Порошенком перемагає з результатом 60,5% проти 39,5% у ПАП. У той же час якщо порівнювати ці дані з реальним результатом Зеленського і Порошенко в другому турі в 2019 році, то нинішній глава держави втратив більше десяти відсотків, тоді як його попередник, навпаки, наростив підтримку (тоді за Зеленського проголосували 73% українців, а за Порошенко - 24%).

У разі якщо Володимир Зеленський зараз виходить у другий тур з Юрієм Бойком, то він фактично повторює свій результат другого туру 2019 - при таких умовах за нього проголосували б 71% українців, тоді як за Бойко - 29%.

Соціологи називають кілька факторів, які могли привести до незначного зростання рейтингу Зеленського. Перший і ключовий - надактивні і широко висвітлюються у ЗМІ засідання Ради нацбезпеки і оборони, де під каральний «меч» потрапив ряд відверто проросійських політиків та інших токсичних персонажів. Втім, зрозуміло, що довго на РНБО влада не виїде і при подальшій відсутності системних рішень щодо ключових напрямів життєдіяльності країни, економічні проблеми «з'їдять» рейтинги на раз-два. До речі, за даними аналітичного порталу «Слово і діло», з дня інавгурації 20 травня 2019 го в політичній скарбничці чинного президента накопичилося 635 обіцянок, включаючи передвиборні і програмні. 286 зобов'язань в процесі виконання, 167 - Зе виконав і 98 - провалив. В принципі, не можна сказати, що статистика катастрофічна, але працювати є над чим.

Певна унікальність положення Володимира Зеленського на політичній дошці полягає в тому, що за час його президентства так і не з'явилася нова альтернативна фігура. Фактично Зе конкурує з гравцями старого ешелону, вади і можливості яких добре відомі пересічним українцям. Парадоксально, але факт: головним опонентом Зе є його ж провали і систематичні «зашквари» представників рідної політсили.

При цьому, поки що, незважаючи на пов'язані зі «Слугою народу» гучні скандали, дана партія продовжує лідирувати в рейтингу народних симпатій. Якби вибори до Верховної Ради відбулися в найближчу неділю, свої голоси «зеленим» віддали б 28,2% виборців. Другу позицію з показником 18,3% займає Євросолідарність Порошенка, а на четвертому місці (10,8%) зміцнилася «Батьківщина». При цьому за останні місяці партія Тимошенко дещо наростила електоральні м'язи. Очевидно, що далеко не в останню чергу через постійне розігрування своїми речниками соціально значущих тем, як-то вакцинація, продаж землі, субсидії, тарифи тощо.

15% знаходиться в електоральному багажі ОПЗЖ, яка займає третю позицію в рейтингу електоральних уподобань. При цьому не так давно їх рейтинг коливався в районі 16-18 відсотків. Очевидно, що скочування по низхідній «посприяли» внутрішні чвари між умовними групами Бойко і Медведчука. До того ж путінському куму перекрили інформаційне дихання, а сотня-друга переглядів Youtube в прайм-тайм від трьох телеканалів - це навіть гірше, ніж пародія на повноцінне мовлення. Тобто, залишившись без своїх пропагандистських рупорів, опзжісти не змогли компенсувати цю втрату альтернативними ідеями і ходами.

Впевнено заходить в Раду в разі проведення виборів «тут і зараз» з показником 6,4% «Сила і честь», яка тримається, по суті, на ім'я та імідж безпосередньо Смешка.

Ось такою була б парламентська палітра, якби народне волевиявлення відбулося найближчим часом. Решта партій не долають прохідний бар'єр. Найближче до нього «Українська стратегія Гройсмана» (3%), «Голос» (2,7%), Радикальна партія (2,5%) і «Свобода» (2,3%).

Тривожним дзвіночком для Банкової і Зе-влади в цілому повинно стати те, що 61% українців сьогодні переконані: країна рухається в неправильному напрямку. Зрозуміло, що нашим з вами співвітчизникам властиво згущувати фарби, але в будь-якому випадку - ігнорувати народні сигнали було б нерозумно і недалекоглядно.

Наталія Ромашова

Читайте також: Зеленський зустрівся з Блінкеном (ФОТО)