Після Херсону: як зміниться театр бойових дій

Незважаючи на відсутність води, світла та інших комунікацій, люди кажуть, що готові зазнавати тимчасових незручностей, адже найголовніше – Херсон звільнили від горезвісної російської навали. За словами керівника обласної військової адміністрації Ярослава Янушевича, зараз у місті відбуваються активні стабілізаційні заходи. Ворог замінував усі об'єкти критичної інфраструктури і не лише. Можливість відновлювати критичну інфраструктуру буде тоді, коли у місті пройде період розмінування та комунальників можна буде допустити на свої робочі місця.

Тим часом звільнення Херсона представники різних країн називають визначною перемогою України та приєднуються до поздоровлень. «Сподіваюся, що свою відпустку влітку 2023-го проведу на Херсонщині», - написала у Twitter посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен. У свою чергу посол США в Україні Бріджіт Брінк зазначивши, що її надихають новини про те, як ЗСУ увійшли до Херсона, резюмувала: «Росія могла б завершити цю війну сьогодні, вивівши свої війська з решти території України».

Читайте також: Зеленський заявив, що ЗСУ не захоплюватимуть Москву

ЗСУ, нагадаємо, зайшли до Херсона ввечері 11 листопада і найближчими днями, як зазначають експерти, продовжать закріплювати контроль над правим берегом Дніпра. Фахівці американського Інституту вивчення війни (ISW) вже зараз визначають усю західну частину Херсонської області як контрольовані Україною території. Вони пояснюють це своєю впевненістю в тому, що росіяни «позбавили себе будь-якої нагоди утримувати ситуацію в регіоні».

Цілком очевидно, що якраз після звільнення Херсона як мінімум три важливі дороги, що пролягають сушею до Криму, і низка російських логістичних об'єктів, а також складів боєприпасів опиняться в зоні досяжності ракетних систем, які Україна отримує від західних партнерів. Це лише один момент. А як ще визволення міста позначиться на театрі бойових дій?

Херсон, як відомо, розташований буквально за сто кілометрів від перешийка, що сполучає материкову частину України з анексованим Росією кримським півостровом, і дає РФ сухопутний коридор для поповнення своїх військ. «З Херсона відкриваються можливості кошмарити російський тил на глибину 80-85 км тими засобами поразки, які ми маємо», - зазначає військовий експерт Микола Бєлесков. Водночас, за його словами, у Херсоні зберігається загроза вибухових пристроїв, які може використати противник, щоб завдати шкоди українській стороні. "Але вже можна говорити, що ми бачимо епілог перебування Росії на правому березі Дніпра, в Херсонській області", - наголосив також експерт. «Ключ до материкової частини України – Приазов'я та Причорномор'я, які ще контролює Росія – це Мелітополь. Тому лінію оборони ворог там почав створювати ще раніше, ніж біля Маріуполя та по перешийку. Обидві сторони стануть Дніпром, артилерійські дуелі продовжаться, їх ніщо не зупинить. Вважаю, що основні зусилля росіян буде перенесено до Запорізької області, РФ продовжить там будувати ешелоновану оборону, робити інженерні загородження і так далі», - резюмує Бєлесков.

Видання Financial Times припускає, що близькість ЗСУ до Криму може змусити Росію перекинути більше сил на південь, щоб захистити підступи до півострова, з якого «Володимир Путін ніколи не хотів відступати». Як пише FT, відвоювання Херсона чинитиме Києву важіль впливу для збільшення поставок зброї та боєприпасів, а також фінансової підтримки. "Це велика політична перемога України, але рівень військової перемоги визначатиме ціна, яку заплатять росіяни за відступ", - підкреслив у коментарі виданню старший співробітник Дослідницького інституту зовнішньої політики США Роб Лі. До речі, про ціну. На тлі загальної ейфорії та тріумфу гранично тверезо та об'єктивно звучать слова головкому ЗСУ Валерія Залужного, який відзначив саме після звільнення Херсона, що «за кожним так званим «жестом доброї волі» противника стоять без перебільшення колосальні зусилля наших військ». Саме про це - сьогодні і надалі, слід пам'ятати насамперед...

Дуже показово, як херсонський кейс змінив риторику розпропагандистів. Топові «балакучі голови» Кремля були похмурішими за всякі грозові хмари, коли оголошували про «важке рішення» армії РФ вивести війська з Херсона. «Я хотів, щоб не тільки в Херсоні, а й у Києві майорів наш прапор, але такі закони війни… ми воюємо з НАТО», - заявив нещодавно у своїй авторській програмі горевідомий ведучий Володимир Соловйов, принагідно розбавляючи свої абсурдні висновки реально істеричними вкрапленнями.

Саме так Кремль і намагається уявити ситуацію - звинуватити у всьому Захід. РосЗМІ в унісон повідомляють, що в Україні РФ протистоїть об'єднаній силі Америки, Британії, ЄС та НАТО. Іншими словами, інформ меню рашистів складається з ключового інгредієнта про те, що всі невдачі на полі бою – це не вина Кремля, а справа зовнішніх ворогів. Чітко, втім, проглядається й інший меседж: не критикуйте російську армію чи президента РФ за те, що щось пішло не так в Україні, а краще... об'єднайтесь навколо прапора та нашого великого війська. До речі, це рада, яку зараз дотримуються лідер Чечні Рамзан Кадиров та Євген Пригожин, засновник «Вагнера» чи путінський кухар. Ще недавно обидва ці персонажі активно критикували російське військове керівництво, але після виходу з Херсона синхронно опублікували повідомлення про підтримку російського командувача в Україні генерала Суровікіна, який рекомендував відступ.

«Міністр оборони ухвалив рішення, мені нема чого сказати з цього приводу», - заявив журналістам путінський спікер Дмитро Пєсков, переводячи всі «стрілки» на військове керівництво. Але ніхто не забув про те, що саме Путін наказав про вторгнення в Україну. Те, що бункерний мешканець називає «спеціальною військовою операцією», було саме його ідеєю, тому дистанціюватися від будь-якого її аспекту буде нелегко.

«Поки що Росія з гіркотою і соромом перетравлює здачу російськими військами Херсона Путін вирішує свою головну політичну проблему, як зробити генералітет РФ, російську армію винною за поразку в російсько-українській війні - «цапом-відбувайлом» і, в той же час, як зберегти владу після того, що сталося із Росією. І здача Херсона грає у планах Путіна щодо порятунку своєї влади величезну роль. Йому треба показати світові та Росії, що не він, а російська армія програє війну, Путін тільки рятує РФ від поразки та приниження. Після призначення замість Суровікіна чергового провального генерала Путін розгублено скаже: інших генералів у мене для вас немає», - зазначає політолог Віктор Небоженко. 

CNN пише, що команда Адміністрації Байдена саме після звільнення Херсона розділилася на два умовні табори: одні вважають, що Україні слід сідати за стіл переговорів з Росією, інші – що це має визначати Київ. Аналітики телеканалу з подивом наголошують, що все це призвело до унікальної ситуації, коли військове керівництво більше наполягає на дипломатії у цій війні, ніж самі дипломати. «За словами двох посадових осіб Білого дому, позиція генерала Міллі не підтримується командою нацбезпеки президента Байдена, включаючи держсекретаря Ентоні Блінкена та радника з нацбезпеки Джейка Саллівана, жоден з яких не вважає, що настав час дати серйозний поштовх у плані переговорів», - констатує CNN.

До речі, у свіжому інтерв'ю цьому телеканалу президент Володимир Зеленський вкотре нагадав американцям, що не закривав двері для переговорів з Росією, проте не з Путіним, який незаконно «приєднав» до РФ українські регіони. «Вони не хочуть закінчення війни. Не стомлений від війни лише Кремль і одна людина, яка головує сьогодні на території РФ. Зараз цій людині та російському військово-політичному керівництву потрібна пауза. Повірте, вони це відчувають та просувають цю тему. Вони почали відчувати результат санкцій. Вони почали відчувати невдоволення їхнього суспільства», - наголосив нинішній господар Банкової. Інтерв'ю CNN чинний гарант української Конституції давав разом зі своєю дружиною Оленою, яка висловилася жорсткіше і однозначно: «Століття російської імперії, десятиліття Радянського союзу з усіма голодоморами, репресіями, переселенням українців до Сибіру, Казахстану... Знаєте, ми вже пережили стільки від росіян, що якщо зараз з цим не покінчити раз і назавжди, то далі може і не бути шансу – це, можливо, остання битва».

Цілком, слід зазначити, чітка і аргументована в контексті голосів, що посилюються, про необхідність переговорів з путінською Росією позиція першої леді нашої країни. Однак питання про те, чи справді розуміють сьогодні у ключових західних столицях, що якщо зараз дати Путіну на якийсь час зафіксувати свої територіальні «видобутки» в Україні, це стане прецедентом для інших нападати на сусідів, влаштовувати там так звані референдуми і приєднувати їх території, доки що залишається відкритим…

Читайте також: Зеленський відвідав звільнений Херсон (ФОТО, ВІДЕО)