Пішов з життя знаменитий фотограф

Світ сучасного мистецтва влаштований так, що набагато більше людей знають, наприклад, про провокаційні ню Хельмута Ньютона, ніж про фотографії Себастьяна Сальгадо, про смерть якого у віці 81 року оголосила французька Академія образотворчих мистецтв.

Як пише francetvinfo. fr, французько-бразильський фотограф був відомий у всьому світі своїми емоційними репортажами та боротьбою за довкілля. «Через об'єктив своєї камери Себастьян невпинно боровся за справедливіший, більш гуманний і екологічніший світ», — йдеться у прес-релізі родини Сальгадо.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Родина також пояснила причину проблем із здоров'ям Сальгадо. «Фотограф, який постійно подорожував світом, заразився особливою формою малярії в 2010 році в Індонезії в ході свого проекту Genesis. Через п'ятнадцять років ускладнення цієї хвороби переросли у важку лейкемію, яка забрала його життя».

Сальгадо, самоук, залишив після себе унікальну спадщину з фотографій сотень своїх подорожей, опублікованих у таких журналах, як Life та Time, у книгах та на виставках у музеях, особливо в Парижі, де він прожив більшу частину свого життя.

Від Руанди до Гватемали, через Індонезію та Бангладеш, не забуваючи про тропічні ліси Амазонки, Сальгадо зобразив у своєму об'єктиві такі людські трагедії, як голод, війни та масові наслідки в країнах третього світу.

Він народився 8 лютого 1944 року в Айморесі, невеликому сільському містечку в бразильському штаті Мінас-Жерайс і виріс разом із сімома сестрами на фермі свого батька, скотаря. У дитинстві, у тих краях, де часом доводилося проводити кілька днів у дорозі, щоб відвідати кохану людину, він навчився терпіння. Важливий урок для фотографа, який повинен знати, як дочекатися слушного моменту, щоб зловити ідеальну «частку секунди» для свого знімка.

В Африці, де він почував себе «як удома», бразилець, який переїхав до цього часу до Франції, зробив свої перші репортажі про посуху та голод у Нігері та Ефіопії.

Всесвітнє визнання прийшло до нього в 1986 році після його знаменитих фотографій людського мурашника в Серра-Пелада, Бразилія, де він провів 35 днів, працюючи з золотошукачами, покритими брудом, на найбільшій у світі відкритій золотодобувній копальні. Він також є автором книги «Вихід» (2000) про вимушені міграції у 40 країнах.

Деякі звинувачували його в тому, що він наживається на «естетиці страждання», але завжди ігнорував критику.
«Кордони штучні. Скрізь я бачив одну й ту саму людину. Іноземця не існує», - сказав він у 2016 році.

Фото: Pinterest