Підступний шанс: чи дадуть Україні статус кандидата в ЄС і на яких умовах

Днями Європарламент 438 голосами «за» рекомендував надати Україні статусу кандидата, що суттєво прискорить повноправне членство нашої країни в ЄС. Рішення прийняте переважною більшістю, проте 65 євродепутатів виступили проти, а 94 утрималися, що свідчить про відсутність цілковитого одностайності.

23-24 червня відбудеться саміт глав ЄС, де буде поставлена фінальна точка у «кандидатському» питанні. Заруба за Україну йде божевільна. Польща, країни Балтії та східна Європа загалом роблять все можливе, щоб підтримати Україну, а президент РП Анджей Дуда навіть вирушив у європейське турне для того, щоб особисто переконувати тих, хто вагається. Більшість Західної Європи в принципі не проти. Проти надання статусу кандидата Данія, Швеція та Нідерланди через те, що ми не досягли суттєвого прогресу реформ у сфері боротьби з корупцією та судовою реформою. «Крутить носом» і Португалія.

Читайте також: Росія загрожує Польщі ядерною зброєю

Нещодавно у Києві з візитом побувала голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, щоб провести переговори щодо заявки України на вступ до ЄС. Це, як кажуть у політкулуарах, лише формальна причина. Реальна ж мета полягала в тому, щоб у форматі face to face пояснити вищому керівництву нашої країни, а саме президенту Зеленському стан речей та підказати, як Київ може запобігти негативному вирішенню саміту ЄС.

Як розповів Lenta.UA, близький до Банкової політолог, висока єврогостя привезла Зе певний список швидких рішень, які можна провести в «турборежимі», що дозволить зняти заперечення ключових супротивників визнання України кандидатом на членство в ЄС.

«Необхідний пакет документальних рішень, який продемонстрував би європейцям намір Києва неодмінно повернутися до реформ після завершення військового стану. Конкретні наративи зі списку голови ЄК невідомі, але наскільки мені відомо, йшлося, зокрема, про завершення процедури обрання голови САП, можливий розпуск ОАСК, завершення обрання членів ВРП тощо. Тобто все це якраз — судово-антикорупцинний кейс, який у принципі не вимагає тривалого часу для його вирішення», - наголосив наш співрозмовник, додавши при цьому, що президент згодом «перевів стрілки» на Верховну Раду, яка уповноважена приймати перераховані вище рішення, які раніше, до речі, блоковані саме ОП.

Не можна сказати, напевно, чи спрацює тут, враховуючи справді історичний момент вітчизняний депутатський корпус (до саміту ЄС, нагадаємо, залишилося всього десять днів), проте поки що з Грушевського не чути голосів про намір попрацювати в режимі нон-стоп.

Ще один важливий момент. Звичайно, увага всіх зараз прикута до війни, і це правильно, але не можна забувати і про геополітичні речі для України, тому громадянське суспільство також має формувати публічний запит, а не чекати від спікера Стефанчука та товариші власної ініціативи та блискавичних рішень.

Україна продовжує активно працювати з ЄС щодо позитивного рішення про надання кандидатського статусу і «очікує рішучості деяких євролідерів у прийнятті рішення», - заявив у традиційному відеозверненні у неділю, 12 червня президент Володимир Зеленський. Як кажуть off records представники провладної «Слуги народу», нинішній господар Банкової, м'яко кажучи, не в захваті від того, що заявка Києва розглядатиметься поруч із ймовірним кандидатством Грузії та Молдови, чиї лідери в російсько-українській війні зайняли якщо не відверто прокремлівську позицію, то точно не зробили все, що в їх силах для військової, логістичної, гуманітарної та іншої підтримки нашої країни. До речі, минулого тижня, коли лідери фракцій Європарламенту виступили із закликом до саміту Євросоюзу надати Україні статусу кандидата на вступ на червневому саміті ЄС, вони «за компанію» вписали і Молдову, а щодо Грузії таке рішення назвали передчасним.

За економічними реформами Грузія випередила Україну, Молдову та інші країни-кандидати в ЄС. Але щодо демократії, то Євросоюз стурбований курсом тамтешнього уряду, який суперечить «фундаментальним цінностям ЄС». У резолюції, яку минулого четверга підтримав Європарламент грузинська влада закликає дотримуватися найвищих стандартів демократії та верховенства права. У документі також йдеться, що свобода слова в країні різко скорочується, і Європарламент засуджує залякування та переслідування журналістів. За рік понад 50 працівників грузинських ЗМІ постраждали внаслідок актів насильства, проте уряд не зміг притягти до відповідальності жодного організатора. Водночас було розпочато кримінальні розслідування щодо власників незалежних медіа, які критикують владу. Так, керівник провідного грузинського опозиційного телеканалу «Мтаварі» Ніка Гварамія минулого місяця отримав три з половиною роки ув'язнення. Amnesty International назвала це «кричущим актом політично мотивованого переслідування».

Тим часом у дипломатичних кулуарах кажуть, що ключова причина, через яку Грузії в ЄС показали відворот-поворот, полягає якраз у заграванні Тбілісі з Кремлем і небажанням підтримувати потужну антиросійську санкційну політику через путінське вторгнення в Україну. Проте, як бачимо, на грузинській «кухні» та своїх проблем, що торкаються базових євроцінностей, вистачає з головою.

Лідер тамтешньої правлячої партії «Грузинська мрія» Іраклій Кобахідзе вже заявив, що вважає несправедливим, якщо Євросоюз надасть Україні та Молдові статусу кандидатів у ЄС, а Грузії – ні, а президент Молдови Мая Санду наголосила, що її країна аплодує такому проміжному рішенню.

Напередодні саміту ЄС Центр європейських досліджень (ЦЄД) опублікував звіти щодо заявок України та Молдови. Там зазначено, що Київ зіштовхнувся з екзистенційною кризою, а Молдові «наступною загрожує небезпека російської агресії». ЦЄД також рекомендував ЄС надати статус кандидата у члени обох країн. Цей статус, нагадаємо, не гарантує вступу до ЄС, але є значним кроком уперед на цьому шляху.

«Коли оцінюєш можливість надання Україні статусу кандидата в члени ЄС, згадується казка «Дванадцять місяців», у якій принцеса одночасно мала вирішити і граматичне завдання, і винести вирок підсудному. Треба було вирішити - де поставити кому в простій пропозиції: страчувати не можна помилувати. Від граматичного рішення залежала і доля підсудного. Щось подібне буде і зараз, тільки йтиметься про політичну долю України та ЄС. З огляду на нинішній стан дискусій щодо статусу кандидата в члени ЄС для України, можна з високою ймовірністю припустити, що доведеться шукати певного компромісу між протилежними позиціями. Тим більше, що аналогічне питання потрібно буде розглядати також і щодо Грузії та Молдови. По відношенню до цих країн теж не все однозначно, особливо щодо Грузії. І це додатково посилюватиме мотивацію пошуку компромісного та збалансованого рішення», - зазначає політолог Володимир Фесенко.

Коментуючи те, яким саме може бути це компромісне рішення, експерт наголошує на наступному: «Розглядаються різні варіанти, зокрема статус «кандидата в кандидати». Але цей варіант у нинішніх умовах сприйматиметься як м'яка форма відмови, і для України це точно виглядатиме неприйнятно і навіть прикро. А ось надання статусу кандидата в члени Євросоюзу з додатковими попередніми зобов'язаннями, які мають виконатись ще до початку переговорів про членство в ЄС, може бути взаємоприйнятним компромісом. І до цього потрібно ставитися спокійно та конструктивно, без образ та традиційних у нас звинувачень у зраді. Тим більше, що нам справді є над чим працювати. Головне отримати необхідний результат, закріпитися на політичному плацдармі, який дозволить продовжити поступовий поступ до членства в ЄС».

На думку політолога-міжнародника Дмитра Шеренговського, зараз докладається багато зусиль українським урядом та дипломатією для переконання країн, які сумніваються чи не підтримують нашу державу у наданні статусу членства в ЄС: «Поки що жодна країна не зафіксувала публічно політичну лінію з однозначним «ні», а це дуже важливо. Україна та українська війна змінили позицію євроскептицизму у Європейському парламенті».

Водночас, експерт наголошує, що на наступних виборах до Європарламенту може прийти більше євроскептиків у питанні членства України, тому вкрай важливо не втрачати моменту.

Примітно, що у прийнятій днями резолюції Європарламент не просто рекомендував надати Україні статус кандидата на вступ до ЄС, а й «без зволікання надавати зброю Україні відповідно до потреб, висловлених українською владою». А головна мета та думка, висловлена в документі: допомогти Україні завдати Росії нищівної поразки.

Не вміючи чи не бажаючи читати між рядками, представники нашого Кабміну вже включили режим скривджених. Наприклад, віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина недавно заявила: «Я вважаю, що будь-які рішення, окрім надання Україні статусу кандидата, послаблять передусім європейських лідерів і наше прагнення, віру українських людей у Європейський проект як такий. Це рішення нас розчарує, буде сприйнято як зрада. Ми, звичайно, не відмовимося від європейської інтеграції, але відчуватимемо, що європейські лідери свій історичний шанс упустили».

Підхід, озвучений пані Стефанишиною та деякими іншими представниками Зе-влади, є помилковим, переконаний фахівець Інституту майбутнього Олександр Чебаненко. «Не треба нав'язувати українцям статус жертви, зокрема через питання ЄС. ЗМІ повідомляють, що віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції заявила, що у разі відмови ЄС щодо статусу кандидата Україні "це рішення нас розчарує і буде сприйнято як зрада". Це хотілося б прокоментувати так. Перше. Вступ до ЄС (як і інші союзи) слід сприймати не як самоціль, а виключно з погляду того, що це дає українцям та Україні. Друге. Якщо ми не отримаємо статусу кандидата в ЄС зараз, то потрібно шукати та знаходити інші, більш вигідні для українців та України союзи. Третє. Згідно з останніми соціологічними опитуваннями, абсолютна більшість європейців – за вступ України до ЄС, отже, можливу відмову треба сприймати просто як політичні ігри, не більше. Четверте. Україна завжди була і є частиною європейської цивілізації – це не залежить від вступу чи невступу до ЄС. П'яте. Настав час уже дорослішати самим нашим володарям, а не нав'язувати українцям статус жертви, адже українці вже довели, що такий статус їм зовсім не відповідає», - підсумовує експерт, з більшістю аргументів якого важко не погодитися.

З іншого боку, і Україна не повинна жертвувати перемогою над путінською Росією через нагальні європерспективи, оскільки вже зараз у кулуарах ходять чутки, що під час свого візиту до Києва Шольц та Макрон в обмін на статус кандидатства в ЄС хочуть запропонувати Зеленському піти на деякі поступки Кремлю. Хочеться вірити, що на Банковій розуміють неприйнятність такого кроку, оскільки «лоти» торгів незрівнянні, а Україна вже заплатила надто високу ціну у протистоянні зі «визволителями» життям багатьох воїнів та мирних громадян.

Читайте також: ЗСУ знищили колону техніки окупантів на Луганщині (ВІДЕО)