Підкласти свиню. Як Британія і США ледь не вступили у війну через хрюшку

Орегонський договір, підписаний 15 червня 1846 року, визначив кордон між США і Британської Північною Америкою на ділянці на захід від Скелястих гір. Однак карти були неточні і допускали різночитання, тому десять років по тому країни створили Комісію з прикордонних питань. Але і на цей раз суперечка про водну ділянку кордону не була врегульована, і сторони передали питання на розсуд своїх урядів.

Тим часом і США, і Великобританія оголосили свій суверенітет над островами Сан-Хуан між Ванкувером і Сіетлі. У цей період британська Компанія Гудзонової затоки почала діяльність на Сан-Хуані і перетворила його в вівцеферму. Паралельно на острів прибуло кілька десятків американських поселенців.

15 червня 1859 американець Лиман Катлер, що осів на острові відповідно до законів США, виявив у своєму городі велику чорну свиню, яка жерла його картоплю. Оскільки подібне відбувалося не вперше, Катлер розсердився і застрелив тварину. З'ясувалося, що свиня належала ірландцеві Чарлзу Гриффину, який управляв вівцефермою Компанії Гудзонової затоки. Американець запропонував сусідові $10 в якості компенсації, але той зажадав $100. Тоді Катлер заявив, що взагалі нічого не буде платити, оскільки свиня вторглася на його землю. У відповідь британська влада пригрозила заарештувати фермера, і він звернувся до співвітчизників-американців за військовим захистом.

Командувач Орегонським округом бригадний генерал Харні відправив на острів 66 солдатів з наказом не дати висадитися британцям. Англійці відповіли відправкою трьох військових кораблів. У підсумку, станом на 10 серпня 1859 року 461 американський солдат з 14 гарматами протистояв п'яти британським військовим кораблям зі 167 гарматами і 2140 людьми на борту.

Губернатор британської колонії Ванкувер Джеймс Дуглас наказав контрадміралу Роберту Бейнесу висадити на острові морських піхотинців і викинути звідти американців. Підлеглий не послухався, вирішивши, що нерозумно двом великим державам розв'язувати війну через свиню. Командири на місцях отримали однакові накази: ні в якому разі не відкривати вогонь першими. Кілька днів англійці і американці обсипали один одного прокльонами, але постріли так і не прозвучали.

Чиновники в Вашингтоні і Лондоні прийшли в жах, дізнавшись, що відбувається на занедбаному острові. Президент США Б'юкенен відправив генерала Скотта для переговорів з губернатором Дугласом. В результаті сторони домовилися зберегти спільну окупацію острова Сан-Хуан до остаточного розв'язання питання, але при цьому зменшити свої контингенти до 100 осіб.

Через початок громадянської війни в США спільна окупація затягнулася на 12 років. У 1871 році Великобританія і США підписали Вашингтонський договір, в якому, крім інших питань, вказувалося, що питання про протоку Сан-Хуан вирішить міжнародний арбітраж. В якості арбітра сторонами був обраний німецький кайзер Вільгельм I. Нарешті, 21 жовтня 1872 року комісія розв'язала питання на користь Сполучених Штатів. 25 листопада того ж року британські морські піхотинці залишили острів, американські війська покинули Сан-Хуан в липні 1874 року.

Раніше ми писали про те, що агентів ФБР звинуватили в приховуванні скарбу часів Громадянської війни.

Максим Суханов, Lenta.UA

На ілюстрації: табір британців на острові Сан-Хуан