Обхід спікера: як Байден пробиває допомогу Україні

Рано-вранці, 13 березня, по Києву провідні американські ЗМІ повідомили про те, що колишній президент США Дональд Трамп і нинішній господар Білого дому Джо Байден остаточно перемогли на праймеріз республіканців та демократів. Таким чином, вони незабаром будуть офіційно висунуті в президенти від своїх партій – і вибори 2024 року стануть фактичним повторенням кампанії 2020-го, коли Байден переміг Трампа. Зазначимо, що останній випадок в історії, коли одна з двох провідних американських партій висувала в президенти кандидата, котрий уже один раз програв на виборах, мав місце у 60-х роках минулого століття. Тоді республіканці висунули в президенти Річарда Ніксона, який згодом поступився Джону Кеннеді.

Повномасштабна війна України з путінської Росії, що триває ось уже більше двох років, грає, м'яко кажучи, не останню роль в агітаційному шорт-листі обох претендентів у президенти США. І якщо Байден, уже маючи в руках президентські важелі, намагається допомагати нашій країні, що називається тут і зараз, то Трамп робить усе, щоб завадити конкуренту, бажаючи, мабуть, сам «розрулити» цю проблему після ймовірного приходу до Білого дому. На превеликий жаль, про надзвичайно високу ціну такого зволікання, в тому числі для США команда колишнього президента, серйозно не замислюється, роблячи ставки на ситуативні виборчі інтрижки. Водночас Білий дім шукає шляхи, як обійти Трампа та фактично монополізовану ним Республіканську партію у питанні підтримки Києва.

Читайте також: Я не хочу переступати цю межу, - Шольц

Так, у вівторок, 12 березня, стало відомо, що США передають Україні пакет безпеки на суму $300 мільйонів. Пакет, про який повідомив Вашингтон, – перший транш допомоги від США Україні цього року. Востаннє Київ отримував американську допомогу у грудні 2023-го.

В офіційному повідомленні на сайті Пентагону сказано, що у рамках нового пакету ЗСУ отримають: протиповітряні ракети «Стінгер»; додаткові набої для реактивних систем залпового вогню HIMARS; 155-міліметрові артилерійські снаряди, у тому числі фугасні та кластерні; 105-міліметрові снаряди; протитанкові гранатомети AT-4; патрони для вогнепальної зброї; вибухові заряди усунення перешкод; запчастини та «інше додаткове обладнання». Зазначимо, що в оприлюдненому списку Пентагону прямо не згадуються балістичні ракети ATACMS (про те, що вони можуть бути частиною нового пакету, напередодні писало видання Politico). Однак такі ракети запускаються за допомогою установок HIMARS, боєприпаси для яких Міністерство оборони США написало. У вівторок також стало відомо, що новий пакет допомоги Україні виділить Данія: ця країна надішле нам снаряди та артилерійські системи на суму $336 млн.

Про виділення нового американського пакету допомоги повідомив президент США Джо Байден. Він пояснив, що його вдалося направити за рахунок коштів, заощаджених під час виконання попередніх контрактів Пентагону. «Того, що ми схвалили, обмаль. Конгрес має негайно ухвалити запропонований обома партіями законопроект про національну безпеку, який включає допомогу Україні», - наголосив нинішній господар Білого дому. «Необхідно діяти поки не буде надто пізно. Тому що Росія не зупиниться в Україні. На мою думку, Путін продовжить йти вперед, що створить загрозу для Європи, США та всього вільного світу», - підсумував Байден.

Як відомо, законопроект про допомогу Україні, Ізраїлю та Тайваню вже схвалив Сенат, але він, як і раніше, заблокований у Палаті представників через позицію прихильників екс-президента Дональда Трампа. І саме цими днями у Палаті представників Конгресу США роблять чергову спробу погодити виділення десятків мільярдів доларів на допомогу Україні. За повідомленнями американських ЗМІ, до пошуку компромісу недавно підключився спікер нижньої палати Майк Джонсон, який раніше відмовився виставляти на голосування схвалений Сенатом законопроект про фінансування союзників Вашингтона на $95 млрд, з яких $60 млрд пішли б Києву. 

У новому документі республіканці мають намір частково зважити на побажання екс-глави Білого дому Трампа виділяти гроші Україні у вигляді кредитів. За словами голови комітету Палати представників із закордонних справ республіканця Майкла Маккола, як заставу для позики Україні можуть бути використані конфісковані в США російські активи, а процес погашення буде влаштований «лояльно», щоб не ставити перед Києвом непосильних завдань. Ідея надати макрофінансову підтримку Україні у вигляді позик виникла з подачі Дональда Трампа, який нещодавно заявив, що економічна допомога будь-якій державі може бути надана виключно кредитом. Таким чином спікер Джонсон та його колеги намагаються заспокоїти крайніх консерваторів у Палаті представників та запропонувати Конгресу такий законопроект, який не вноситиме розкол у Республіканську партію. Поява в рівнянні росактивів частково також має ті ж цілі, оскільки, за словами пана Маккола, у нижній палаті «це дуже популярна ідея».

Однак поки республіканське керівництво Палати представників ламає списи для того, щоб догодити всім і вся, Трамп, чия позиція змінюється частіше, ніж погода за вікном, через посередника поділився новими тезами по даному кейсу. Провівши недавно у своєму маєтку Мар-а-Лаго у Флориді зустріч з відомим усім українцям прем'єром Угорщини, Трамп заявив, що «немає розумнішого чи кращого лідера, ніж Віктор Орбан». «Він фантастичний. Він чудовий лідер», - зазначив екс-президент.

Орбан порівняв республіканця з чинним головою Білого дому Джо Байденом і запевнив, що на відміну від нинішнього «провоєнного» американського лідера Трамп виступає «за мир». Більше того, за словами Віктора Орбана, республіканець має «досить докладні плани, як покласти край цій війні». «Якщо Трамп виграє на виборах президента США, то він не дасть жодного центу військової допомоги України. Припинення військової допомоги допоможе зупинити війну. Якщо Америка не дасть грошей, то європейці одні не зможуть фінансувати цю війну, і тоді вона закінчиться», - сказав глава угорського уряду. Подальші подробиці мирного плану Трампа, який раніше обіцяв припинити війну за 24 години, наводити відмовився. Трамп усі ці репліки Обрана коментувати не став. Чи є його мовчання знаком згоди, до кінця не ясно. Тим часом, як зазначає СNN, після заяви Дональда Трампа, який нехай і прозвучав в інтерпретації Віктора Орбана, зазнати невдачі може й документ, який складається за участю спікера Джонсона. Втім, зовсім відмовити Україні у допомозі республіканцям буде дуже складно. Зрештою, довгі місяці вони (за винятком невеликої групи крайніх консерваторів) знаходили пояснення, чому до цього питання треба ретельно підійти, але не пропонували піти на такий різкий крок як повне припинення допомоги.

У вівторок група як республіканських, так і демократичних членів Палати представників США почала збирати підписи під спеціальною петицією, яка може змусити депутатів ухвалити закон про допомогу Україні в обхід спікера. Однак для цього необхідно зібрати голоси 218 членів Палати представників, тобто її більшість. Агентство Reuters зазначає, що переважна більшість республіканських конгресменів (близько 70%) готова підтримати законопроект у тому випадку, якщо Джонсон поставить його на голосування. Однак підпис під петицією попри офіційну позицію Республіканської партії – це найважливіший політичний крок, на який у рік виборів будуть готові піти далеко не всі депутати, резюмує агентство.

Ну, а поки що американські законодавці продовжують суперечки щодо необхідності та параметрів подальшої фінансової допомоги Україні, представники Білого дому продовжують спроби знайти додаткові аргументи для членів Конгресу. Цього разу черга переконувати законодавців випала керівництву розвідувальних служб США, які виступили вчора у профільному комітеті Сенату із щорічною доповіддю про глобальні загрози. Найбільшу увагу привернули заяви глави ЦРУ Вільяма Бернса та директора національної розвідки Евріл Хейнс щодо нашої з вами країни. Так, глава ЦРУ Бернс запевнив, що Вашингтон більше не може зволікати, оскільки відсутність допомоги Україні з боку США неминуче призводитиме до відступу ЗСУ і обернеться для Києва «похмурим майбутнім». Це, у свою чергу, за його словами, «посіє сумніви серед союзників та партнерів в Індо-Тихоокеанському регіоні», а також підігріє «амбіції китайського керівництва» щодо Тайваню та акваторії Південно-Китайського моря.

Глава ЦРУ, який, зазначимо, зовсім нещодавно побував у Києві, окремо наголосив, що від того, як далі розвиватимуться бойові дії, залежить безпека усієї Європи. Евріл Хейнс, у свою чергу, визнала, що «Росія майже напевно не хоче прямого військового конфлікту зі США та НАТО», проте продовжить «асиметричну діяльність».

Так чи інакше, Вільям Бернс розповів американським законодавцям, що поки ті сперечаються про допомогу Україні, Росія виробляє в рази більше артилерійських снарядів, налагодила постачання безпілотників та інших товарів військового призначення «від двох ключових постачальників» - Ірану та КНДР.

Показово, що пан Бернс використав це як аргумент для тих, хто сумнівається в необхідності подальшої підтримки офіційного Києва: «Важко уявити, як Україна зможе зберегти насилу досягнуті успіхи, яких вона досягла в боротьбі з росіянами, особливо враховуючи зростання російського виробництва боєприпасів і закупівель у Північної Кореї та Ірану». Вільям Бернс також пов'язав недавній відступ ЗСУ з Авдіївки з відсутністю військових поставок від Вашингтона і заявив: «Без додаткової допомоги у 2024 році ви побачите більше Авдіївок. І це, на мою думку, було б величезною історичною помилкою для США».

На переконання Вільяма Бернса, якщо Палата представників проголосує за вже схвалений Сенатом законопроект, який передбачає виділення Україні $60 млрд, Київ зможе завдати «стратегічного удару». Цих грошей, упевнений директор ЦРУ, вистачить Україні, щоб «протриматися на фронті і, більше того, повернути собі наступальну ініціативу до кінця нинішнього чи початку наступного року».

Читайте також: Трамп і Байден вступлять у бій за Білий дім