Новий погляд на «Гру престолів» виявився несподіваним і дуже відвертим.

Слово «ракурс» має два значення. Перше - положення камери по відношенню до сцени, яку знімають. Друге - точка зору на що-небудь. У випадку з фільмом Джині Фінлей «Гра престолів: останній дозор» про те, як знімався восьмий, заключний, сезон телеепопеї, вони збігаються. Збігаються в тому сенсі, що, вибравши правильний ракурс для досить традиційного жанру «фільм про те, як знімався фільм», режисер багато в чому змінює, вже постфактум, і точку зору глядачів про сам серіал. Та й взагалі про те, що таке кіно.

Всупереч трейлеру, про який розповідала Lenta.UA , де показана реакція Кіта Харінгтона на звістку про те, що його герой вбиває Дейенеріс, провідним акторам в «Останньому дозорі» приділено зовсім небагато уваги. Виняток складає хіба що Емілія Кларк за рахунок її відкритого і сміхотливого, незважаючи на перенесені нею інсульти (про що публіці стало відомо тільки після закінчення зйомок), характеру. Основний акцент Джині Финей робить на тому, яка це дика і, скажімо так, парадоксальна, праця - знімати фільм, який потім, розвалившись на дивані, будуть дивитися мільйони людей, та ще й писати петиції про те, як це погано зроблено.

Чому парадоксальний? Краща ілюстрація до цього - розповідь про сніг, який постійно з'являється в кадрі у восьмому сезоні. Виявляється, найкращий сніг виходить з паперу з водою. Знявши епізоди з ним, його збирають у великі помаранчеві мішки і везуть на інше місце зйомок, в даному випадку з Ісландії в Іспанію, тому що бюджет серіалу не гумовий, і треба економити. А найбільша проблема зі снігом в кадрі виникає тоді, коли раптом йде справжній сніг - тому що він виглядає гірше паперового і поводиться капризно.

До речі, коли людину, відповідальну в «Грі престолів» за сніг, запитують в іншому епізоді, як справи, він відповідає: «Так як завжди. Просто плакати хочеться ». Це і є справжнє кіно про кіно - що б не знімали, всім зазвичай просто плакати хочеться, настільки це непростий труд. А тут ще й сценаристи придумали, що основна дія відбувається вночі. І сотні людей, включаючи акторів і режисера, працюють вночі і сплять вдень. І всі вже заплуталися, скільки тижнів поспіль без перерви це відбувається. Один каже: «Сім». Інший поправляє: «Дев'ять».

Коли одного з двох режисерів восьмого сезону запитують, чи гарний був день (в даному випадку ніч, але у кіношників своя термінологія), він відповідає: «Думаю, так. Ми закінчили вчасно і ніде не накосячілі ». І додає: «У мене немає ніякого бажання працювати 55 ночей поспіль і пропустити 55 днів».

Іноді в кадрі з'являється жінка, яка постійно матюкається. Адже вона відповідає за забезпечення знімального процесу, а це тут привід матюкатися завжди знайдеться. «Вчора ми знімали на страшному холоді, - каже вона. - 250 статистів, вся знімальна група - і жодного туалету».

І все-таки коли закінчуються зйомки сезону, а з ним і телесеріалу, у всіх очі на мокрому місці. Тому що кіно - це не тільки дика парадоксальна праця, але ще і чарівництво. Як у випадку з Королем Ночі, чехом Владом Фурдиком, який і не актор зовсім, а 35 років працював каскадером і раптом отримав несподівану пропозицію зіграти цього персонажа. «Маска повністю тебе змінює, - говорить він. - Ти заходиш в трейлер до гримерів, жартуєш, але потім крок за кроком переходиш на темну сторону».

Ось така це штука - робити кіно. Під час зйомок всі її клянуть, а коли зйомки закінчуються, плачуть від смутку.

Аліса Куницина, Lenta.UA

Заставне фото: Pikstagram