Наступний на черзі - Лукашенко: чому Путін «злив» Назарбаєва

Як уже повідомляла Lenta.UA, вчора, 19 березня, президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв у спеціальному телевізійному зверненні до нації оголосив про складання з себе повноважень глави держави. «Я прийняв рішення припинити свої повноваження в якості президента. В цьому році виповниться 30 років, як я займаю найвищий пост. Народ дав мені можливість бути першим президентом незалежного Казахстану», - заявив Назарбаєв. До нових виборів президента Казахстану, які відбудуться у 2020 році, тимчасово виконуючим обов'язки глави держави став спікер Сенату Касим-Жомарт Токаєв.

Утім, Нурсултан Назарбаєв не йде з політичного життя Казахстану повністю: він довічно залишиться головою Ради безпеки центральноазіатського держави. Причому, цікаво, що відповідні зміни в законодавства були прийняті парламентом Казахстану менше року назад - в травні 2018 року, що вже тоді було розцінено експертами як свого роду підготовка до можливого відходу «вічного» президента. Крім керівника Радбезу Назарбаєв також залишається головою правлячої партії «Нур-Отан».

78-річний Нурсултан Назарбаєв - перший і досі єдиний президент Казахстану. Він очолив країну ще за радянських часів, коли в червні 1989 року став першим секретарем місцевої Компартії. Після розпаду СРСР Назарбаєв став першим президентом країни, перемігши на виборах в 1991 році з результатом 98,7%. У 1995 році за результатами референдуму повноваження чинного президента продовжили ще на п'ять років. Після цього він без будь-яких проблем перемагав на виборах 1999, 2005, 2011 і 2015 років. У 2007 році парламент надав йому як першому президентові право балотуватися на вищий державний пост необмежену кількість разів.

І він цим правом скористався. Тим більше, що реальної опозиції в політикумі Казахстану не існує в принципі. Останній раз «Лідер нації» переміг на виборах в 2015-му, отримавши підтримку майже 98% виборців.

Як зміняться і чи зміняться відносини України і Казахстану після відходу Назарбаєва, - поцікавилася Lenta.UA у Григорія Перепелиці, професора Інституту міжнародних відносин Київського національного університету.

- Як позначиться рішення Назарбаєва про дострокову відставку на ситуацію в регіоні та в Україні зокрема?

- Що стосується України, ця подія може вплинути тільки побічно, але не суттєво. Чому? Тому що Назарбаєв був полум'яним прихильником євразійського інтеграційного простору. Можна сказати, що він був натхненником російського, євроазіатського проекту. Словом, він був вірним сателітом Путіна, точніше, Росії.

Фактично РФ встановила військово-політичний і геополітичний контроль над Казахстаном. За це Путін давав Назарбаєву гарантії безпеки правління і можливість мати багатовекторну економічну політику, зокрема з Китаєм, а також західними нафтовими компаніями.

- І що ж порушило цю ідилію?

- Сьогодні ми бачимо, що Путін реструктуризує весь пострадянський простір. Перш за все це стосується країн, які є вірними сателітами РФ в рамках Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ), відомого також як «Ташкентський пакт», а також інших інтеграційних об'єднань, які створені навколо Росії.

- Що це значить для України? Ми остаточно втрачаємо підтримку Казахстану або ж все-таки є шанси на інтенсифікацію наших відносин?

- Казахстан не давав нам суттєвої підтримки. Більш того, Казахстан підтримував все, що говорив Кремль. До речі, якщо ми подивимося голосування в ООН, то Казахстан підтримував всі рішення на користь Росії, в тому числі, невизнання анексії Криму Кремлем. А якщо послухати інтерв'ю Назарбаєва, то він говорив фактично устами Кремля: мовляв, це внутрішній конфлікт України на сході країни і наш уряд сам повинен в цьому всьому розбиратися.

- Так навіщо ж Путіну потрібно було «зливати» настільки комфортного, скажімо так, партнера?

- Я думаю, що за цією відставкою настане відставка (в прямій або непрямій формі) пана Лукашенка і посилення контролю над цими сателітами. Переконаний, що відставка Назарбаєва відбулася за наполегливою «прохання» Кремля.

Складно сказати, які гарантії були дані Назарбаєву. Але, хай він і відмовився від абсолютної влади, але все ж зберігає певний контроль над зовнішньою і внутрішньою політикою. Касим-Жомарт Токаєв, який зараз буде виконувати обов'язки президента Казахстану - це вірна Назарбаєву людина. І тут, до речі, ми бачимо дуже схожу модель, як Путін приходив до влади. Про що мова? Путін пообіцяв всі гарантії сім'ї Єльцина (і він, до речі, їх стримав) і коли термін минув, він став повноправним «власником» Росії.

- Час для цієї «операції» вибрано випадково?

- Абсолютно ні. Перед цим, варто нагадати, відбулася зустріч Путіна і Лукашенка в Сочі, після чого останній заявив на прес-конференції про те, що незалежність держав є відносною, і ми не повинні чіплятися за незалежність і суверенітет країни. Це був дуже серйозний меседж.

Це означає, що в рамках ОДКБ відбувається посилення РФ над цим всім проросійським простором. Справа в тому, що Путіну потрібні нові перемоги. З Україною не вийшло все те, що він планував. Тому він перед підготовкою війни проти Заходу зміцнює позиції на проросійському пострадянському просторі.

Наталія Ромашова