Колишній бодігард і партнери померлого австрійського бізнесмена «віджимають» агрохолдинг в Україні у законних спадкоємців

Родючі чорноземи, працьовиті люди, потужні аграрні традиції - українське сільське господарство могло б стати Клондайком для іноземних інвесторів. Але замість цього перетворилося в дике поле, де законних власників з допомогою «чорних реєстраторів» можна обдерти як липку. Як віджимають майно у сім'ї австрійського бізнесмена - читайте в нашому матеріалі.

Щоб протидіяти хвилі силових захоплень вітчизняних підприємств, Верховна Рада встановила ряд законодавчих норм, а в структурі Міністерства юстиції в минулому році з'явилася Антирейдерська комісія - орган контролю, в сферу повноважень якого входить розгляд скарг у сфері держреєстрації. 

Комісія стала «червоною кнопкою» для нечесних реєстраторів. Однак, на жаль, викорінити явище рейдерства в Україні не так просто: в цьому році кількість скарг на протиправні дії з перереєстрації прав на нерухомість значно зросла, і Антирейдерську комісію просто завалили масою таких звернень, що, звичайно, позначається на її ефективності. 

Яскравим прикладом є історія, яка вже стала в Мін'юсті «притчею во язицех», змусивши весь склад комісії мобілізуватися в боротьбі з невгамовними рейдерами. 

Вона бере свій початок в далекому 2010 році, коли австрійський бізнесмен Ясмір Даякай, одружений на громадянці України, і його компанія TERRASEED KURBISHANDEL GMBH увійшли на вітчизняний аграрний ринок, заснувавши підприємство ТОВ «Голденкерн» з головним офісом на столичній Оболоні. 

Основним профілем діяльності фірми було вирощування штирійського олійного гарбуза для подальшої відправки насіння на переробку до Австрії. Крім того, підприємство займалося постачанням сільгосптехніки для прибирання гарбуза від австрійських фірм-виробників.

Протягом 2011-2016 років пан Даякай продовжив інвестувати в український агробізнес і став співзасновником ряду сільгосппідприємств у Вінницькій і Рівненській: зокрема, ТОВ «Поділля», ТОВ «Терра Крафт», ТОВ «Террасід», ТОВ «Поліський стандарт», ТОВ «Миргощанське»і ТОВ «Голден Веллі». 

Особливістю групи «Голденкерн» стало те, що, по-перше, всі підприємства працювали на українському ринку за європейськими стандартами - «по-білому». По-друге, це був традиційний для Європи сімейний бізнес: до складу власників і топ-менеджменту більшості компаній групи увійшли як австрійські (Мішель і Даніель Александер Даякай), так і українські родичі засновника (дружина Олена Даякай і її син Дмитро Шепелєв).

У 2017 році сім'я Даякай відкрила ще три підприємства (ТОВ «Полісся Органік Агро», ТОВ «Корець Агро» і ТОВ «Голден Агро Трейд») в Дубровицькому та Корецькому районі Рівненської області, створивши додаткові робочі місця на Поліссі - у якості альтернативи нелегальному видобутку бурштину. 

Усе змінила важка онкологічна хвороба, а потім і смерть пана Ясміра в листопаді 2019 року. Розуміючи серйозність свого стану здоров'я, бізнесмен ініціював процес аудиту та продажу частки українського холдингу членами його сім'ї. Переговори з потенційним новим власником - Андрієм Гордійчуком - почалися ще за життя пана Даякая в жовтні 2019 року. У грудні того ж року був підписаний меморандум про наміри продажу, але ... щось пішло не так. 

Без батька-засновника обезголовлена ​​бізнес-імперія стала ласим шматком для стерв'ятників-рейдерів. Адже тільки в Рівненській області земельний банк ТОВ «Поліський стандарт» досягає 1890 га, а ТОВ «Полісся Органік Агро» - 350 га.

Всього, за даними аналітичної платформи YouControl, станом на 2020 рік у власності заснованих австрійцем в Україні компаній знаходяться не менше 26 об'єктів нерухомості, майже 2000 земельних ділянок загальною площею 4000 га, 22 автотранспортних засоби, 5 ліцензій і торгових марок. Тому на майно групи почалося справжнє полювання без правил - з боку колишніх партнерів і компаньйонів. 

У січні 2020 року рейдери ініціювали інформаційну війну проти українських спадкоємців пана Даякая - дружини Олени і сина Дмитра, звинувативши їх в «змові» з Гордійчуком і спробі обдурити австрійських родичів і розпродати майно холдингу. 

Брати Валерій Васильович і Юрій Васильович Власюки були молодшими партнерами пана Даякая в ТОВ «Поліський стандарт» і, заручившись підтримкою так званих «чорних реєстраторів», запустили процес незаконного переоформлення документів на землю компанії. При цьому Власюки посилалися на вигадані «домовленості» з покійним. 

«Більше 200 тонн посівного матеріалу сої було вкрадено, тисячу гектарів землі вони «по-чорному» переписали на свою нову фірму. Вкрали техніку, потім поліція розшукала і вилучила по сусідніх селах», - розповідає Шепелєв. 

За вказаними фактами правоохоронці почали кілька кримінальних проваджень проти членів сім'ї Власюків. 

Втім, рейдерів це не зупинило - згодом вони атакували вже материнську компанію агрохолдингу в Києві. Адже «Поліський стандарт», за наявною інформацією, має понад 26 млн боргу перед ТОВ «Голденкерн». Більш того, за життя пан Ясмір надавав кредити і матеріальну допомогу родині Власюків. 

Скориставшись карантинними обмеженнями на виїзд і неможливістю повноцінного діалогу між українською та австрійською сторонами, 17 квітня 2020 року сина Валерія Власюка - Василя незаконно призначають директором столичних ТОВ «Голденкерн» і ТОВ «Террасід» - нібито за генеральним дорученням від старшої дочки Мішель Даякай. А чинну генеральну довіреність на ім'я Дмитра Шепелєва - анулюють. 

Відзначимо, оригінал цього документа рейдери не пред'явили ані потерпілим, ані правоохоронцям, а нотаріус, яка проводила реєстраційні дії, згодом зізналася в прокуратурі, що не перевіряла справжність підпису. Більш того, Мін'юст звернувся до відповідних органів в Австрії, щоб перевірити, чи надавала пані Мішель кому-небудь доручення, і з'ясував, що в австрійських реєстрах відповідні записи відсутні. 

Від юридичної атаки зловмисники без зволікання перейшли до фізичних дій. «Великоднє» збройне захоплення головного офісу компанії на столичній Оболоні в квітні цього року облетіло українські ЗМІ. В ніч з п'ятниці на суботу, 18 квітня група озброєних рейдерів увірвалася в київську будівлю за адресою: Героїв Сталінграда, будинок 6.

Як з'ясували правоохоронці, ініціаторами зухвалої атаки були усе ті ж рівненські підприємці Власюки, які заручилися допомогою двох десятків спортсменів з Федерації боксу і людей з кримінальним минулим. Молодики вибили скло і двері приміщення, завдали тілесних ушкоджень охоронцям, зламали сейф і винесли з офісу компанії печатку і гроші. 

Цікаво, що рейдери мали з собою підроблену довіреність компанії на ім'я Кравчук Дар'ї Василівни - дочки екс-нардепа 7-го скликання від партії «Батьківщина» Василя Кравчука.

Завдяки своєчасному і оперативному реагуванню поліції Києва, приміщення звільнили, зловмисників - нейтралізували і заарештували, а за фактом спроби заволодіння чужим майном було відкрито кримінальне провадження.

Нові «директори» також здійснили кілька спроб зайти на заводи холдингу в Вінницькій і Рівненській областях в супроводі чорних бусів з озброєними «тітушками», і тільки своєчасне та оперативне втручання місцевих поліцейських завадило їм захопити будівлі. 

Однак фактично життєдіяльність підприємств було заблоковано - і це в середині квітня, напередодні посівної кампанії. За твердженням власників, цьому сприяли і дії прокурора Алієва, який кілька місяців не виходив на зв'язок з постраждалими і через Оболонський райсуд наклав арешт на кореспондентські рахунки та майно компаній холдингу. 

Невідомо, як розвивалася б ситуація, якби не своєчасне втручання Антирейдерської комісії Мін'юсту: після розслідування реєстраційні дії загарбників були визнані незаконними і скасовані. 

Однак на цьому напади на холдинг не припинилися. Як стало відомо представникам Антирейдерського комісії, вже через кілька тижнів після попередніх подій, зловмисники виписали нову генеральну довіреність - на особу, яка не має ніякого відношення ні до сім'ї Даякай, ні до підприємств групи - юриста Сергія Лакізи.

У результаті протиправних реєстраційних дій директором ряду найбільших агрофірм холдингу раптово стає ... колишній водій-охоронець пана Ясміра - В'ячеслав Вяткін. Йдеться про фірму «Поділля» у Вінницькій області, якій належить найбільший в Європі завод з переробки гарбузового насіння, і материнська компанія ТОВ «Голдернкерн».

Цікаво, що юрист Сергій Лакиза за сумісництвом - ліквідатор. А 16 травня 2020 року в столиці було зареєстровано ТОВ «Мультікерн» зі статутним фондом 10 тис. грн, засновником якого вказана австрійська MULTIKERN (кінцеві бенефіціари - громадянин Німеччини Мартін Майєр і австрієць Франц Зайдль). Судячи зі збігу в часі між датою реєстрації підприємства та початком чергової хвилі рейдерської атаки на «Голдернкерн», можна припустити, що саме на цю нову фірму зловмисники планували «злити» всі активи агрохолдингу після доведення його до банкрутства. 

Підписантом ТОВ «Мультікерн» є В'ячеслав Вяткін, а керівником - Євген Авраменко, партнер хмельницького аграрія Олега Золочівського з ТОВ «Агро Фармер».

Пан Золочівський, в свою чергу, тісно співпрацює зі структурами Франца Зайдля в Австрії. Варто додати, що пана Зайдля у січні 2020 року звільнили з посади керуючого австрійської Alwera AG - після того, як його зловили на крадіжці 200 тисяч євро з каси підприємства. За словами свідків, Зайдль неодноразово погрожував звести особисті рахунки з власниками агрохолдингу «Голденкерн».

Черговий раунд судових баталій залишився також за опонентами рейдерів. 9 липня Міністерство юстиції ухвалило рішення про те, що пакет документів Вяткіна, Лакіза і Ко не є легітимним, а реєстраційні дії в їх користь - незаконні і повинні бути скасовані.

Однак уже через два дні на світ з'являється нова «генеральна довіреність» - на цей раз вже на п'ять юристів. І в реєстрі відбувається чергова зміна керівників підприємств. 

До бригаді рейдерів приєднався і керівник ТОВ «Миргощанське», екс-депутат Рівненської обласної ради Ігор Пшеюк, який, очевидно, вирішив залишити собі виручені від реалізації врожаю гроші і не повертати борги ТОВ «Голденкерн». При розгляді судової справи проти Власюка пан Ігор позиціонував себе як представник «Голдернкерна», не надавши при цьому жодних документів на підтвердження. Примітно, що інтереси Власюка на цьому суді відстоював ніхто інший, як Сергій Лакиза - адвокат В'ячеслава Вяткіна. 

При цьому сам Ігор Пшеюк - теж юрист за освітою, раніше вже засвітився в декількох скандалах, які стосувалися різних агропідприємств. Так, за інформацією з місцевих ЗМІ, Ігор Леонідович мав інтереси в справах, пов'язаних з держпідприємством «Мирогощанський іподром», сільгоспкомпанії «Полісся-Агро» і «Зоря». У всіх випадках на підприємствах виникали серйозні проблеми, в тому числі і фінансові.

Паралельно з цим, сім'я Власюк веде агресивну «партизанську війну» в Рівненській області, намагаючись вночі зайти своїми комбайнами на поля холдингу, щоб викрасти урожай. 

Зараз в Мін'юсті триває розгляд справ за останніми епізодами, а підставні особи рейдерів все ще фігурують в ЄРДР як керівники ТОВ «Поділля», ТОВ «Голденкерн» і ТОВ «Террасід». 

Втім, навіть у разі позитивного для законних власників рішення, вони вже понесли багатомільйонні збитки через постійне блокування роботи підприємств. Виконати «останню волю» померлого засновника і продати українську частку спадщини поки неможливо, а майно холдингу залишається під прицілом рейдерів. 

Вся ця історія - на жаль, є показовою для вітчизняного агробізнесу. Не виключено, що розголос навколо ситуації з «Голденкерном» вийде за межі України і зробить історію відомою представникам європейського бізнесу, які цікавляться можливостями вкладень в український агропромисловий сектор, який став ще більш привабливим після прийняття закону про вільний обіг сільськогосподарських земель.

Але чи у багатьох європейців може виникнути справжній апетит до бізнес-проектів в Україні в контексті царювання тут безжальних і цинічних напівкримінальних принципів ставлення до приватної власності? Державі, в якій неможливо захистити законні вкладення від зазіхань любителів наживи «директорів» і тіньових реєстраторів, навряд чи варто очікувати приходу інвесторів з Європи, які звикли господарювати «по-білому». 

Ця теза підтверджує відтік інвестицій з аграрного сектора економіки на 35,3% тільки за перший квартал 2020 року, - це один з найбільших спадів капіталовкладень за останні п'ять років, після початку військових дій на сході України і тимчасової втрати територій АР Крим та частині Донецької та Луганській області.

У свою чергу, негативні інвестиційні процеси, що відбуваються зараз в агропромисловій сфері, загрожують неминучою катастрофою всій вітчизняній економіці. 

Ми продовжимо стежити за ходом подій навколо українсько-австрійського холдингу. Про нові факти і подробиці справи «СтопКор» повідомить у нових публікаціях.

Фото: СтопКор