Інформатака рашистів: що показало спілкування Путіна з «військорами»

Повномасштабна російсько-українська війна, серед іншого, перевернула з ніг на голову позиціонування воюючих сторін. Якщо цілком щирі емоції професійного актора Володимира Зеленського, який у щоденному форматі записує відеозвернення до нації видно як на долоні, Путін, який сидить не одне десятиліття на політтроні, навпаки, максимально намагається освоїти акторську іпостась. Чи виходить – велике питання. Чому - розберемо по поличках.

Вчора Володимир Путін виступив перед так званими військовими кореспондентами і висловив свою версію з низки вкрай важливих кейсів. Зокрема, «клієнт» Міжнародного кримінального суду прокоментував відомі події на Каховській ГЕС та контрнаступ України. За словами кремлівського диктатора, контрнаступ ЗСУ розпочався 4 червня і триває, «але на жодному з напрямків українська армія начебто не досягла успіху». Тут слід нагадати, що «неуспіх» – це звільнення лише за кілька днів від російської окупації цілих семи населених пунктів та просування щонайменше на 7,5 кілометрів. Тобто, Путін тут свідомо «грав дурницю», оскільки навряд чи всякі шойгу-герасимові не повідомляють йому про оперативну обстановку.

Читайте також: Вода на затопленій Херсонщині починає поступово спадати

При цьому, маючи на сьогодні більш ніж 200 тисяч чорних пакетів зі своїми «визволителями», бункерний мешканець назвав українські втрати під час контрнаступу «катастрофічними» і похвалився, що Росія зазнає вдесятеро менших втрат. Дальше більше. Згідно з путінськими підрахунками, ЗСУ нібито втратили 25-30% від поставленої Заходом бойової техніки, а оборонно-промисловий комплекс України нічого не виробляє. Цей фейковкид незмінного господаря Кремля цілком зрозумілий – він прагне продемонструвати нашим союзникам, що вся їхня дорога техніка «вмирає» на полі бою швидко та масово. Втім, тут Путін явно схибив, оскільки лідери цивілізованих держав, формуючи свою позицію щодо підтримки України, спираються насамперед на дані своїх розвідок, які цілком дисонують із його небилицями. Тож у ці брехливі заяви Путіна можуть повірити хіба що рядові росіяни, які, дивлячись на знищений комбайн, бурхливо ляскають у долоні, щиро вважаючи, що в інший світ вирушив німецький «Леопард».

Відповідаючи на запитання про просування у напрямку демілітаризації України, Путін відповів, мовляв, усе йде за планом: «Демілітаризація... Ми поступово, методично цим займаємося. На чому воює ЗСУ? Боєприпаси їм привозять, гармати привозять, усе привозять. Так довго не протягнеш. А ось Росія за основним видом озброєнь виробництво за рік збільшила у 2,7 рази, а за найбільш затребуваними напрямками удесятеро». У той же час бункерний мешканець визнав, що високоточних боєприпасів, БПЛА і ракет РФ «на жаль, кількісно не вистачає». Тобто, цей майбутній сидильник лави в Гаазі фактично визнає, що має дефіцит «заліза», необхідного для того, щоб далі вбивати мирних українських громадян і руйнувати громадянську інфраструктуру. Феєричний камінг аут, що тут сказати.

Коментуючи знищення Каховської ГЕС, що спричинило затоплення Херсонщини, Путін звинуватив у руйнуванні греблі Київ, заявивши, що Україна цілеспрямовано била гідроелектростанцією HIMARS. Цю фантазію коментувати безглуздо – своє вагоме слово і явно не на користь Кремля з часом скажуть прокурори Міжнародного кримінального суду, які вже працюють над розслідуванням цієї глобальної катастрофи.

Далі Путін повторив раніше неодноразово озвучену і абсурдну по суті свою тезу про те, що Росія не є агресором, мовляв, у всьому винен Захід та Україна: «Війну, розпочату ними у 2014 році, ми спробували зупинити зрештою збройним шляхом, тож це вони агресори, а чи не ми. До речі, Росія, на відміну від України, працює вибірково. Ми не робитимемо так, як роблять ці придурки – б'ють по цивільних об'єктах, по житлових кварталах. Звісно, ми цього робити не будемо. Ми вибірково продовжуватимемо». Чи варто говорити про те, як цинічно прозвучали ці слова на тлі того, що в ніч на вівторок внаслідок ракетної атаки рашистів у Кривому Розі загинули щонайменше 11 мирних громадян?

"Вони - цілі - "спецоперації" змінюються відповідно до поточної ситуації, але загалом, звичайно, нічого ми міняти не будемо", - заявив Путін. Така відповідь дещо здивувала навіть деяких «воєнкорів», які були присутні на зустрічі, про що свідчать їхні незадоволені пости в соцмережах. Бункерний мешканець також вирішив учора сам собі поставити вголос питання про те, чи варто знову спробувати захопити Київ – і сам на нього відповів. «Чи потрібно нам йти до Києва? Якщо так, то потрібна мобілізація, якщо ні, то ні. Наразі потреби в мобілізації немає», - підсумував незмінний господар Кремля.

«Від Путіна можна очікувати все, що завгодно, особливо підлість, ницість та будь-які злочини проти України та українського народу. Якщо уважно переглянути заяви, які він робив раніше, то коли він заявляв, що нічого не робитиме, робив обов'язково. Ідеться і про окупацію Криму, і про заяви, що не буде ніякого вторгнення, а 24 лютого воно відбулося. І навпаки, коли Путін намагався залякати і робив гучні заяви, то нічого з цього не було, досить згадати про червоні лінії, які він любив «малювати» для інших країн. Тому можна звичайно і не зважати на таку заяву Путіна щодо нового наступу на Київ, але все ж таки, потрібно бути готовим до всього з таким військовим злочинцем, як він», - зазначає політолог Віталій Бала.

Водночас його тезка, а також колега з експертного цеху Віталій Портников, ставлячи у своєму авторському youtube-каналі «діагноз» вчорашній путінській зустрічі з «військорами» акцентує: «Рандеву Путіна з так званими воєнкорами продемонструвало низку тенденцій, які вкрай важливо зафіксувати, щоб розуміти, до чого готується кремлівський диктатор під час українського наступу на позиції російських окупантів. Перша важлива тенденція, на яку слід звернути увагу, полягає в тому, що Путін дійсно побоюється цього наступу. Під час зустрічі він кілька разів наголошував, що всі подальші рішення щодо «СВО» він затверджуватиме вже після наступу ЗСУ. Тобто Путін реально усвідомлює, що цей наступ може змінити не лише військову, а й політичну погоду. Ще один важливий нюанс – очевидно, що Путін побоюється соціальної реакції на війну. Він розуміє, що не обіцяв своїм співвітчизникам довгу, виснажливу війну, а обіцяв переможний бліцкриг. Саме тому він наголошує, що, мовляв, жодної мобілізації не буде. Безумовно, це зовсім не означає, що не буде прихованої мобілізації, але демонстративної мобілізації Путін собі дозволити вже не може. Також важливий момент полягає в тому, що вчора Путін фактично поставив крапку в сварці між Міноборони РФ і Пригожиним, якого не раз намагалися виставити самостійним гравцем в іграх кремлівських кланів, хоча цілком очевидно, що ця людина – абсолютна «шістка» російських спецслужб і особисто Путіна. Ось на зустрічі з «військорами» Путін публічно сказав, що всі ПВК мають підписати контракти з відомством Шойгу, який у боротьбі з колишнім путінським кухарем вийшов однозначним переможцем. Так, Путіну потрібен «Вагнер» як гвардія опричників, проте йому важливо, щоб цю гвардію було вмонтовано у загальну вертикаль влади, якою він керує. І Пригожину доведеться або з цим погодитись, або розпрощатися зі своєю бандою найманців».

Важливо також окремо відзначити, що під час свого вчорашнього спілкування з «військорами» Путін зробив відразу кілька коментарів щодо зернової угоди – домовленості про те, що РФ не блокуватиме чорноморські порти України та заважатиме експорту сільгосппродукції з них. «Ми зараз думаємо над тим, щоб нам вийти із цієї зернової угоди. Тим більше, що ці коридори, якими йдуть кораблі, постійно використовуються противником для запуску безпілотників, морських безпілотників і так далі», - зазначив кремлівський диктатор. Також він, наголосивши, що незабаром до Москви приїдуть лідери африканських країн, пообіцяв їм «безкоштовно надати зерно, яке до них не доходить».

Зернова угода, нагадаємо, спочатку була укладена в липні 2022 року після того, як стало зрозуміло, що блокування Росією вітчизняних портів загрожує глобальною продовольчою катастрофою, оскільки Україна – один з найбільших у світі постачальників зернових продуктів. У травні цього року країна-агресор погодилася продовжити угоду ще на 60 днів. Для цього РФ вимагала виконання низки умов, що стосуються її власного експорту сільськогосподарської продукції, зокрема добрив, хоча російський експорт сільгосппродукції і так не підпадає під міжнародні санкції, накладені у зв'язку з повномасштабним вторгненням в Україну.

«Після того, як у Кремлі стало зрозуміло, що ядерний шантаж не працює, бо Китай вказав на місце і наказав: «Сидіти, мовчати», Путін вирішив, спілкуючись із «військорами», розіграти справді досить чутливу зернову карту. Зважаючи на все, він (Путін - ред.) серйозно готується до виходу із зернової угоди. Власне, він завжди цього хотів, але через певні обставини не йшов на такий крок. Він свідомо хотів спровокувати глобальний голод на глобальному Півдні, щоб у такий спосіб спровокувати міграційну кризу в Євросоюзі та допомогти політикам, готовим домовлятися з нею на його умовах, якнайшвидше прийти до влади в країнах-членах ЄС, а також допомогти їм скасувати санкції, введені клубом євродержав щодо Російської Федерації. Але загалом ситуація досить неоднозначна. З одного боку, Путін не дуже хоче, щоб глобальний Південь звинувачував його у глобальному голоді. З іншого боку, коли йому кров із носа необхідно «зламати» Європу, він цілком може піти навіть на загострення відносин з країнами глобального Півдня заради хаосу в ЄС і перемоги в країнах-членах ультраправих політсил, вага яких і без цього в останні роки зростає. На користь серйозності путінських намірів вийти із зернової угоди говорить і той факт, що йому вже не потрібно робити «подарунок» у вигляді цієї угоди Ердогану, який найбільше зацікавлений у її збереженні. Ердоган вже переобрався на черговий президентський термін і зараз може не дуже переживати на рахунок того, що його міжнародний престиж постраждає, якщо Путін вийде із зернової угоди», - зазначив у розмові з Lenta.UA співрозмовник з вітчизняного МЗС. Окремо він наголосив, що в уряді в цілому та зовнішньополітичному відомстві зокрема, оцінюючи свіжі «зернові» заяви Путіна як реалістичні, готують як превентивні, так і альтернативні плани вирішення ймовірної проблеми.

Читайте також: ООН: підрив Каховської ГЕС залишив без води 700 тисяч українців, є загроза голоду