ЕкономікаВійна

Ігор Стаковиченко: «три кити» для виживання бізнесу та України під час війни

15:45 12 лип 2022.  2298Читайте на: УКРРУС

В екстремальних умовах український бізнес виявляє «чудеса адаптації».

За даними USAID, війна з росією обходиться українцям щомісяця 5-6 мільярдів доларів. Справжній масштаб завданих збитків важко оцінити. Він варіюється від $103,9 млрд, за оцінками проекту "Росія заплатить", до 1 трильйона доларів – за розрахунками голови Європейського інвестиційного банку Вернера Хойєра. Точних цифр зараз не назве ніхто.

Згідно з розрахунками KSE Insitute, прямі збитки в інфраструктурі України в ході російсько-української війни склали:

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

• житлові будинки - $39,4 млрд,

• дороги – $30 млрд,

• промислові підприємства - $11,5 млрд,

• сільське господарство - $4,3 млрд,

• аеропорти - $6,8 млрд,

• залізниця – $2,7 млрд.

За словами українського бізнесмена, підприємця Ігоря Стаковиченка, на середину травня загальні економічні втрати через війну, враховуючи як прямі, так і непрямі (зниження ВВП, припинення інвестицій, відтік робочої сили, додаткові витрати на оборону та соціальну підтримку тощо), становили 564-600 млрд доларів.

У загальну похмуру картину «олії підлив» і ЄБРР, який погіршив прогноз спаду української економіки до кінця 2022 року до 30%, за перший квартал 2022 року український ВВП скоротився на 16%.

ВИКЛИКИ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ

На тлі похмурих цифр ключовою проблемою для України залишається логістичний колапс, а напередодні зими – енергетична криза.

22 червня голова правління НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко заявив, що через війну всю нафтопереробну сферу України призупинено. Внаслідок дефіциту палива, що утворився, наша країна змушена закуповувати його у Бельгії та Нідерландів. Забезпечувати логістику нафтопродуктів на український ринок – завдання нелегке. Якщо раніше використовувалися найближчі порти у Польщі та Румунії та вітчизняні нафтотрейдери закуповували 5% пального з ЄС, то сьогодні Україна купує усі 100%, зізнався міністр інфраструктури країни Олександр Кубраков в інтерв'ю Financial Times. Також напередодні зими Україна за наявних 10 млрд куб. м. газу ПХГ потребує 21-24 млрд куб.м. блакитного палива, для отримання яких ще доведеться досягти «газового ленд-лізу».

Блокада морських портів росіянами порушила експортно-імпортні ланцюжки, які вибудовувалися десятиліттями. Лише у порту окупованого Херсона було заблоковано 14 суден, половина – із Туреччини, пише моніторингова група Інституту Чорноморських стратегічних досліджень.

У світлі останніх подій у зв'язку з відходом 30 червня російських військ з острова Зміїний вирішення питання про розблокування та розмінування портів для вивезення українського зерна до Туреччини може прискоритися.

ГОЛОВНИЙ РЕСУРС - ЧАС

У такій ситуації бізнес прагне зменшити витрати. Так, ніхто не має гарантій, що росіяни знову не спробують піти з півночі на Київ і не знищать усі об'єкти інфраструктури. Тому здоровий глузд каже, що треба зосередитися на збереженні «основного багатства в XXI столітті» – людей.

«Необхідно терміново вирішувати питання життєзабезпечення тих людей, які залишилися без даху над головою. Як можна вирішити ці питання? Влада здатна викупити здане забудовниками житло. Зараз десятки тисяч квадратних метрів на Київщині простоюють і купити їх ніхто зі звичайних українців не в змозі», - дає слушну пораду уряду український бізнесмен Ігор Стаковиченко.

Крім викупу готової нерухомості, необхідно в авральному порядку займатися облаштуванням тимчасового житла. Величезна кількість сіл та міст у Чернігівській, Запорізькій, Сумській, Харківській, Миколаївській, Донецькій та Луганській областях фактично стерті з лиця землі. І швидко відбудувати їх не вдасться.

ГОЛОВНЕ БАГАТСТВО - ЛЮДИ

Як тимчасовий захід підійдуть модульні містечка, які вже сьогодні функціонують у Бородянці, Бучі, Гостомелі та Макарові.

Однак необхідно відокремлювати стратегічні завдання від гуманітарних: будівельні матеріали зараз потрібні для оборони – зведення укріплень. Причому не лише на сході та півдні України, а й на півночі. Йдеться про більш ніж 1500 кілометрів фронту.

Логічно, що держбюджет такі завдання самотужки не подужає, навіть якщо висмоктати всі соки з бізнесу. Тому міжнародні донори України зараз виходять на перший план. Це стосується не лише урядів дружніх держав, а й інших інституцій – міжнародних організацій, міст-побратимів, приватних фондів, з якими Києву та українським дипломатам необхідно налагоджувати зв'язки.

ПЕРШИЙ «КИТ» – МІЖНАРОДНІ ПАРТНЕРИ

Відомо, що ЄС надасть 9 млрд євро допомоги Україні. США за ленд-лізом нададуть $40 млрд. Польща вже дала $2 млрд на озброєння, майже таку суму ($1,8 млрд) дає Великобританія. Японія регулярно виділяє транші: з останніх – $100 млн, які підуть на закупівлю медобладнання, будівництво тимчасового житла для ВПО та розширення потужностей із зберігання зерна у міру наближення сезону збирання врожаю. Німеччина виділить Україні 1 млрд євро на соціальну та гуманітарну допомогу.

Допоможе навіть Тайвань, що протистоїть Китаю. Міністр закордонних справ Тайваню Джозеф Ву пообіцяв, що офіційний Тайбей фінансово допомагатиме з відновленням Бучі на Київщині. Також влада Тайваню направить фінансову та матеріальну допомогу на відновлення Харкова, Чернігова, Одеси, Сум та Запоріжжя.

Міністерство праці Японії заохочує найм українських співробітників, виділяючи роботодавцям грант до 600 тисяч ієн (140 тисяч гривень).

ДРУГИЙ «КИТ» – ЗНИЖЕННЯ ПОДАТКІВ

В умовах війни від держави потрібна максимальна розсудливість.

«Замість закручування гайок – чого домагаються деякі представники Верховної Ради – найкращим рішенням буде дати можливості бізнесу розкритися», - упевнений бізнесмен та волонтер Ігор Стаковиченко.

Спочатку війни парламент ухвалив багато правильних рішень. Йдеться, наприклад, про можливість фізичним особам-підприємцям та юридичним особам з оборотом до 10 млрд грн сплачувати єдиний податок з обороту в обсязі 2% за правилами, встановленими для 3-ї групи платників єдиного податку, тобто зі звільненням від податку на прибуток, ПДВ та інших платежів. Також важливим рішенням стало зменшення ПДВ під час продажу пального.

Однак час спливає, і зараз у коридорах влада активно обговорює перегляд низки законодавчих норм.

На думку бізнесмена Ігоря Стаковиченка, обтяжувати бізнес податками стало б величезною помилкою, яка може зруйнувати і так вельми нестійку конструкцію.

ТРЕТІЙ «КИТ» - УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС І ЗАРОБІТЧАНИ

Незважаючи на всі труднощі, за чотири місяці війни більшість представників великого українського бізнесу зуміли перебудуватись.

За даними видання «Україна зараз», понад 600 підприємств передислокувалися із зони бойових дій та успішно розпочали роботу на заході країни.

У більшості випадків мова йде про компанії із закритим циклом виробництва, зазначає Ігор Стаковиченко.

Зокрема, ДТЕК Ріната Ахметова відкрила підприємства з виробництва шахтного обладнання у Хмельницькій та Волинській областях.

На Дніпропетровщині створено 2000 робочих місць, працевлаштовано 958 переселенців із окупованих областей. Переселенці проходять перекваліфікацію, за потреби їх забезпечують житлом.

Інший вагомий внесок у підтримку економіки країни здійснюють українські заробітчани. Тільки 2021 року вони відправили на батьківщину $18 млрд. У 2022 році, за прогнозами аналітиків Світового банку, обсяг сімейних грошових переказів трудовими мігрантами збільшиться на 4,2%.

Більшість бізнесменів сходяться на думці, що зараз важливо зберегти економічну стійкість і забезпечити виживання і тим самим наблизити перемогу.

Фото: Інформатор.

Читайте також: Ігор Стаковиченко: замість закручування гайок владі слід дати бізнесу проявити себе

Крижак Дмитро

Найпопулярніше