Ігор Корж: «Саме громадянське суспільство має забезпечити остаточну перемогу демократії в Україні»

Про це він написав на сторінці в Facebook.

«Днями суспільству було представлено широкомасштабне соціологічне дослідження зовнішньополітичних уподобань українців, проведене центром «Нова Європа». Здавалося б, що тут можна здивувати? Однак ... Деякі результати вражають.
Отже.

Серед головних пріоритетів зовнішньої політики українці хотіли б бачити поглиблення партнерства з провідними країнами вільного світу - США, Великобританією, Німеччиною, Францією, Канадою, Польщею (42,9%) і інтеграцію в ЄС (42,5%). Хотілося б більш високих цифр, але і це в принципі непоганий показник.
Але далі ми бачимо, що він пов'язаний не з вектором розвитку країни в цілому, а скоріше з чисто економічними очікуваннями, оскільки найважливіші, але більш політичні та ціннісні напрямки, такі як дипломатичне протидія на міжнародній арені агресії РФ і посилення ролі України, як регіонального лідера, пріоритетними бачать 30,5 і 28,6% відповідно.

А що стосується національної безпеки, то картина і зовсім не весела. Інтеграцію в НАТО відзначили лише 24,5% респондентів, при цьому на 7-му році війни 27,5% пріоритетом вважають налагодження відносин з країною агресором. Тобто чверть жителів України (саме жителів, українцями називати їх не хочу), або не усвідомлюють, що відбувається, або готові на капітуляцію і залежність від кремлівських окупантів, або взагалі вважають себе частиною так званого «русского мира» і хотіли б в ньому жити.

Наступне важливе питання було про те, якими інтересами повинна керуватися зовнішня політика України? Прагматичними (будувати відносини з іншими країнами виходячи виключно з фінансової вигоди) або спиратися на ціннісний підхід (пріоритет - захист демократії, права людини, міжнародне право)?

Найбільше число респондентів (37,69%) виступає за баланс двох підходів, тут можна сперечатися щодо бажання бути і «розумними і красивими», або «сидіти на двох стільцях», але в принципі зрозуміло і співзвучно з нашому менталітету. А ось те, що чисто прагматичний (в моєму розумінні - безпринципний) підхід підтримують аж 25,74%, засмучує. Як і те, що ціннісний підхід назвали лише 29,6%. Тобто фактор верховенства свободи і інших ознак цивілізованого світу головним вважають менш 30% громадян нашої країни.

Йдемо далі. 66,63% вважають, що Україні потрібно було б стати членом ЄС, 48,42% - стати членом НАТО. При цьому 29.29% не бачать Україну ні в одному з цих союзів.
Коментувати тут нічого, ці цифри знайдуть своє відображення в загальних висновках.

Зарубіжні лідери. Найбільше українці довіряють головам європейських партнерів нашої країни - Ангелі Меркель (59,71%), Анджею Дуді (48,37) і Еммануелю Макрону (42,43). При цьому на 4-му місці з рівнем довіри в 37,8% стоїть Лукашенко!? Питання: наші люди просто не знають про те, що відбувається останні півроку в Білорусі або вважають нормальним, коли в райвідділі затриманих на мирній демонстрації людей гвалтують міліцейськими кийками?

Ну і звичайно вінцем цього списку є 14 з хвостиком відсотків довіри до х ... лу. Тобто 14% наших з вами співгромадян довіряють путлеру - заклятому ворогові України, вбивці українців, лідеру терористичного режиму і головному спонсору міжнародного тероризму.

Приблизно таке ж число респондентів (13, 58%) вважають, що США становлять загрозу для України. Вражаючий збіг...

Також слід зупинитися на віковому та регіональному зрізі. Щоб довго не розписувати (все це можна знайти в самому дослідженні від Центру «Нова Європа»), спробую узагальнити. Все цілком очікувано і стабільно: підтримка європейського і євроатлантичного вектора розвитку України відчутно більше в західних регіонах і серед більш молодого населення. Сильна вона і в центрі, особливо в Києві. Проросійські настрої домінують серед респондентів старшого віку (особливо після 60-ти років) на сході, частково на півночі і півдні. Різниця в оцінках щодо деяких питань вище 50%, тобто рівень роз'єднаності колосальний. Ще цікава деталь. Не так суттєво (менше 10% різниці), але жінки частіше підтримують налагодження відносин з РФ, а чоловіки - курс на НАТО.

Загальні висновки.

Країна як і раніше розділена за самоідентифікацією. Так, більша її частина відчуває свою приналежність до вільного цивілізованого світу, до Європи, більшість населення підтримує прописаний в Конституції курс на ЄС і НАТО і адекватно сприймає що відбуваються в світі процеси і те, яку роль в них повинна грати Україна. Але, разом з тим, в тих регіонах, де історично переважають проросійські погляди, глобально ситуація не змінилася. Навіть незважаючи на очевидність того, що РФ по відношенню до України є агресором і окупантом. Так, відсоток патріотично і прозахідно мислячих людей в цих регіонах безперечно виріс (що збільшує перевагу таких поглядів по країні в цілому), а проросійський відсоток знизився, але все одно переважає. Ну і доводиться констатувати, що ми маємо приблизно 14% відвертої, наглухо зомбованої «вати».

Для того, щоб процеси інтеграції України в вільне співтовариство стали незворотними, а перемога демократії остаточною, необхідно працювати на збільшення відсотка людей, це підтримують. Працювати по всій країні, а особливо там, де на сьогодні існує проблема, де сильний вплив ворожої пропаганди. Це дуже непросте завдання, і відповідальність, як мені здається, лежить тут більше не на політиках, рівень довіри до яких загальновідомий, а на що користуються повагою журналістів і на лідерах думки. На неурядових, громадських організаціях, які займаються просвітницькою роботою. Якщо узагальнити, то на активних представників громадянського суспільства. Чим швидше ми побудуємо це суспільство, і чим більше людей буде в нього залучено, тим вище шанси, що ніяка деструктивна сила через поребрик не завадить перетворенню України в успішне, процвітаюче, європейська держава», - написав Корж.