ПолітикаМіжнародні відносини

Фіцо тут, Фіцо там: що показав візит словацького прем'єра до України

18:06 26 січ 2024.  2487Читайте на: УКРРУС

Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо, який відзначився цілою низкою скандальних і відверто антиукраїнських заяв, відвідав днями Україну, де провів переговори з главою вітчизняного уряду Денисом Шмигалем. Про те, що виявив цей візит, що залишилося за кадром та як це вплине на взаємини двох сусідніх країн, читайте у матеріалі Lenta.UA.

Днями прем'єр-міністр Денис Шмигаль зустрівся в Ужгороді зі своїм словацьким колегою Робертом Фіцо. До речі, на запитання, чому він їде лише до Ужгорода на кордоні зі Словаччиною, а не до столиці, Фіцо відповів так: «Ви справді вірите, що у Києві триває війна? Та там цілком собі нормальне життя». Дуже показово, що заява Фіцо припала на хвилю російських ракетних ударів по Києву та іншим містам, в результаті яких загинули мирні громадяни.

Безпосередньо перед рандеву пан Шмигаль зазначав, що «попри деякі розбіжності ми маємо намір сформувати з урядом Словаччини політику нового прагматизму, яка принесе користь обом державам». У підписаній за підсумками рандеву спільній заяві серед іншого наголошується, що Словаччина запевнила у своїй повазі до територіальної цілісності України, висловила підтримку «формулі миру» президента Володимира Зеленського, наголосила на важливості своєї участі у відновленні України та розвитку військово-технічного співробітництва. Також, за словами Шмигаля, вони з Фіцо домовилися, що Братислава не блокуватиме купівлю Україною зброї та техніки у словацького бізнесу, який також допоможе з будівництвом оборонних рубежів.

Читайте також: Шмигаль оцінив можливість отримання російських активів

Слід зазначити, що пан Фіцо справді змінив свій підхід до експорту зброї. Минулого року він розкритикував попередній уряд за надання Києву літаків МіГ-29 і пообіцяв повністю заборонити експорт. Однак у листопаді 2023-го уряд заявив, що заборона поширюється лише на державні підприємства. Цього місяця парламент Словаччини ще більше пом'якшив правила, а міністерство оборони виділило 100 мільйонів євро у вигляді субсидій оборонним групам. Оборонні підприємства Словаччини зараз завантажені військовими замовленнями для України – це дає робочі місця словакам, що на думку експертів, є важливим чинником, чому Фіцо не зупиняє постачання.

«Словаччина підтримає програму Ukraine Facility, яка передбачає виділення Україні 50 млрд євро з боку Європейського Союзу», - зазначив Денис Шмигаль.

Також на переговорах по лінії Шмигаль-Фіцо випливла тема транзиту російського газу через Україну після 2024 року – коли закінчиться термін договору з «Газпромом». Фіцо заявив, що «Україна відкрита для транзиту російського газу» після закінчення чинного контракту з РФ, і зараз опрацьовуються деталі нової угоди. Багато хто це сприйняв як намір офіційного Києва продовжити договір із «Газпромом», що у Кабміні вже відкинули. Однак в уряді не спростували, що транзит російського буде продовжено після 2024 року. Як заявили у Шмигаля, Україна «може домовитися з європейською країною (членом ЄС) про використання своєї (тобто української – ред.) газотранспортної мережі». Таким чином, мабуть, українська влада готова до схеми, коли європейські компанії купуватимуть у «Газпрому» блакитне паливо на російсько-українському кордоні і далі транспортуватимуть його через українську ГТС. У такому разі Україна укладатиме контракт про транзит не з російським газовим монополістом, а з європейськими компаніями. Зважаючи на все, у цю схему зараз намагається вписатися офіційна Братислава, яка не тільки є одним із транзитерів російського газу, а й заявляє останнім часом про дружню до РФ політику. Так, буквально напередодні свого візиту до Ужгорода Фіцо закликав Київ погодитися залишити РФ захоплені території, а також заявив, що Україна «контролюється США».

У МЗС України йому відповіли, що не може бути компромісу щодо територіальної цілісності «ні України, ні Словаччини, ні будь-якої іншої країни». «Україна та партнери докладають зусиль для виведення росіян з Криму, Донбасу та Луганська, щоб вони не пішли далі, зокрема й у Кошицький, Пряшевський та інші словацькі краї», - заявив речник зовнішньополітичного відомства Олег Ніколенко.

«На досить тривалій зустрічі було продемонстровано, що наші погляди з прем'єром українського уряду на деякі теми суттєво розходяться. Це, перш за все, погляд на саму війну, що відбувається в Україні. Я повторив голові уряду, що не вірю у військове вирішення цього конфлікту», - так словацький прем'єр прокоментував ужгородське рандеву.

Фіцо також заявив про глибоке занепокоєння з приводу того, що в конфлікті в Україні «слов'яни вбивають один одного заради геополітичних інтересів». «Тому я без вагань підтримав і план президента Зеленського, хоча переконаний, що він нереалістичний», - додав словацький прем'єр.

Зазначимо, що після приходу до влади у вересні минулого року уряди соціал-демократів нова влада відмовляється від проукраїнської політики колишнього керівництва, яка, як вважає Роберт Фіцо, «завдала удару по національним інтересам країни». «Я йду на цю зустріч (із Шмигалем – ред.) з гуманітарною допомогою, я також скажу, що я проти членства України в НАТО та використовую право вето», - заявив Роберт Фіцо в ефірі телеканалу RTVS перед приїздом до України. За його словами, Словаччина заблокує прийняття України до Альянсу, яке могло б стати фундаментом третьої світової війни. У тому ж інтерв'ю прем'єр Фіцо різко критикував українську політику США і ЄС, заявивши про повну залежність Києва від Вашингтона і про відсутність у Євросоюзу самостійної української політики. «З 2014 року, після Майдану, Україна перебуває під тотальним контролем та впливом США, а Європейський союз робить велику помилку, не маючи суверенного погляду на Україну та погоджуючись лише з тим, що говорять щодо України США», - зазначив Фіцо.

Тут, мабуть, доречно нагадати, що одним із перших кроків його уряду стало рішення заблокувати виділення Києву чергового пакету військової допомоги на 40,3 млн. євро, який передбачав переважно постачання боєприпасів. Цей пакет мав стати 14-м з боку Братислави, яка раніше відправила Україні зброю та боєприпаси на €671 млн. Так, у квітні 2022 року Словаччина передала нашій з вами країні систему протиповітряної оборони С-300, а через рік завершила передачу винищувачів МіГ- 29.

Важливо окремо наголосити, що Словаччина першою із західних союзників також розблокувала культурну співпрацю з Росією. Як повідомили днями тамтешні ЗМІ з посиланням на прес-секретаря Міністерства культури Павела Чорбу, новий міністр Мартіна Шимковичова скасувала розпорядження, згідно з яким після 24 лютого 2022 року було зупинено співпрацю у галузі культури з РФ та Білоруссю. «У світі відбуваються десятки військових конфліктів, і, на нашу думку, через них не повинні страждати митці та культури», - заявив Павло Чорба. Попередній керівник Міністерства культури Наталія Міланова заборонила будь-які культурні контакти з Москвою та Мінськом, висловлюючи у такий спосіб засудження путінської «спецоперації».

Тобто Фіцо та його урядові соратники, як бачимо, роблять різнопланові реверанси Кремлю. При цьому правляча партія Словаччини розраховує ще більше зміцнити свої позиції, під час президентських виборів підтримавши кандидатуру голови тамтешнього парламенту, лідера партії «Голос – соціальна демократія» Петера Пеллегріні, що входить до урядової коаліції. Перший тур президентських виборів у сусідній країні відбудеться 23 березня, другий тур за потреби – 6 квітня. Повідомивши про те, що очолювана ним партія «Напрям-соціальна демократія» підтримує кандидатуру пана Пеллегріні, Роберт Фіцо не забув кинути камінь у город США, вказавши на те, що спікер парламенту - «не американський слуга, як пан Корчок (ще один кандидат у президенти, екс-глава МЗС Словаччини Іван Корчок – ред.)».

Слід зазначити, що досить-таки крутий розворот у політиці Братислави зустрічає зростаючий опір опозиції, яка проводить багатотисячні акції протесту. Минулого тижня країною прокотилася ціла хвиля антиурядових мітингів за участю десятків тисяч людей. Їхніми ініціаторами стали ліберальні партії парламентської опозиції, які втратили владу за підсумками парламентських виборів. На мітингах серед іншого звучали заклики до відставки уряду Фіцо.

The Financial Times, аналізуючи візит словацького прем'єра до Ужгорода, зазначає, що риторика Фіцо «кардинально відрізняється вдома та у закордонних поїздках». У коментарі виданню колишній міністр закордонних справ Словаччини Павол Демеш зазначив, що українська сторона провела хорошу роботу напередодні візиту Фіцо до України, спрямовану на недопущення ескалації напруженості, «проте кількість злісних заяв, зроблених Фіцо останнім часом, приголомшила багатьох у зовнішній політиці, оскільки він зруйнував імідж нашої країни».

У тому, що Роберт Фіцо грає паралельно на внутрішньому та зовнішньому політичному полі за абсолютно різними правилами, переконаний експерт інституту Центрально-європейської стратегії Дмитро Тужанський: «Щоб ми всі добре усвідомлювали настрої словаків щодо України та російської агресії: 34% словаків вважають, що це Захід спровокував Росію напасти на Україну, ще 17% переконані, що це українці самі спровокували Росію напасти. 69% словаків вважають, що постачання зброї Україні провокують Росію та наближають Словаччину до війни. 50% словаків вважають США загрозою, причому Росію – 54%. І це та ситуація, яку ми маємо з Угорщиною Орбана, коли популістична внутрішня політика + деформована громадська думка + російський чинник є причиною проблем зовнішньої політики. Копіюючи Віктора Орбана, Роберту Фіцо важливо не повторювати його помилок, і ці помилки насамперед стосуються зовнішньої політики, відносин із сусідами, Брюсселем та Вашингтоном. Важливо також розуміти, що на відміну від Віктора Орбана, Роберт Фіцо має значно більше зважати на внутрішню ситуацію в країні, адже його рейтинги та позиція у владі – це абсолютно не той комфорт, який має Віктор Орбан в Угорщині. Щоб ці помилки не повторювати Україні та Словаччині, сьогодні потрібно фактично винайти новий порядок денний двостороннього співробітництва, який буде відмінний від того, який був між країнами з початку російського вторгнення. Тобто це порядок денний неполітичний, а прагматичний з точковими питаннями, які будуть спільним інтересом, і одночасно дадуть можливість збалансувати для українського керівництва такі скандальні заяви Фіцо, як непідтримка вступу України до НАТО, а для Фіцо - антиукраїнські та проросійські настрої у Словаччині». .

«Іншими словами, потрібен порядок денний, який би давав відповіді на умовно такі питання для обох сторін одночасно: для чого Шмігаль чи хтось із українського керівництва зустрічається з Фіцо, який не бачить Україну в НАТО і говорить про фашистів в Україні, та водночас Фіцо їде в Україну, де війну розпочала не Росія, а українські фашисти та нацисти, а прагнення Києва вступити до НАТО призведе до Третьої світової. Зустріч прем'єрів 2-х сусідніх країн в Ужгороді давала можливість знайти відповіді на ці питання, бо саме в цьому регіоні не просто сходяться кордони України та Словаччини, а й потенційні прагматичні інтереси обох країн. Для Роберта Фіцо дуже важливо показати, що він може керувати Словаччиною краще, ніж його опоненти. Більше того, це для нього важливо показати не Братиславі, а передусім своїм виборцям. Ядро електорату Фіцо – це не лише сільська місцевість, це, власне, схід Словаччини, прилеглі до України малорозвинені регіони. Отже, рішення, які принесуть цьому регіону нові робочі місця, підвищення зарплат або будь-яку іншу ознаку добробуту, вітатимуть словаки. Навіть якщо ці рішення буде втілено разом із Україною. Добудова автомагістралі D1 з Кошиць до українського кордону, реконструкція КПП Ужгород-Вишне-Німецьку, запуск прямого залізничного сполучення Кошице – Ужгород або навіть реконструкція міждержавного електричного інтерконектора Капушани - це всі ті проекти, які Роберт Фіцо може «продати» своїм виборцям як ознаку добробуту та розвитку. Для української сторони діє той самий принцип, особливо якщо до втілення цього порядку денного додадуться умови, що Словаччина Фіцо не блокуватиме 50 мільярдів євро макрофіну для України від ЄС, затвердження переговорної рамки та власне рух України до ЄС, а антиукраїнська риторика Фіцо по лінії НАТО буде приблизно така сама як і в Будапешті, коли всі загрози застосування вето завершуються нічим у справді принципових питаннях чи моментах. Нагадаю, що за час, коли Угорщина Орбана постійно заявляла про блокаду України в НАТО через права угорської нацменшини, Україна приєдналася до Програми розширених можливостей Альянсу», - підсумовує Дмитро Тужанський.

Читайте також: У Шмигаля відреагували на заяву прем'єра Словаччини щодо транзиту російського газу

Ромашова Наталя

Найпопулярніше