Дворазовому власнику акторского "Оскара" Джину Хекмену виповнилося 93 роки

Джину Хекмену, крім того, що йому зараз цілих 93 роки, належить ще один рекорд - з нині знаменитих акторів Голлівуду (дворазовий володар акторського "Оскара"), він став знаменитістю, мабуть, пізніше за всіх - у 40 років. Ні, Хекмен знімався і раніше, був, що називається, в акторській "обоймі", але щастило йому набагато менше, ніж, наприклад, його другові Дастіну Хоффману. з яким вони в молодості винаймали в Нью-Йорку одну квартиру на двох. (Вірніше, на трьох, бо там жила ще й дружина Хекмена, внаслідок чого він, зі зрозумілих причин, незабаром запропонував Хоффманові переїхати до свого друга Роберта Дюваля.

"Зоряна година" прийшла до Хекмена з головною роллю в одному з найкращих поліцейських бойовиків в історії кіно, "Французькому зв'язковому". Сталося це з ось якої обставини, яку простіше пояснити на прикладі. Наприклад, Жан-Поль Бельмондо, який зіграв представників закону у багатьох фільмах, виглядав на екрані не як реальний поліцейський, а саме як «Бельмондо у ролі поліцейського». А ось Джин Хекмен у ролі поліцейського детектива у "Французькому зв'язковому" виглядає саме як нью-йоркський коп, безоглядно азартний у своєму полюванні на злочинців. Потім цю рису у нього запозичив "міцний горішок" Брюс Вілліс, і не він один.

Причому, як часто буває в історії кіно, відкриття цього образу сталося випадково. 35-річний режисер Вільям Фрідкін збирався зняти поліцейський бойовик у стилі французької «нової хвилі», тобто «під репортаж», з натурними вуличними зйомками, камерою, що рухається, тощо.

Але при цьому Хекмен був останнім актором, якого Фрідкін хотів бачити у цій ролі. Дивним чином він чомусь вважав, що головного героя має зіграти Пол Ньюман, не розуміючи, що це буде, як і у випадку з Бельмондо, «Ньюман у ролі поліцейського». Крім того, у Ньюмана зовсім інші психофічні дані, ніж у Хекмена, і зараз, згадуючи фільм, просто неможливо собі уявити трохи іронічного голлівудського красеня (згадаймо, наприклад, «Аферу», де він грав у парі з ще одним голлівудським красенем Робертом Редфордом) у цій ролі.

Ще одним кандидатом на роль "Папая" (головного героя фільму прозвали так за його капелюх) був Стів Маккуїн, і він підходив для неї набагато більше, ніж Редфорд. Але Маккуїн, знову ж таки, був впізнаваний, та до того ж зіграв аналогічну роль роком раніше у фільмі «Булліт» - так що відмовився сам, не бажаючи повторюватися. Тобто, що буває рідко, актор виявився розумнішим за режисера (як виправдання Фрідкіна додамо – молодого режисера).

Але вся справа тут у тому, що зіграй цю роль зразок уже не краси, як Ньюман, а суворої мужності, як Маккуїн, це було б повторенням пройденого. А ось те, що азартного практично до божевілля (недаремно він наприкінці фільму випадково в сцені переслідування, стріляючи навмання, потрапляє в колегу) копа зіграв Хекмен із зовнішністю бухгалтера стало відкриттям. Актор, якого Фрідкін дуже не хотів брати на роль, отримав за неї «Оскара». Щодо азарту, то тут треба згадати, що в сцені погоні на автомобілі, яку, хоч минуло більше 50 років від дня нью-йоркської прем'єри фільму, що відбулася 7 жовтня 1971-го року, так ніхто і не зумів перевершити, за кермом був сам Хекмен.

Ну а далі все пішло як по маслу – Хекмен знявся у безлічі фільмів, у кожному з яких виявив себе як справжній професіонал, Скажімо прямо – як один із найкращих акторів другої половини 20 століття взагалі, а не лише в детективах.

І ще одна цікава деталь - чергову порцію слави Хекмен отримав за головну роль у фільмі Френсіса Форда Копполи "Розмова" (варіант назви - "Підслуховування"). Фільм цей, хоч він і обсипаний нагородами (наприклад, Золотою Пальмовою гілкою Каннського кінофестивалю), і знятий у жанрі детектива насправді нудний, щоб не сказати занудний, та й Хекмена там не порівняти з його "Папаєм". Але вся справа в тому, що вихід "Розмови", де детективний сюжет побудований на електронному підслуховуванні, збігся в часі з Уотергейтом. Втім, Хекмена там звинуватити нема в чому - він виконував те завдання, яке йому поставив режисер.

Фото: Pinterest