Два найважливіших слова

Громадянином – не соромно. Тому що громадянин – це не той, хто носить у кишені паспорт із пропискою. Соромно має бути тим, кому все одно. Тим, хто зараз тріумфує через те, що наша країна напала на іншу країну. Але такі люди, як правило, не мають почуття сорому – тому їм соромно не буде. Війна, яку розпочав Путін – це війна не лише проти України. Це війна проти Росії та нашого майбутнього. Кожен снаряд із нашого танка, кожна ракета, кожна скинута бомба – це постріл у наше майбутнє. Я всім серцем, щиро співчуваю зараз Україні, але я жодної секунди не буду радий загибелі наших солдатів! Тому що ці молоді хлопці, яких тільки цього, найпершого дня війни, напевно загинули вже десятки, могли стільки всього гарного зробити у своєму житті! Створити сім'ї, народити дітей, щось винайти, збудувати. А вони загинули через амбіції та параної літнього чоловіка, який уже двадцять років живе у своєму вигаданому світі, який навіть від найближчих спільників відокремився кілометровими столами. Який панічно боїться будь-яких мікробів, а країна тим часом втратила від вірусу більше мільйона людей – як на найстрашнішій війні.

Після розпаду Союзу минуло не так багато часу. Ми з українцями ще пам'ятаємо, як мешкали в одній країні. Переважна більшість українців чудово розмовляють російською, сотні тисяч людей спілкувалися, дружили. Це те, що знищується зараз. Виростуть покоління, у яких не буде досвіду цієї дружби, а буде лише досвід війни та ненависть. А російська мова стане мовою ворога. Цю війну називають операцією з денацифікації. Сказати таке – значить плюнути на могили російських та українських солдатів, які разом перемогли фашизм. Фашисти хотіли знищити нашу країну, фашисти називали слов'ян неповноцінним виглядом, гідним знищення чи рабства. То яким словом називати те, що ми зараз бачимо і чуємо? Коли Україні відмовляють у праві вважатися державою, коли малюють картинки, що жодної України ніколи не було і не повинно бути, що українська мова – це просто діалект російської, а українці – це якийсь штучно придуманий народ? Ця війна ще й війна за наших дітей. І дуже важливо, щоб наші діти дізналися зараз від нас, що трапилося і щоб вони, коли виростуть, теж стали громадянами, а не просто населенням – дурним, безвільним та байдужим. Сьогодні для мене один із найважчих днів у житті. Це можна порівняти зі втратою близьких. Але близьких не повернеш, а війну ще зупинити можна. Путін – не вічний. Мине час, і не буде ні його, ні всієї його божевільної палати. Але ці люди можуть потягнути разом із собою в пекло всю нашу країну, позбавити майбутнього всіх – навіть тих, хто вже не народився. Тому сьогодні є у нас лише два слова. Два найважливіші слова. Ні війні!

Читайте також: Російські вчені виступили з відкритим листом проти війни з Україною

Читайте також: Зі сторони Білорусі ворог випустив чотири балістичні ракети на південний захід України - Головком ВСУ