«Дембель» Залужного, «призов» Сирського: що зміниться за нового головкому ЗСУ

Отже, Валерій Залужний, якого найвпливовіші західні ЗМІ називали «залізним генералом», став головкомом ЗСУ з приставкою «екс». Президент Зеленський учора ввечері, попередньо подякувавши йому за виконану роботу під час зустрічі face to face, підписав указ про звільнення Залужного та призначення на його місце Олександра Сирського, який до цього керував Сухопутними військами. Зе заявив, що запропонував Валерію Залужному й надалі бути у «команді держави», проте будь-яких конкретних кадрових кейсів озвучувати не став. Подейкують, тепер уже колишньому головкому ВСУ пропонувалися керівні (проте аж ніяк не перші) позиції у Раді нацбезпеки та оборони. Також Залужного активно «сватали» послом у Велику Британію. Втім, за інформацією відомого журналіста Юрія Бутусова переходити на цивільну роботу в розпал повномасштабної війни генерал відмовився і незадовго до свого звільнення надіслав багатьом друзям таке повідомлення: «Мене відправляють на дембель».

Тим часом сказати, що новина про власне звільнення стала для Залужного громом серед ясного неба не можна. Як розповіла Lenta.UA одна з відомих у країні волонтерок, яка напередодні зустрічалася із Залужним, Валерій Федорович не лише завчасно обговорював свою відставку з нинішнім господарем Банкової, а й особисто «охрестив» на цю посаду свого послідовника – генерал-полковника Олександра Сирського.

Читайте також: Сирський розповів, які завдання стоять перед ним

Сам Залужний за лічені хвилини до своєї відставки написав у себе у Facebook прощальне послання наступного змісту: «У перші складні дні великої війни ми вистояли проти підлого та сильного ворога. Вистояли разом. Наша битва продовжується і щодня змінюється. Завдання 2022 відрізняються від завдань 2024 року. Тому всі повинні змінитися та адаптуватися до нових реалій також. Щойно зустрівся з Верховним головнокомандувачем. Важлива та серйозна розмова. Прийнято рішення про необхідність зміни підходів та стратегії. Вдячний усім, хто поряд. Команді Генерального штабу, Міністерства оборони, президентові України». Свій меседж екс-главком супроводжував спільним фото, де його знято з президентом у його кабінеті на Банковій. На знімку Зеленський та Залужний променисто посміхаються, при тому, що їхні робочі стосунки навіть із натяжкою важко назвати безхмарними. Наступного дня Зе і За знову зустрітися - і президент, обіймаючи Залужного, вручив йому зірку Героя України.

Запеклі суперечки між Зе та За серйозно посилилися ще у листопаді 2023 року, проте відставки тоді так і не сталося. 29 січня 2024 року Зеленський викликав Залужного та повідомив йому, що планує звільнити, але тоді указ так і не підписав. З того часу Залужний встиг опублікувати свою програмну колонку на CNN, у якій виклав бачення війни та план змін до армій на найближчі півроку.

У липні 2021-го, коли Володимир Зеленський призначив Залужного головнокомандувачем ЗСУ в інтерв'ю Time, він описав свої емоції так: «Це був не просто удар нижче пояса, це був нокаут». Валерій Залужний, тим часом, не дав рашистам «нокаутувати» Україну, взявши Київ «за 2-3 дні», як на те сподівалися у Кремлі. Багато хто, причому, як вітчизняні, так і закордонні експерти, і можновладці визнають, що багато в чому те, що держава втрималася в перші місяці путінської «спецоперації», заслуга Валерія Залужного. Мовляв, саме він подбав про таємну передислокацію української авіації, засобів ППО, не дозволивши їх знищити. А також таємно готував план відбиття агресії. Журнал New Yorker стверджує, що генерал Залужний приховував військові приготування навіть від Володимира Зеленського та іноземних союзників, зокрема заокеанських. Главі держави він нічого не говорив нібито через побоювання, що той, не вірячи у можливість вторгнення, попросить його згорнути приготування. Американцям – бо ті могли розповісти про ці приготування Банковій.

За майже два роки повномасштабної війни з рашистами Валерій Залужний став дуже популярним, як в українському суспільстві, так і на Заході. Власне, на цьому фоні розпочалися розмови про перспективи Залужного як політика і, отже, потенційного конкурента нинішнього гаранта української Конституції. При цьому сам Залужний жодного разу привселюдно не підтверджував наявність у нього політичних амбіцій, але й не спростовував їх. Яку лінію поведінки він вибере після відставки та наскільки буде публічно активний, покаже час. Верховний же головнокомандувач, не гаючи часу, як ми вже зазначили вище, звільнивши Залужного одразу ж призначив відповідним указом на позицію головкому ЗСУ 58-річного Олександра Сирського, якого назвав «найдосвідченішим українським командувачем». До слова генерал-полковника Сирського в кулуарах називають фаворитом голови ОП Єрмака.

Новий головком ЗСУ народився 26 липня 1965 року в селі Новинки Володимирської області РФ. 1986-го він закінчив Московське вище військове командне училище. Служба Сирського проходила в УРСР, і тут він залишився після проголошення незалежності – почав служити у Нацгвардії, а згодом у ЗСУ. 1996-го закінчив Академію Збройних сил України, а 2005-го Національний університет оборони. У 2000-х роках Сирський командував 72-ю механізованою бригадою. Був залучений до співпраці України з НАТО. Взимку 2015 року він був одним із головних командирів АТО під час боїв за Дебальцеве. Йому вдалося вивести українське угруповання із майже оточеного росіянами міста. За цю операцію Сирського нагородили орденом Богдана Хмельницького. З 2016 року новий головком ВСУ очолював Об'єднаний оперативний штаб, який координував дії українських військових на Донбасі. Починаючи з 2019-го, керував Сухопутними військами. На початку повномасштабного вторгнення Росії саме Сирський був відповідальний за оборону Києва, за що отримав звання «Герой України». Восени 2022-го Сирський був одним із командувачів контрнаступу на Харківщині.

При цьому, за непідтвердженою офіційною інформацією, у Олександра Сирського та Валерія Залужного були різні погляди на те, що треба робити з Бахмутом. Спочатку щодо того, чи варто було раніше виходити з міста взимку 2023 року, а потім – чи варто було наступати на місто вже влітку та восени 2023 року паралельно з контрнаступом на півдні. Сирський у 2023-му керував східним угрупуванням військ, яке вело бої на найгарячіших ділянках фронту. Бій під Бахмутом був у його відповідальності. Як писала New York Times, влітку 2023 року на одній із нарад американські стратеги настійно рекомендували Залужному зосередитися на прориві на південному напрямку, а не розпорошувати ресурси між південним та східним напрямом. Залужний із цим нібито погодився, проте українська армія продовжувала наступальні бої за Бахмут, за які відповідав Сирський. В одному зі своїх інтерв'ю Сирський назвав наступальну битву під Бахмутом, де загинули тисячі українських військових, «принциповою справою та честю». Він казав, що ЗСУ можуть оточити захоплене рашистами місто, проте цього так і не сталося.

Про те, який вплив чинитиме зміна головкому ЗСУ на перебіг бойових дій, говорити дуже рано. Досить поширена думка, що Залужний, який має більш ніж двадцятирічний військовий досвід, часто перечив президенту, а Сирський, мовляв, виконуватиме всі його «хотілки». Тим часом військових, з якими поспілкувалася Lenta.UA, турбує не лише факт надзвичайної близькості Сирського до ОП, а й стиль його управління. Діючі воїни ЗСУ off the record підтверджують: чутки про те, що новий головком, скажімо так, не надто дбайливо ставиться до збереження життя солдатів, небезпідставні. Крім цього військові нарікають, що генерал Сирський заражений неприємною профхворобою - мікроменеджментом. Тобто він любить втручатися в управління підрозділами аж до рівня роти, що на позиції головкому, який має оцінювати ситуацію глобально та приймати оперативні рішення, явно не в плюс. Утім, очевидно, що визначальну роль у діях ЗСУ таки відіграватимуть об'єктивні чинники. Зокрема – брак особового складу та найгостріший дефіцит боєприпасів. Це навряд чи дозволить ЗСУ розгорнути найближчим часом масштабний наступ. Також за головкома Сирського, на думку деяких військових експертів, менш імовірно, що ЗСУ перейдуть до більш маневреної війни і відходитимуть із позицій, за утримання яких доводиться платити досить високу ціну. Наприклад, в Авдіївці, яку, як і колись Бахмут, можливо, спробують обороняти якомога довше, хоча, як і з Бахмутом, все гучніше звучать сумніви щодо доцільності такої позиції.

Заявляючи про призначення Сирського, президент зазначив, що вже найближчим часом очікує від нього «реалістичний та детальний план дій Збройних Сил на поточний рік з урахуванням реальної ситуації на полі бою зараз і на перспективу». Зрозуміло, що всі деталі цього плану не будуть оприлюднені, проте навіть за деякими штрихами можна буде судити, яку тактику обрав новий головком і чим вона відрізняється від бачення Валерія Залужного.

«Проблема в тому, що зараз ніхто не чекає на великі перемоги ні з новим командувачем, ні зі старим. Усі чудово розуміють, що досить серйозні обмеження нині у ЗСУ, щоби ці перемоги видавати. Коли буде допомога з боку союзників України, невідомо, а саме від цього дуже залежить. Очевидно, що зараз на чолі Збройних Сил України ти великої популярності не заробиш, бо це буде дуже складна робота, яка жодної слави чи політичного капіталу не принесе», - зазначає політолог Петро Олещук.

Певною мірою згоден із ним його колега з експертного цеху Володимир Фесенко: «Призначення Сирського на посаду головнокомандувача ЗСУ є оптимальним варіантом. Серед усіх потенційних кандидатів він найбільше відповідає особливим вимогам цієї посади. Але слід розуміти, що подальша ситуація на фронті залежить не від прізвища головкома а від того, як швидко та якою мірою будуть вирішені проблеми із західною військовою допомогою для України».

Поки що ЗСУ чекають серйозні кадрові зміни. Новим командувачем Сухопутних військ замість Сирського стане Герой України, генерал Олександр Павлюк, який зараз обіймає посаду першого міністра оборони. Начальником Генштабу замість Шаптали, найімовірніше, стане нинішній командувач Силами територіальної оборони ЗСУ Анатолій Баргелевич.

Читайте також: Зеленський пояснив причини звільнення Залужного: ЗСУ потрібні зміни