Бюджетний фініш: які показники головного кошторису країни затвердили законодавці

У четвер, 14 листопада 280 голосами «за» депутатський корпус Ради затвердив в цілому бюджет на наступний рік. Розгляд головного фінансового кошторису країни тривало всього-на-всього півтори години. Крім нардепів з провладної «Слуги народу» підтримали бюджет представники депутатської групи «За майбутнє», яку відносять до орбіти впливу олігарха Коломойського, а також позафракційні мажоритарники.

«Це хороший, реалістичний і збалансований бюджет, прийняття якого дасть нам можливість спокійно почати наступний рік», - сказала міністр фінансів Оксана Маркарова, не виключивши, що держбюджет може бути перевиконано в 2020 році. Взагалі, звернув на себе увагу той факт, що, презентуючи фінансову «біблію» країни на рік прийдешній, глава Мінфіну фактично не називала цифр, періодично акцентуючи лише на те, що уряд дотрималося всіх терміни і представило бюджет не «під ялинку».

Читайте також: З фракції «Слуга народу» виключили двох нардепів

Варто відзначити, що крайній термін прийняття закону про бюджет України - 1 грудня. Бюджет-2019 ухвалили в другому читанні 23 листопада, бюджет-2018 - лише 7 грудня. Бюджет-2017 був прийнятий під ранок 21 грудня, а бюджет 2016 - і зовсім в 4 ранку 25 грудня. Так що в календарному плані дійсно спостерігається певний прогрес. Але це - процедурна форма, зі вмістом не все так однозначно. Незважаючи на те, що після першого читання уряд отримав доручення «вжити рішучих кроків по наближенню в 2020 році розміру прожиткового мінімуму до його реальної величиною, яка може становити розрахунково близько 4251 грн», з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум становитиме 2027 грн. в місяць, а до кінця року зросте до 2189 гривень. Зараз він становить 1564 грн.

Як пояснювала раніше міністр соцполітики Юлія Соколовська, до прожиткового мінімуму прив'язане багато інших бюджетних виплат - від соціальних пільг до зарплат суддів і прокурорів. Якщо різко підвищити цей показник, інші бюджетні витрати зростуть пропорційно. Отже, уряд пропонує спочатку прийняти закон, який «відріже» прожитковий мінімум від соцвиплат, а потім вже підвищувати його. Втім, це плани Кабміну з прицілом на наступний бюджет 2021 року. У наступаючому році в цьому плані нічого не зміниться.

«Ми повинні бути чесними перед собою: у нас не відбулося того дива, на яке ми розраховували, або на яке розраховувала країна», - каже голова Комітету з питань фінансів, нардеп від «Слуги народу» Данило Гетманцев. «Напевно, тому, що чудес не буває. Напевно, тому, що нам дісталася спадщина у вигляді кожної третьої гривні на погашення заборгованості перед кредиторами. У вигляді мінімальної пенсії в розмірі 1564 гривень. У вигляді прожиткового мінімуму, який вдвічі відрізнявся від реального, порахувати державою. Це бюджет компромісу в межах тих обмежених ресурсів, які сьогодні має держава», - робить висновок нардеп.

Чи не віддавши за бюджет жодного голосу, представники фракцій ЄС, ОПСЖ, «Батьківщина» і «Голос», між тим, без особливого «вогника» критикували представлену Кабміном кошторис-2020. Конкретними цифрами і статтями ніхто з представників парламентської меншості особливо не проходився, все звелося до загальних фраз, мовляв, обіцяне економічне зростання - відсутнє, кінець епохи бідності - теж. Подивимося, як же виглядає підсумкова бюджетна картина зразка 2020 року. Видатки загального фонду бюджету будуть трохи перевищувати 1 трлн грн. При цьому майже 350 млрд на їх фінансування має надійти з запозичень. Третина (близько $ 5 млрд) з запозичень має надійти ззовні, де уряд планує запозичити під 8%, а решта - з внутрішнього ринку, де борги будуть коштувати 14,6% річних.

Для виплати попередніх боргів в бюджеті на 2020 рік закладено майже 283 млрд грн, з яких понад 120 млрд грн. піде на погашення зовнішніх боргів, майже 162 млрд - на виплату внутрішніх боргів, і ще більше 141 млрд грн - на обслуговування цих боргів. Для порівняння: всі витрати на національну безпеку і оборону складуть не менше 223 млрд грн.

Загалом, державний борг України в 2020 році складе 45,3% ВВП країни. Відзначимо, що на початку 2019 він становив 59 відсотків. За словами міністра фінансів Маркаровой, через рік-два «борг взагалі перестане бути проблемою для України».

Між першим і другим читанням проекту бюджету-2020 чиновники заявляли про перегляд головних економічних показників, на яких розрахована кошторис країни: мовляв, попередній прогноз був зроблений ще в травні цього року, і з тих пір дещо змінилося. Але в підсумку можна побачити, що зміни виявилися не такими вже кардинальними. Показник зростання ВВП погіршився з 4% до 3,7%. При цьому інфляція повинна скоротитися - з 6,1% в першому варіанті до 5,5% у другому. Курс долара знизили з 28,1 гривні до 27-ми.

До другого читання помітно виросли прогнозовані доходи від приватизації - до 12 млрд грн. У попередньому варіанті уряд закладав тільки 5 млрд, пояснюючи це тим, що не хоче повторювати багаторічну практику закладки в бюджет завищених доходів від приватизації, які виконувалися лише на кілька відсотків. Наприклад, в бюджеті на 2019 рік було закладено 17 млрд грн. приватизаційних доходів, а надійшло на даний момент тільки 400 мільйонів.

У доходах також з'явилася і нова стаття - від продажу ліцензій на проведення азартних ігор, від чого уряд планує отримати 3 млрд грн. Однак сам закон про легалізацію грального бізнесу депутати поки не розглядали. Втім, ці доходи, якщо вони і будуть, повинні зараховуватися не в загальний, а до спеціального фонду бюджету, тому на головні витрати відсутність цих доходів ніяк не вплине.

Істотною зміною стало перерозподіл 28 млрд грн., які в початковому варіанті проекту бюджету були в розпорядженні РНБО. Левова частка цих коштів - 14, 5 млрд грн - відійшла Міністерству оборони. З чуток, гроші заливалися «під» попереднього секретаря РНБО Олександра Данилюка, але після його звільнення все змінилося.

Серйозно зменшено - на 2 млрд грн - витрати на проведення перепису населення, яка повинна пройти в кінці наступного року. Міністр КМУ Дмитро Дубілет заявив, що уряд «знайде дешевий спосіб проведення перепису».

В цілому, в статті доходів додалося трохи більше 14 млрд грн. У видатках - 11 млрд.

На медицину в проекті бюджету заплановано на 10% більше, ніж в нинішньому році. Додаткові кошти планується направити на реформу екстреної допомоги - за 1,9 млрд куплять 470 автомобілів «швидких» і побудують 25 нових пунктів невідкладної допомоги. На закупівлю ліків виділять 9,7 млрд, що на третину більше, ніж у цьому році, на лікування українців за кордоном, а це, перш за все трансплантація, 1,09 млрд проти 689 млн у нинішньому році.

В цілому, доходи бюджету-2020 становлять 1,093 трильйона, а витрати - 1,195 трлн, і це зростання на 65 мільярдів у порівнянні з поточним роком. Найбільша стаття витрат - на армію, поліцію і Національну гвардію: 245,8 мільярдів гривень.

Дефіцит бюджету, за розрахунками урядовців, складе 94,3 млрд грн - до другого читання він був зменшений на 855 мільйонів.

Незважаючи на оперативність розгляду і затвердження кошторису, не обійшовся бюджетний процес і без скандалу. Абсолютно несподівано всупереч рішенню профільного комітету 275 голосами нардепи (більшість - «слуги») підтримали поправку, яка залишає в місцевих бюджетах частину акцизного податку. За проектом Кабміну частина акцизу на паливо (13,44%) передбачалося забрати до держбюджету і зарахувати в дорожній фонд. А автор поправки, мажоритарник з Івано-Франківської області Зіновій Андрійович запропонував залишити податок в місцевих бюджетах. Напередодні його правку відхилив бюджетний комітет і уряд, заявивши, що вони не можуть допустити, щоб дорожній фонд був недофінансовано на 7,7 млрд. грн. на екстреному засіданні фракції «Слуга народу» глава Кабміну Олексій Гончарук всіляко намагався переконати нардепів повернути цю правку на переголосування і відхилити її, але марно - гроші з акцизу в кінцевому рахунку залишили в місцевих бюджетах.

Наталія Ромашова

Читайте також: У «Слузі народу» пояснили швидкість прийняття держбюджету