Війна і мирВійна

Апофеоз самодурства чи почуття безвиході: навіщо Путіну анексія

19:47 02 жов 2022.  2739Читайте на: УКРРУС

Незважаючи на всі очевидні та завуальовані «ні», Путін таки поставив свій автограф під указом про «визнання незалежності» частково окупованих Херсонською та Запорізькою областями, а також влаштував шоу на Красній площі. З якою метою Кремль пішов на цей крок і як він відіб'ється на загальновійськовій обстановці, розбиралася Lenta.UA.

Підписання Путіним указів про визнання «незалежності» частини окупованих Запорізької та Херсонської областей, а також захоплених ще у 2014 році Донецької та Луганської областей, де у 2014 році були проголошені «народні республіки», стало апогеєм «мистецтва» Кремля, який продовжує судомно незважаючи на провали як на політичних, так і на суто військових фронтах.

У текстах документів сказано, що рішення приймається «відповідно до загальновизнаних принципів та норм міжнародного права, визнаючи та підтверджуючи принцип рівноправності та самовизначення народів, закріплений у статуті ООН та враховуючи волевиявлення народу на референдумі, що відбувся 27 вересня». Про те, що вказані тези не стоять паперу, на якому написані, говорити зайвий раз не варто — все лежить на поверхні.

Читайте також: ЗСУ звільнили та взяли під контроль Лиман

Але Кремль, чудово розуміючи юридичну нікчемність усіх цих рішень, продовжує карнавалити. У п'ятницю, 30 вересня, на Червоній площі для путінських «хотілок» пройшла акція підтримки анексії захоплених українських територій, а в Адміністрації президент РФ – церемонія підписання відповідних «договорів». Вже наступного тижня в обох палатах російського парламенту очікується голосування щодо анексії українських регіонів, жоден з яких не контролюється Росією повністю. Лише після цього Путін зможе закріпити «приєднання» до Конституції країни-агресора.

Судячи із загальної картинки, процес «приєднання» рухається за накатаною колією кримського сценарію. У березні 2014-го, нагадаємо, незмінний господар Кремля, якраз після «референдуму» на півострові підписав із «владою» АРК договір про прийняття до складу Росії. Потім Путін вніс його на розгляд до Конституційного суду, а далі – на ратифікацію до Держдуми та Ради Федерації, які за допомогою відповідного голосування дали анексійне «добро».

«Після проведення псевдореферендумів та нарощування противником своїх сил не виключається ескалація ситуації. Це характеризуватиметься завданням ударів противника по критичній інфраструктурі з одночасною спробою активізації бойових дій з метою захоплення всієї території Донецької, Запорізької та Херсонської областей України», - заявив недавно заступник начальника головного оперативного управління Генштабу ЗСУ Олексій Громов.

Тобто, незважаючи на те, що всі ці «приєднувальні» рухи Кремля де-юре нічого не змінюють, де-факто вони, схоже, таки вплинуть на фронтову оперативну обстановку. Власне, з цієї причини президент Зеленський скликав екстрене засідання Ради нацбезпеки та оборони. Росія не отримає нову територію України. Росія лише приєднає себе до катастрофи, що вона принесла на окуповану територію нашої країни. Позбавлення всього російського суспільства нормальної економіки, гідного життя та поваги до будь-якої людської цінності буде ціна того, що одна людина в Росії хоче продовження цієї війни. Але ми знаємо, як реагувати на будь-які дії Росії», - заявив президент Володимир Зеленський, додавши, що шлях до будь-яких переговорів з Кремлем тепер закритий.

Російська влада заявляє, що кожен псевдореферендум отримав від 87 до 99% схвалення громадян України. Проте результати «волевиявлення» з цілком очевидних причин не визнала жодна країна світу, а представники міжнародних організацій наголосили, що ця процедура була організована в умовах військової окупації та апріорі не може мати жодних законних юридичних наслідків.

У свою чергу генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш написав у своєму Twitter, що «будь-яка анексія території держави іншою державою, що стала результатом погроз або застосування сили, є грубим порушенням принципів Хартії Організації Об'єднаних Націй та міжнародного права».

Євросоюз і Вашингтон вже наголосили, що путінське рішення про «приєднання» окупованих територій України матиме тяжкі наслідки для економіки РФ.

Реакція всього цивілізованого світу, який в унісон заявив, що за жодних обставин не визнає легітимізацію Кремлем результатів фейкових «референдумів» з усіма рішеннями, була цілком прогнозованою. Чи знали про це Путін? Безперечно. Тому виникає закономірне питання про те, навіщо Кремлю саме зараз знадобилося це обтяжене серйозними наслідками рішення та як розвиватимуться події далі.

У Лондоні терміновість анексії РФ територій України та одночасне оголошення в Росії так званої часткової мобілізації пояснюють провалом путінської «спецоперації». "Ця терміновість викликана побоюваннями неминучого наступу України та очікуванням більшої безпеки після формального приєднання до Росії", - повідомляє британська розвідка. Там також не виключають, що Кремль може формально приєднати українські території до свого складу як шантажний привод для застосування зброї масової поразки. До речі, саме ядерними погрозами було пронизано виступ самого бункерного мешканця, коли він оголошував про проведення так званих «референдумів» і часткової мобілізації в РФ.

«Москва воліє повторити кримський сценарій. Щоб, як і 2014 року, після проведення псевдореферендуму заявити про непорушність кордонів. Все заради того, щоб світова спільнота стримувала контрнаступ українських сил, як це було вісім років тому у Криму. Російський режим хоче вступити двічі в одну річку, використовуючи ті ж самі наративи», - зазначив в ефірі телемарафону провідний спеціаліст Дипломатичної академії при МЗС Станіслав Желиховський.

Водночас військовий експерт Михайло Жирохов переконаний, що таким чином голова Кремля намагатиметься перевести «СВО» на інший формат і почне мобілізувати українців з анексованих регіонів. Експерт вважає, що «плебісцити» проводилися саме для того, щоб окуповані території закріпити на законодавчому рівні та оголосити там військовий приз.

«Зрозуміло, що ніхто адекватний у світі не визнає ні «референдумів», ні їхніх результатів, ні, тим більше, майбутнього рішення Росії про анексію. Але, напевно, знайдеться кілька країн, які цю анексію визнають, як було з Кримом, можливо, таких країн буде й більше. Але Україна має чітко заявити, що у разі визнання анексії української території якоюсь країною, ми не просто розірвемо дипломатичні відносини з цією державою, а й вважатимемо її нашим ворогом. Що стосується Росії, то немає сенсу посилатися на міжнародне право, статут ООН, Конституцію України, яка не передбачає місцеві референдуми з таких питань. Очевидно, що поки що РФ не буде знищена і не перестане існувати в сьогоднішньому державному форматі Україна завжди буде в небезпеці. Тому віримо у ЗСУ, які обов'язково звільнять українську територію від рашистських загарбників, включаючи Крим», - каже політолог Віталій Бала.

Тим більше, що ЗСУ зараз активно виносить росіян із захоплених територій. Наразі російські війська контролюють практично всю Херсонську область, а також частини Запорізької, Донецької та Луганської областей. Звільнення Лимана нашими воїнами стало найсильнішим репутаційним ударом по Кремлю: тепер про Харківську область окупанти можуть забути. Так, і загалом, за фактом весь «бліцкриг» уже провалений, і це розуміють усі: повністю «визволителі» не окупували жодного з цих українських регіонів.

За великим рахунком, коментувати по суті убогий фарс під назвою «референдуми» немає сенсу. І все ж, слід виходити з того, що при владі в Росії перебувають не лише неадеквати. І ці персонажі, напевно, мають якісь раціональні плани. Версій щодо змісту цих планів у експертному полі циркулює чимало. Анексію, серед іншого, розглядають і як перехідний етап до агресивнішого ядерного шантажу, і як спробу мобілізації громадської думки в Росії для нібито «захисної» війни, оскільки разюча невідповідність між пропагандистськими фантомами та суворою дійсністю є для Кремля катастрофою. Мобілізація, яку оголосив Путін, викликала грандіозну паніку у Росії. А це хоч якесь, хай і дуже криве пояснення тому, чому зараз військкомати намагаються погнати сотні тисяч росіян на фронт.

«Очевидно, що в умовах і ситуації цугцванга, що склалися, найбільш цінним для Путіна ресурсом став час, який дає йому надію на зміну ситуації. Зверніть увагу на його – Путіна – тактику. Поруч із усіма цими шоу із псевдореферендумами він створює умови, за яких його заміна на президентській посаді ні до чого не приведе. Перед 24 лютого, нагадаю, він влаштував показні збори, під час яких кожен із наближених мав підтвердити перед софітами телекамер, що особисто підтримує визнання «незалежності» квазіреспублік на Донбасі. Тепер же, після остаточного оголошення анексії чотирьох областей України, у розмовах про заміну Путіна не буде сенсу, адже це рішення мають підтримати обидві палати російського парламенту та Конституційний суд. Тобто кожен представник так званої російської еліти має підписатися під цим явно злочинним рішенням. І цей увесь ланцюжок не має жодного відношення до законності чи дотримання процедур. Ця історія про те, що побудовану конструкцію практично неможливо буде демонтувати поодинці. Таким чином, Путін сьогодні навмисне створює ситуацію, коли його наступник не зможе відмотати все назад завдяки виключно особистим домовленостям на Заході. І це робить ідею усунення Путіна з посади набагато менш привабливою. Путін, зауважте, дедалі активніше і частіше виходить із бункерної тіні на публіку, роблячи беззмістовним палацовий переворот прямо зараз і виграє таким чином час», - зазначає у розмові з Lenta.UA один із чинних українських дипломатів.

Втім, здебільшого, підвищення ставок Путіним є усвідомленням безвиході ситуації, в якій він опинився. Просто кінець може бути швидким – якщо все-таки його вирішать скинути, або він тягтиметься ще довго: за рахунок одноплемінників, яких кидатимуть у «вогнище» війни.

На переконання нашого співрозмовника, путінське бажання «зацементуватися» у владного керма – додатковий аргумент на додачу до незліченної кількості інших на користь того, що Захід має максимально посилити збройну допомогу офіційному Києву не колись, а вже зараз. Причому посилити від рівня Україна не програє до рівня Україна безперечно переможе, бо цілком зрозуміло, що ЗСУ, незважаючи на анексію, і надалі наступатимуть, відбиваючи захоплені території. Після чергових кроків Кремля риторика Заходу змінюється саме в потрібному для нас напрямі, і це вельми обнадійливий сигнал.

Читайте також: ЗСУ зайшли до Лимана: йдуть жорстокі бої

Ромашова Наталя

Найпопулярніше