10 лютого 1942 року Глену Міллеру було вручено перший в історії "золотий диск"

Кінематографічний "Оскар" у музиці має свій аналог - премію Grammy. А от у музичного "золотого диска" в кіно аналог був би в тому випадку, якби фільм нагороджували за певну цифру касових зборів чи кількість глядачів - як "золотий диск" вручають за тираж грамплатівки. У різних країнах цей тираж для отримання нагороди має бути різним, наприклад, у США – 500 тис., у Великобританії – 100 тис. тощо. Як у випадку з Grammy, "золотий диск" вручають виконавцям не лише естрадної, а й симфонічної музики, але, як і у випадку з Grammy, про цю другу категорію лауреатів пишуть набагато менше.

Почали ми з порівняння з кіно тому, що перший в історії "золотий диск" був вручений саме за пісню "Чаттануга Чу-Чу", написану для кінофільму, культову на той час "Серенаду Сонячної долини" з участю знаменитої фігуристки Соні Хені та виконану джаз-оркестром Глена Міллера.

Сингл на 78 об/хв, який на час нагородження вийшов тиражем 1 млн. 200 тис. копій, був записаний 7 травня 1941-го року, 7-го грудня він піднявся на перший рядок хіт-парадів США і знаходився там 9 тижнів. А 10 лютого 1942-го року президент компанії Ар-Сі-Ей, у студії якої було записано платівку, вручив її, вкриту золотим лаком, Глену Міллеру під час "живої" радіотрансляції запису.

Сама пісня була задумана композитором Гаррі Уорреном на текст Мака Гордона, коли вони їхали поїздом Південною залізницею. Починаючи з кінця XIX століття потяги, що прямували з півдня на північ США, проходили через містечко Чаттануга (штат Теннесі). Перший поїзд, що проїхав муніципальною залізницею з Цинциннаті до Чаттануги, отримав прізвисько "Чаттануга Чу-чу", звідси і назва пісні. Як можна легко почути, на початку оркестр Глена Міллера імітує звуки поїзда.

Останній паровоз пройшов через станцію Чаттануга 1973-го року, а потяг - 1970-го. Зараз там музей та готель.

Фото: станція Чаттануга Вікіпедія