«Могілізація» у дії: яку ціну заплатить Путін за частковий призов

У Росії тривають стихійні протести проти мобілізації на війну з Україною. Наприклад, у Дагестані люди під акомпанемент попереджувальних пострілів силовиків у повітря перекривали шосе і скандували «ні війні», а в Якутії, вигукуючи те саме гасло, водили хоровод на центральній площі. Мають також і радикальніші форми незгоди як ось підпали військкоматів чи навмисні вбивства військових чиновників регіонального рівня.

Незмінний господар Кремля, нагадаємо, оголосив «часткову мобілізацію» на війну з Україною 21 вересня. Власне, з цього дня у різних містах та селищах Росії тривають несанкціоновані акції протесту або проти мобілізації взагалі, або проти її масового характеру. За даними російської правозахисної організації (оголошена Кремлем «небажаною» - ред.) ОВС-Інфо, всього за останні шість днів на протестах проти мобілізації в різних містах Росії було затримано понад дві з половиною тисячі людей.

Читайте також: Кремлівські ілюзіоністи: чому «референдуми» на захоплених територіях не допоможуть Путіну

Відреагував на ситуацію в країні-агресорі у своєму традиційному вечірньому телезверненні президент Володимир Зеленський. Зокрема, чинний глава держави пообіцяв гуманне ставлення до російських солдатів, які вирішать добровільно здатися в полон. Українські військові звертатимуться з ними цивілізовано та відповідно до міжнародних конвенцій, запевнив Зеленський. «Не взяти повістку краще, ніж загинути на чужій землі військовим злочинцем. Втекти від злочинної мобілізації краще, ніж бути скаліченим і потім відповідати перед судом за участь в агресивній війні. Здатися в український полон краще, ніж загинути під ударами нашої зброї», - акцентував Зе, принагідно пообіцявши, що, по-перше, російська влада не дізнається про обставини потрапляння в полон, а по-друге, жоден росіянин не буде виданий Москві проти його волі. Заклик українського президента прозвучав, зазначимо, на тлі підписання Путіним указу про збільшення покарання за дезертирство та непокору наказам – тепер обвинуваченим за ними загрожує до десяти років в'язниці.

Як заявив Путін, а за ним і міністр оборони РФ Сергій Шойгу, мобілізації підлягають ті, хто відслужив в армії, має військово-облікову спеціальність. Крім того, мобілізовані будуть ті, хто має бойовий досвід. Шойгу сказав, що це торкнеться лише одного відсотка від загального мобілізаційного ресурсу. Загалом, за словами тамтешнього профільного міністра, буде призвано до армії 300 тисяч осіб. Тим часом у тексті указу ніяк не визначено всі обмеження, про які говорили Путін і Шойгу. Там лише йдеться про те, що мобілізація буде частковою. Тобто, не виключено, що через абстрактні формулювання російський правлячий режим намагається замаскувати справжні масштаби мобілізації.

Слід окремо відзначити, що про можливість проведення повної чи часткової мобілізації у Росії активно говорили ще на початку травня. Тоді вважали, що Володимир Путін може приурочити оголошення війни Україні якраз до Дня перемоги 9 травня, і за цим негайно буде оголошення мобілізації. Але цього згодом так і не сталося. Багато хто вважає це результатом побоювань розвластей з приводу того, що такий крок може спричинити невдоволення в суспільстві. Проте провести загальну чи хоча б часткову мобілізацію Путіна систематично закликали багато «патріотично налаштованих» російських політиків, пропагандистів, блогерів і так звані експерти. Причому ці вимоги часом публікувалися у досить різкій і навіть образливій для Кремля формі.

Ключовим аргументом прихильників оголошення «повноцінної війни» був такий: без проведення мобілізації Росії загрожує «залізна» поразка на фронті. До речі, частково ці прогнози вже справдилися: хоча рашисти поки що, на жаль, не зазнали повного фіаско, але Україна змогла скористатися нестачею живої сили окупантів на фронті, зібрати та підготувати достатньо військ, щоб провести блискучий у всіх сенсах контрнаступ під Харковом. Але чи стане «мобілізаційним» рішенням бункерного мешканця рятівним засобом для «визволителів» на лінії фронту з одного боку, а на політичному фланзі для Кремля, з іншого? Навряд чи. Чим глибше Путін поринає у тему так званої часткової мобілізації, тим безвихіднішою для нього стає ситуація, - констатують експерти.

«Усі ці мобілізаційні дії спрямовані на те, щоб прикрити ганьбу Кремля, яка побачила весь світ на Харківщині. Тобто всім стало зрозуміло, що армії, про яку багато років розповідала російська влада, насправді не існує. Путін не має часу і відлік триває, наприклад, до наступної поразки на Херсонщині. Але чи «з'їсть» російський народ ще одну поразку – велике питання. Оголошена часткова мобілізація потихеньку, але таки розхитує ситуацію в Росії. Цілком можливо, що Кавказ стане тим кластером, який підпалить усю РФ. Однак у будь-якому разі це станеться не сьогодні та не завтра. Потрібен час… Зараз мобілізовані бояться їхати в Україну, але потім вони поїдуть назад: хтось у пакеті, а хтось – поранений. І це теж буде ударом по Путіну. Тому, я не думаю, що Путін зараз гратиме у довгу. Він, найімовірніше, максимально скорочуватиме дистанцію і завдаватиме тих ударів, які, на його думку, можуть бути результативними тут і відразу», - зазначає політолог Олег Лісовий.

Говорячи про потенціал протестних акцій, зокрема їхню гіпотетичну користь для нашої з вами країни, експерт робить наступний акцент: «Передусім мене не влаштовує тональність протестів. Вона була б продуктивною, якби ця протестна хвиля мала антивоєнну, а не антимобілізаційну тематику. Тобто виходить, що саму війну вони десь підтримують, коли воюють не вони, але не бачать причини. Так ось, причина має бути чітко позначена – це війна, а війна – це Путін. Коли причина буде артикулована, можна очікувати, що протестні хвилі набудуть політичного характеру. Зараз же, гадаю, ці хвилі не наберуть масовості, бо тамтешні силовики мають ресурси придушити їх на корені. Але мобілізаційна медаль має й інший бік – це «двохсоті» і «трисоті». Коли їх буде, в чому немає жодного сумніву, багато, всі ці похоронки стануть значно потужнішим впливом на росіян, ніж роспропаганда. І ось тоді цілком можливо спалахнуть масові протести, які спиратимуться на гіркий досвід втрати рідних і близьких. Це буде набагато потужніша хвиля».

Не секрет, що на сьогодні, мабуть, найбільшою проблемою для російських військ у війні з Україною стала нестача особового складу. На думку експертів, російська армія має кількісну перевагу у військовій техніці, фронтовій та стратегічній авіації, військово-морських силах, проте перш за все їй не вистачає «визволителів». За різними оцінками, ЗСУ перевершують російські війська у зв'язку, високоточній зброї тактичного рівня, засобах розвідки та спільної організації, але головне – Україна має чисельну перевагу в живій силі. І наша країна повною мірою реалізувала цю перевагу під час нещодавнього наступу під Харковом. На ділянці фронту, який був обраний для удару, щільність російських військ була вкрай невисока і ЗСУ вдалося досягти переваги, прорвавши російську оборону.

Очевидно, що дефіцит живої сили на фронті неможливо компенсувати нічим – танки, артилерія, ракети, тим більше авіація та флот не можуть захоплювати та утримувати територію. Це може зробити лише піхота. Жива сила потрібна як ведення бойових дій, а й утримання території.

Кремль, як відомо, намагався впоратися з нестачею військ, набираючи добровольців у регіонах і навіть агітуючи ув'язнених вступити у відому приватну військову компанію «Вагнер». Втім, такі заходи, очевидно, не допомогли вирішити цю проблему кардинально, тому Путін і пішов на так звану часткову мобілізацію, яка несе за собою віз та маленький візок проблем. Яких?

По-перше, це вищезгадані антимобілізаційні мітинги. Так, вони сьогодні, враховуючи масштаби самої Росії, є нечисленними та малопомітними, проте протестна «вода» так чи інакше точить каміння кремлівського режиму.

По-друге, досить гостро постає питання забезпечення мобілізованих. Якщо РФ вдасться мобілізувати, як обіцяв Шойгу, 300 тисяч осіб, то перед російським міністерством оборони виникне проблема знайти для них все необхідне. Радянські запаси тут допоможуть мало, бо воювати в чоботях, сталевих касках та гімнастерках у XXI столітті проти української армії, озброєної за західними стандартами, погодьтеся, не найкращий для Кремля варіант. Крім цього, виплати та різні пільги мобілізованим можуть стати суттєвим навантаженням на російський держбюджет, планування якого зараз відбувається за дуже тяжких обставин. 2022-й РФ вперше за довгі роки закінчить з дефіцитом як мінімум 1,6 трлн рублів. Тамтешній прем'єр Михайло Мішустін недавно заявив, що найближчі три роки теж будуть дефіцитними. 2023 року дефіцит держбюджету складе 3 трлн рублів, а це 2% ВВП. Поки що, до речі, до кінця не ясно, чи враховують ці параметри всі санкційні ризики, а також витрати на мобілізацію, які можуть виявитися, дуже й дуже високими. Ще одна потенційна гігантська стаття видатків російського уряду – утримання окупованих територій України, якщо, звісно, «визволителі» зможуть їх утримати. Що це сумарно означає для пересічного російського обивателя? Те, що тих, кого безпосередньо не торкнеться мобілізація і війна, неодмінно і неминуче торкнеться економічна криза.

По-третє, зі стартом мобілізації може виникнути проблема підготовки військовослужбовців. Судячи зі слів Путіна і Шойгу, мобілізація проходитиме в кілька хвиль, і насамперед до армії потраплять люди, які мають бойовий досвід або відслужили термінову службу, а також мають військово-облікову спеціальність. Але в будь-якому випадку в частинах та з'єднаннях необхідно буде провести бойове злагодження, а також підготовку мобілізованих, більшість з яких, ймовірно, вже могли втратити професійні військові навички. Підготовка мобілізованих «визволителів» за оцінками військових експертів у середньому може тривати два-три місяці. Цей тимчасовий зазор навряд чи не використовують героїчні у всіх сенсах ЗСУ.

Нарешті, не слід забувати у тому, що мобилизация - захід примусовий. Тобто мобілізовані відрізняються від контрактників і добровольців насамперед тим, що останні йдуть служити доброю волею. Іншими словами, відмінність – у мотивації, яка у росіян сьогодні відсутня. Про це, серед іншого, свідчить надактивне «голосування ногами», коли, щоб уникнути мобілізації, російські чоловіки, які підпадають під частковий путінський призов, у пожежному порядку залишають межі Росії.

Читайте також: У РНБО розповіли, що Україна згодна обговорювати з Путіним