Третій – зайвий: чи припинить Китай допомагати Путіну у російсько-українській війні

Держсекретар США Ентоні Блінкен здійснив кількаденний візит до Китаю. Одним з головних завдань американської дипломатії, що відкрито декларувалися, було домогтися від Пекіна відмови від сприяння Росії в розвитку її військово-промислового комплексу.

Слід зазначити, що напередодні візиту Ентоні Блінкена до КНР із Вашингтона раз у раз звучали заяви з приводу того, що обурює американську сторону в поведінці Китаю і як США мають намір з цим боротися. Але до початку зустрічі в Пекіні face to face держсекретаря США з його китайським колегою Ван І сторони помінялися ролями. «Відносини між Китаєм та США починають стабілізуватися. Але в той же час негативні фактори у відносинах все ще посилюються», - заявив Ван І, зустрічаючи держсека США в резиденції Дяоюйтай.

І тут же, що називається, не відходячи від каси, перейшов до відкритих звинувачень. «Законні права Китаю на розвиток необґрунтовано пригнічуються і наші основні інтереси стикаються з проблемами. Сполучені Штати не повинні втручатися у внутрішні справи Китаю, пригнічувати розвиток Китаю та переступати червоні лінії, коли йдеться про суверенітет, безпеку та інтереси розвитку Китаю», - заявив Ван І.

Тим часом, м'яко кажучи, далека від гостинної риторика китайського дипломата не вибила Ентоні Блінкена з колії. Більше того, держсекретар США відповів примирливо. Акцентувавши, що «дипломатія віч-на-віч незамінна», він зауважив, що дві країни мають якомога «ясніше говорити про ті галузі, де є розбіжності – принаймні, щоб уникнути непорозуміння та прорахунків». І пообіцявши бути на переговорах з китайським візаві «дуже чітким і прямим», висловив надію на успіх переговорів.

Через п'ять з половиною години – саме стільки зайняли переговори глав дипломатичних відомств – Ентоні Блінкен зазначив, що розмова з Ван І вийшла «ґрунтовною і конструктивною».

«Держсекретар обговорив занепокоєння щодо підтримки КНР російської оборонно-промислової бази», - повідомив про рандеву офіційний представник Держдепартаменту США Меттью Міллер. В інші деталі сторони вдаватися не стали.

Саме після розмови з Ван І Ентоні Блінкена чекала зустріч із головою КНР. Слід зазначити, що вітання Сі Цзіньпіна виявилося куди м'якшим, ніж те, яким пана Блінкена зустрів Ван І. «Обидві країни мають бути партнерами, а не суперниками», - заявив зокрема Сі, додавши, що у сторін «є ще низка питань, які необхідно вирішити, і є простір для подальших зусиль». «Ми сподіваємось, що США також зможуть позитивно оцінити розвиток Китаю. Коли цю фундаментальну проблему буде вирішено, відносини справді зможуть стабілізуватися, покращитися та рухатися вперед», - підсумував голова КНР.

Риторика ж китайських медіа дисонувала із позитивним настроєм Сі. «Залишається багато ворожості, що переважно підживлюється прихильністю Вашингтона до мислення з нульовою сумою (тобто не приносить вигоду нікому – ред.) та поданням Китаю як загрози», - зазначило, зокрема, інформагентство «Сіньхуа», додавши, що КНР не покладає "дуже великих надій" на візит пана Блінкена. Агентство не забуло нагадати про те, що Вашингтон ввів заходи контролю за експортом до Китаю високотехнологічних товарів, які можуть мати військове призначення, обмежив американські інвестиції в деякі високотехнологічні галузі Китаю та «вживав інших недружніх дій, мотивуючи їх міркуваннями національної безпеки», що Пекін трактував як спробу придушити його технологічний розвиток.

Дуже примітно, що за кілька днів до старту візиту пана Блінкена до КНР Держдепартамент США випустив свою щорічну доповідь про дотримання прав людини в країнах світу, де Китай знову звинуватили в «геноциді та інших порушеннях прав людини щодо уйгурів». У Пекіні такі звинувачення назвали відображенням «політичної брехні та ідеологічної упередженості».

Ось на такому, м'яко кажучи, далекому від безхмарності фоні проходив візит Ентоні Блінкена до Піднебесної, головною метою якого було заявлено намір відмовити китайську сторону від сприяння Москві. Чи вдалося - питання, оскільки коментарі американської сторони, як бачимо, досить скупі, а Китай в результаті і зовсім вирішив зберігати мовчання по даному кейсу.

«Результати візиту держсекретаря США Блінкена до Китаю свідчать про те, що домовитися ні про що серйозне, принаймні щодо України, не вдалося. Загалом, риторика була жорсткіша у китайської сторони. Це не свідчить про війну вже завтра, але фіксує, що Китай стоїть на своїй позиції і продовжуватиме допомагати Росії. З іншого боку, завжди слід робити поправку на східні традиції дипломатії, коли нічого не говориться відкрито і прямо, більш того, риторика часто не відповідає реальним діям. Але загалом навряд чи можна визнати візит Блінкена таким, що провалився – все ж таки тональність підсумкового звернення Сі залишилася формально партнерською. Але тенденції поки що далекі від позитивних. Як мінімум, для нас, адже Україна справді безпосередньо зацікавлена, щоб Китай зайняв хоча б більш нейтральну позицію у війні – припинив пряму підтримку Росії та накачування її зброєю та товарами подвійного призначення (верстатами для виробництва зброї насамперед)», - зазначає політолог Олексій Голобуцький.

У свою чергу відомий журналіст-міжнародник Віталій Портніков на своєму авторському Youtube-каналі констатує таке: «Схоже, що державний секретар США не отримав від своїх китайських співрозмовників жодного підтвердження того, що вони готові до нього прислухатися і відмовитися від поставок до Російської Федерації товарів подвійного призначення та активної співпраці з військово-промисловим комплексом путінської Росії. Китай не сприймає серйозно попередження США про нові санкції індикатором чого стала зустріч міністрів оборони РФ і КНР на саміті ШОС того ж дня, коли Блінкен був у Пекіні. Якщо говорити загалом, то у Сполучених Штатах не бачать, як змусити Росію відмовитись від продовження війни. У Вашингтоні й надалі сподіваються, що саме переговори можуть поставити крапку. Тим часом шлях до цих переговорів явно ускладнюється тим, що Китай та інші союзники Росії допомагають Москві продовжувати агресивну війну проти України та створювати досить великий військово-промисловий комплекс, який може забезпечувати цю війну, за словами Блінкена, до нескінченності».

Під дещо іншим – набагато оптимістичнішим кутом дивиться на ситуацію політолог Олександр Кочетков: «Звертає на себе увагу те, що в Китаї зараз відбувається помітна зміна оцінки війни. Зокрема у публічному просторі з'являються аналітичні матеріали про те, що Росія не здатна перемогти Україну. А якщо так, війну треба завершувати. Характерно, що це пишуть не якісь дисиденти, а люди, наближені до керівних кіл КПК. І йдеться не про єдину таку публікацію, тому на болотах смуток та сльози. До того ж, ми знаємо: Китай дуже дратує, що європейці змушені витрачати гроші на зброю замість того, щоб купувати китайські авто. А енергоносії зі знижкою 28% Росія все одно постачатиме китайцям, бо більше нема кому. Загалом, гадаю, може скластися конфігурація, що припинення бойових дій від недоімперії вимагатиме настільки багато впливових країн, що навіть дурний Путін змушений буде прислухатися».