Травневе нетримання: чому Москва активізувала ракетно-дронові атаки

«Масований ракетний удар Путіна у День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Понад 50 ракет та понад 20 шахедів з інфраструктури у Львівській, Вінницькій, Київській, Полтавській, Кіровоградській, Запорізькій, Івано-Франківській областях. Весь світ має чітко розуміти, хто є хтось. Весь світ не має права дати ще один шанс нацизму і, як і в 1945 році, лише єдиний вільний світ, який об'єднався в антипутинську коаліцію, може зупинити московських нацистів дією, а не словами», - прокоментував у середу, 8 травня, чергові атаки з небо президент Володимир Зеленський.

Учора рашисти завдали масованого удару по Україні. Зокрема, був запущений один «Кинжал», три «Іскандери» з Криму, чотири «Калібра», 45 крилатих ракет Х-101/Х-555, дві авіаракети Х-59/Х-69 із Запорізької області. Збити, за даними Повітряних сил, вдалося 33 крилаті ракети, всі «Калібри» та авіаракети.

Читайте також: Дві українські ГЕС виведено з експлуатації

При цьому британська розвідка повідомляє, що ракети Х-101 РФ почала оснащувати двома боєголовками. Друга боєголовка «спроектована для збільшеного уламкового ураження цілі», що робить її більш ефективною для ударів по неукріплених об'єктах. Вже зараз, втім, можна говорити, що наслідки удару 8 травня досить важкі.

Так, «Укренерго» заявляє, що були удари по енергетиці Вінницької, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Львівської та Полтавської областей. Є пошкодження об'єктів генерації. Зокрема, під удар потрапили три теплоелектростанції ДПЕК. Там суттєво пошкоджено обладнання. У соцмережах пишуть про ураження Ладиженської ТЕС у Вінницькій області. Також, як пізніше повідомило «Укренерго», пошкоджено гідроелектростанції. Які саме – офіційно не заявлялося. Але влада Кременчука заявила, що «у зв'язку із ситуацією, що склалася на Кременчуцькій ГЕС, буде здійснено аварійний скид води і як наслідок після проведених робіт спостерігатиметься підвищення рівня води в Дніпрі». Тобто, найімовірніше, саме ця станція потрапила під удар рашистів. Крім того, у Львівській області було вкотре атаковано підземне газове сховище у Стрийському районі. Мав місце також приліт по об'єкту цивільної інфраструктури і в Київській області. Про це заявив голова Броварів Ігор Сапожко, додавши, що пошкоджено електромережі. В «Укренерго» через вчорашній удар анонсували відключення світла по всій Україні, які торкнуться промислових споживачів та юросіб. Від експлуатації відключені дві гідростанції, що негативно відобразиться на маневрені потужності нашої енергетики.

У міноборони РФ визнали, що в ніч проти 8 травня били по об'єктах енергетики України. У відомстві Шойгу заявляють про ураження підприємств ВПК, чим було «суттєво знижено можливості України щодо випуску продукції військового призначення». Офіційний Київ цього не підтверджував.

Голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко, називаючи удари по енергетиці тероризмом, висловлює переконання в тому, що росіяни лютують, бо не можуть перемогти ЗСУ на полі бою. «Удари з енергетики України – це все суто терористична діяльність, і насправді вона спрямована проти цивільного населення України, аби створювати гуманітарну катастрофу. Адже енергетика – це не лише висвітлення, а й робота підприємств, зокрема, цивільного та комунального сектору. Іноді ми чуємо заяви окупантів, що це спроба вивести з ладу якісь військові об'єкти. Але вони зазвичай недоступні для ракетних ударів або дуже обмежено доступні. Загалом Росія перейшла з військового компонента абсолютно в парадигму якихось терористичних актів щодо цивільного населення. Росокупанти шаленіють, бо не можуть перемогти українську армію», - зазначив Іван Тимочко.

Про те, що на сьогодні понад 70% усієї української генерації зруйновано, пошкоджено чи окуповано, каже директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. При цьому він вважає, що допомогти нам покрити дефіцит кіловат можуть країни Європи, де ринок в цілому профіцитний: «Допомагати Україні можуть Молдова, Румунія, Угорщина, Словаччина та Польща. І на сьогоднішній день ми не маємо інформації, що в Євросоюзі існує якийсь дефіцит електроенергії. Навпаки, ринок електроенергії в ЄС зараз є профіцитним, особливо у травні. Я думаю, і в літні періоди так буде, оскільки в Євросоюзі збудовано дуже багато сонячних, вітрових електростанцій. Тому зараз дуже важливо, щоб Україна провела успішні переговори з Організацією системних операторів ЄС щодо збільшення ліміту на імпорт електроенергії – з 1,7 тисяч МВт до хоча б 2,5-3 тисяч МВт. Фізично це цілком можливо».

За словами Омельченка, з початку повномасштабної війни у нас залишилося всього 25-30% усіх потужностей, які ми мали до 24 лютого 2022 року, «тому сьогодні енергетична система знаходиться на порозі планових відключень». «Ввечері 8 травня відключення вже було застосовано з 18 до 23 години для промисловості та комерційних суб'єктів. Чи зачеплять вони населення? Це ще не факт. Все залежатиме від рівня споживання населенням у цей період», - підсумував експерт в ефірі телемарафону.

У свою чергу представник НЕК «Укренерго» Марія Цатурян зазначає, що про обмеження для населення поки не йдеться, але все залежатиме від нашого споживання, особливо в піковий час. «Якщо всі дотримуватимуться режиму економного споживання, то ми сподіваємося, що заходів обмеження промисловості буде достатньо для того, щоб збалансувати енергосистему і покрити той дефіцит, який викликали масовані російські атаки. Тим часом, треба розуміти, що ворог свідомо знищує наші енергооб'єкти, щоби занурити Україну в блекаут. До цього готові енергетики, до цього готові наші військові, до цього має бути готове населення. Тобто наші побутові споживачі повинні розуміти, що після таких атак можуть бути короткочасні перерви в енергоживленні, коли енергетикам потрібно дати час на те, щоб ліквідувати наслідки атак і повернути якомога більше обладнання», - наголосила пані Цатурян, додавши, що "Ми збираємося покривати дефіцит за рахунок імпорту електроенергії з Європи".

До речі, про Європу, а, точніше, про деяких європейських сусідів України. Під час учорашньої атаки поляки піднімали у небо свою авіацію. І ось як влучно цей епізод коментує експерт Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський: «Найкращу позицію партнерів щодо війни проти України показує одна новина про те, що поляки підняли вночі винищувачі під час ракетної атаки проти нашої енергосистеми. Чемно подивилися, що ракети росіян відлетіли у свої цілі – Добротвірську ТЕС та ПСГ у Стрию, а не кудись у Польщу, та посадили свої літаки. І, напевно, висловили глибоке занепокоєння. А потім «єврояструб» Радослав Сікорський (голова польського МЗС – ред.) на словах гарно ще раз підтримає політику «стратегічної невизначеності» Макрона. Хоча реальною підтримкою було б збити пару ракет за десятки кілометрів від свого кордону і сказати: «Ой, даруйте, ми просто думали, що вони в Польщу відлітають». Ну, а так це просто страх. Саме страх – слово, що повністю описує політику партнерів».

Партнери тим часом продовжують дискусії щодо запровадження військ в Україну. За даними італійської газети Corriere della Sera, НАТО планує на липневому саміті ухвалити декларацію, де буде закріплено відмову від спрямування сил до України. «Жодного чобота на землі» - повинен, за версією видання, говорити цей пункт. Теоретично така декларація не завадить країнам НАТО ввести війська в односторонньому порядку. Однак у такому разі опиниться під дуже великим питанням - чи прийде на допомогу цій країні весь Альянс, якщо по її території почне завдавати ударів путінська Росія. Очевидно, що якщо НАТО прийме цей «чобітний» пункт у своїй червневій декларації, це буде досить чітким сигналом для французького лідера Макрона та країн, що підтримали його на зразок Литви, щодо того, що провідні країни блоку не підтримують введення військ.

Читайте також: Українцям знову обмежать електропостачання