Завтра одній з найкрасивіших актрис світового кіно виповнюється 81 рік

Коли в 1972 році знаменитий французький кінорежисер Франсуа Трюффо знімав фільм «Американська ніч», найкращу, мабуть, в історії стрічку про те, як знімається кіно, йому потрібна була актриса на головну роль. Скажімо так – актриса на головну роль актриси, яка виконує головну роль у психологічній мелодрамі «Познайомтеся з Памелою». За сюжетом "фільму у фільмі" наречений Памели Альфонс знайомить її з його батьком, вона закохується в того, наречений вбиває батька, а вона гине в автокатастрофі. За сюжетом самого фільму актриса Жюлі Бейкер (або Джулія Бейкер), яка грає Памелу, одружена саме за літнім чоловіком – психоаналітиком, який врятував її розум під час нервового зриву.

Артист, який грає Альфонса (улюблений ще з часу «400 ударів» актор Трюффо Жан-П'єр Лео) – невротик, який важко переживає зраду саме під час зйомок своєї коханої, члена знімальної групи фільму. Коли Жюлі, щоб допомогти Альфонсу, проводить з ним ніч, він повідомляє її чоловікові, який поїхав до того часу: «Я переспав з вашою дружиною, ми любимо один одному, вам треба подати на розлучення». І тоді в неї починається другий нервовий зрив. Тут треба додати тільки те, що «Американська ніч» концентрується не на цій історії – вона лише одна з сюжетних ліній розповіді про те, з якими проблемами зазвичай знімається кожен серйозний фільм. (Недарма американські кіноакадеміки дали йому "Оскара").

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

З усього сказаного вище зрозуміло, що Трюффо, який сам зіграв «свого» режисера, потрібна була на роль Жюлі, яка грає Памелу, акторка не просто гарна. У її персонажі мали читатися не лише краса, а й тонка душевна організація, співчуття до проблем інших та крихкість її власної нервової системи. За всієї великої кількості у французькому кінематографі актрис, які могли б зіграти цю роль, режисер обрав англійку Жаклін Біссет, яка живе в Британії. Точніше, на чверть, по матері, англійку, на чверть - француженку, і наполовину, по батькові, шотландку.

Можливо, саме це змішання крові і дало Жаклін Біссет ту своєрідну аристократичну красу, якою не могли похвалитися такі зірки, як, наприклад, Бріжіт Бардо та Мерилін Монро. При цьому вона ще й мала чудову фігуру, щоб було продемонстровано у фільмі «Безодня» у знаменитому епізоді з «мокрою футболкою». (Заодно вона в молодості паралельно працювала ще й моделлю). І - приголомшливими очима, в яких читалися одночасно крихкість і розум. Не дивно, що її запрошували зніматися майже всі визначні режисери того часу, а ЗМІ називали найкрасивішою актрисою всіх часів.

І при цьому максимум її нагород – номінації на «Золотий глобус» та «Сезар», що вкотре доводить, що не в нагородах вимірюється успіх. Натомість аристократична зовнішність і розум дозволили Біссет уникнути «пастки середнього віку», коли актрис після досягнення певної кількості років перестають запрошувати зніматися. Жаклін же спокійно (принаймні зовні спокійно) перейшла на ролі своїх ровесниць.

Фото: Instagram